Закарпаття має плюсовий приріст населення 3 рік поспіль
Третій рік поспіль Закарпаття має плюсовий приріст населення. На думку місцевої влади та лікарів, суттєво сприяють цьому підвищені соціальні виплати при народженні дитини та покращення медичного обслуговування. Щоправда, стверджують соціологи, є й інші чинники, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.
Велика родинка — приклад від матері до дочки. Саме таким принципом керується чимало закарпатців, тому й народжуваність зростає з року в рік. Самі жителі області розповідають, соціальні допомоги при народженні дітей ніколи не є основним чинником, переважно головну роль відіграє благополучна у всіх відношеннях атмосфера в родині. Каже мати чотирьох дітей Евеліна Грицак. «Я з багатодітної родини, мій чоловік також. Це так приємно – коли велика сім’я збирається на свята за столом, на свята, це неймовірно просто…»
Соціологи говорять, що традиційність та спадкоємність моральних і духовних цінностей — це якраз один з тих факторів, що спонукає мати великі родини. До цього можна додати релігійну причину зростання народжуваності. Практично все населення області глибоко віруюче, і про те, аби зробити аборт чи розлучатися, багато хто навіть подумати не може. До того ж, крім православної та католицької церкви в Закарпатті сильні новітні релігійні течії, у яких взагалі неприпустимим є використання контрацептивних засобів.
У Закарпатті, яке ніколи не мало потужних промислових підприємств, заводів тощо, багатодітна родина була запорукою й матеріального благополуччя. Бебі-бум призвів до того, що за останні три роки у всіх дитсадочках області відчувається дефіцит вільних місць. Якщо ще у 2001 році дошкільні заклади відвідувала 21 тисяча дітей, то вже торік ця цифра перевищила 30 з половиною тисяч вихованців. Крім того, місцева влада називає ще такі показові цифри: нині в Закарпатській області понад 15 тисяч багатодітних сімей. Такою кількістю великих родин, кажуть в статистиці, далеко не всі більші за населенням регіони України похвалитися не можуть…
Спостерігається демографічний позитив і на Рівненщині
На Рівненщині майже на тисячу осіб народилося більше, ніж померло торік. Що стосується народжуваності, то область традиційно не пасе задніх. Чому саме тут спостерігається демографічний позитив, з’ясовувала рівненська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко.
Природний приріст населення на Рівненщині, всупереч загальноукраїнським тенденціям, завжди був позитивним. «Виручали» північні райони – у Дубровицькому, Рокитнівському, Сарненському, Зарічненському районах найбільше багатодітних. За минулий рік у порівнянні з 2007 роком на Рівненщині народилося на 1300 більше дітей. Лише у Рівному нині мешкає близько 800 багатодітних сімей. Нині, як зауважила заступник начальника управління охорони здоров’я Марія Думановська, показники у північних та південних районах вирівнюються. «В цьому році у нас значно зменшився показник малюкової смертності дітей до року».
Велику роль у прагненні рівнян мати більше дітей відіграли соціальні виплати, каже Марія Думановська. Тим часом народознавець Марія Немиро вважає, що подібна демографічна поведінка рівнян продиктована історичною пам’яттю. «Дитина вважається даром Божим, і нещаслива та сім’я, яка не має дітей. Згадайте всі наші казки й перекази, коли не було дітей – сім’я вважалася неповною».
Багатодітні рівненські родини не є заможними. 95% із них потребують державної допомоги, а особливо поліпшення житлових умов.
Що ж сприяє народжуваності?
На західній Україні традиційно була висока народжуваність, зазначає Валентина Кунда, директор департаменту у справах сімейного стану громадян Міністерства юстиції України. А державні виплати при народженні дитини стимулювали приріст населення і вивели Закарпаття, Рівненщину та Київ у рекордсмени за демографічними показниками. Хоча матеріальний чинник, зауважує Валентина Кунда, не є найголовнішим, але він не є й останнім. «Якщо ми будемо краще жити –більше будуть народжувати й в інших областях. Однак криза економічна та криза духовна – дві сторони медалі. Якщо люди будуть ще й духовно багатші, то економічна криза буде не так впливати, дітей будуть народжувати, а не вбивати».
20 річний Вадим з міста Камінь-Каширський Волинської області минулого року став батьком. Аби прогодувати дружину і тримісячного сина Вадим їздить до Росії на заробітки. При його нинішній зарплаті у 700 гривень про другу дитину найближчим часом навіть не думають, розповідає Вадим. «Держава дає смішну допомогу (200 гривень на місяць), цих грошей не вистачає. 200 гривень потрібно тільки на памперси, стільки ж на одяг. Добре, що у нас є своє господарство, домашнє молоко та й батьки допомагають».
Скорочення народжуваності варто очікувати уже цього року
Крива народжуваності в Україні потроху почала рости з 2002 року і це завдяки західним областям, говорить демограф Елла Лібанова. Але говорити про приріст населення по всій території наразі не можна. Більше того, оскільки минулий рік був високосним і менше реєстрували шлюбів, то навряд чи варто очікувати бебі-бума цього та наступного років, зазначає Елла Лібанова. «Це просто цикл такий. Цього року буде скорочення, не тому що криза, а тому, що минулий рік був високосний. А після високосного року завжди зниження народжуваність. Щоб збільшувалася чисельність? І мови бути не може! Дай Бог, щоб уповільнити темпи скорочення населення. Це