Україна задоволена рішенням Міжнародного суду у справі про делімітацію континентального шельфу та виключної економічної зони між Україною та Румунією в Чорному морі.
Про це заявив сьогодні в Гаазі заступник міністра закордонних справ Олександр Купчишин.
«Дуже важливо, що в українсько-румунських стосунках знято останню проблемну ситуацію... Лінія є компромісною, а рішення суду є обов’язковим для обох сторін», – сказав він.
Острів ЗміїнийКупчишин також зазначив, що дуже важливим є рішення суду, відповідно до якого «острів Зміїний було визнано островом з територіальним морем у 12 морських миль». Водночас, зазначив він, Зміїний не був визнаний релевантною обставиною для збільшення виключної економічної зони України.
Зараз, за словами заступника голови МЗС, юристи проробляють рішення суду, а тому він не може надати інших деталей. Зокрема, щодо території з запасами нафти та газу на чорноморському шельфі.
Міжнародний суд ухвалив компроміс щодо шельфу біля Зміїного
Найвищий судовий орган ООН у Гаазі визначив компромісну порівняно з вимогами України й Румунії лінію розмежування континентального шельфу й виключних економічних зон цих двох країн у північно-західній частині Чорного моря.
Визначена ним лінія розмежування пролягла приблизно посередині між лініями, на які зі свого боку претендували сторони.
При цьому, за оголошеним сьогодні рішенням Міжнародного суду, український острів Зміїний, який лежить приблизно за 20 морських миль (близько 35 кілометрів) від берега, не може вважатися частиною берегової конфігурації України і відтак не впливає на визначення цієї лінії розмежування.
«Врахування острова Зміїний означало б юридичний перегляд географії», – заявила президент суду Розалін Гіґґінз, зачитуючи рішення.
Тому Міжнародний суд не визнав за необхідне встановлювати, чим є Зміїний із погляду міжнародного морського права – «островом» чи «скелею», із урахуванням того, що 12-мильне територіальне море України навколо острова вже передбачене попередніми договорами між сторонами.
Визначена Судом лінія розмежування випливає з берегових ліній України і Румунії і є рівновіддаленою від них.
Рішення Суду обов’язкове до виконання і не може бути оскаржене.
Сьогоднішнє рішення Міжнародного суду є ювілейним – сотим у його практиці.
Питання морської делімітації між Україною та Румунією залишалося невирішеним із 1997 року, коли був підписаний базовий політичний договір між цими державами.
У вересні 2004 року Румунія передала питання про делімітацію континентального шельфу й виключних економічних зон між двома країнами на розгляд Міжнародного суду.
Україна й Румунія під час обговорення лінії розмежування в Чорному морі розходилися в юридичному визначенні статусу українського острова Зміїний. Румунська сторона хотіла визначати його як скелю, без права на шельф і виключну економічну зону, а українська – як острів із таким правом.
На шельфі навколо Зміїного є значні поклади нафти й газу.
Наразі ще не ясно, як саме поділить ці поклади визначена Міжнародним судом лінія розмежування.
Представники Румунії заявили, що отримали 79 відсотків територій, на які претендували. Але значна частина цих територій, що відведені Румунії, глибоководні, а власне шельф розподілився приблизно навпіл.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Купчишин заявив, що обидві сторони задоволені рішенням, яке він назвав «мудрим компромісом».
Нині на острові Зміїний площею, за різними даними, 17 чи 20,5 гектарів живуть близько 80–100 людей – прикордонники, працівники маяка, гідрографи, іхтіологи, геофізики.
Верховна Рада в лютому 2007 року присвоїла будівлям на острові Зміїний статус селища в складі Кілійського району Одеської області й дала йому назву Біле.
Румунія: рішення суду ООН щодо суперечки з Україною – чесне
Румунія вважає чесним рішення Міжнародного суду ООН у справі про делімітацію континентального шельфу та виключної економічної зони з Україною, заявив заступник голови Національного агентства з мінеральних ресурсів Румунії Герман Міхай.
«Кордон чітко розмежовує території, які можуть використовувати Румунія та Україна. Для Румунії – це краща лінія, ніж будь-яке рішення, яке могло б бути ухвалене під час переговорів, краще за будь-що, що Україна пропонувала Румунії», – сказав, зі свого боку, голова румунської команди юристів Богдан Ауреску.
За словами представників Румунії, рішення суду може сприяти поліпшенню румунсько-українських відносин, в тому числі щодо співпраці в організації видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі.
Водночас вони не уточнили, який обсяг нафти та газу може бути в тій частині шельфу, що, згідно з рішенням суду, відійшла румунській стороні.
Про це заявив сьогодні в Гаазі заступник міністра закордонних справ Олександр Купчишин.
«Дуже важливо, що в українсько-румунських стосунках знято останню проблемну ситуацію... Лінія є компромісною, а рішення суду є обов’язковим для обох сторін», – сказав він.
Зараз, за словами заступника голови МЗС, юристи проробляють рішення суду, а тому він не може надати інших деталей. Зокрема, щодо території з запасами нафти та газу на чорноморському шельфі.
Міжнародний суд ухвалив компроміс щодо шельфу біля Зміїного
Найвищий судовий орган ООН у Гаазі визначив компромісну порівняно з вимогами України й Румунії лінію розмежування континентального шельфу й виключних економічних зон цих двох країн у північно-західній частині Чорного моря.
Визначена ним лінія розмежування пролягла приблизно посередині між лініями, на які зі свого боку претендували сторони.
При цьому, за оголошеним сьогодні рішенням Міжнародного суду, український острів Зміїний, який лежить приблизно за 20 морських миль (близько 35 кілометрів) від берега, не може вважатися частиною берегової конфігурації України і відтак не впливає на визначення цієї лінії розмежування.
«Врахування острова Зміїний означало б юридичний перегляд географії», – заявила президент суду Розалін Гіґґінз, зачитуючи рішення.
Тому Міжнародний суд не визнав за необхідне встановлювати, чим є Зміїний із погляду міжнародного морського права – «островом» чи «скелею», із урахуванням того, що 12-мильне територіальне море України навколо острова вже передбачене попередніми договорами між сторонами.
Визначена Судом лінія розмежування випливає з берегових ліній України і Румунії і є рівновіддаленою від них.
Рішення Суду обов’язкове до виконання і не може бути оскаржене.
Сьогоднішнє рішення Міжнародного суду є ювілейним – сотим у його практиці.
Питання морської делімітації між Україною та Румунією залишалося невирішеним із 1997 року, коли був підписаний базовий політичний договір між цими державами.
У вересні 2004 року Румунія передала питання про делімітацію континентального шельфу й виключних економічних зон між двома країнами на розгляд Міжнародного суду.
Україна й Румунія під час обговорення лінії розмежування в Чорному морі розходилися в юридичному визначенні статусу українського острова Зміїний. Румунська сторона хотіла визначати його як скелю, без права на шельф і виключну економічну зону, а українська – як острів із таким правом.
На шельфі навколо Зміїного є значні поклади нафти й газу.
Наразі ще не ясно, як саме поділить ці поклади визначена Міжнародним судом лінія розмежування.
Представники Румунії заявили, що отримали 79 відсотків територій, на які претендували. Але значна частина цих територій, що відведені Румунії, глибоководні, а власне шельф розподілився приблизно навпіл.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Купчишин заявив, що обидві сторони задоволені рішенням, яке він назвав «мудрим компромісом».
Нині на острові Зміїний площею, за різними даними, 17 чи 20,5 гектарів живуть близько 80–100 людей – прикордонники, працівники маяка, гідрографи, іхтіологи, геофізики.
Верховна Рада в лютому 2007 року присвоїла будівлям на острові Зміїний статус селища в складі Кілійського району Одеської області й дала йому назву Біле.
Румунія: рішення суду ООН щодо суперечки з Україною – чесне
Румунія вважає чесним рішення Міжнародного суду ООН у справі про делімітацію континентального шельфу та виключної економічної зони з Україною, заявив заступник голови Національного агентства з мінеральних ресурсів Румунії Герман Міхай.
«Кордон чітко розмежовує території, які можуть використовувати Румунія та Україна. Для Румунії – це краща лінія, ніж будь-яке рішення, яке могло б бути ухвалене під час переговорів, краще за будь-що, що Україна пропонувала Румунії», – сказав, зі свого боку, голова румунської команди юристів Богдан Ауреску.
За словами представників Румунії, рішення суду може сприяти поліпшенню румунсько-українських відносин, в тому числі щодо співпраці в організації видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі.
Водночас вони не уточнили, який обсяг нафти та газу може бути в тій частині шельфу, що, згідно з рішенням суду, відійшла румунській стороні.
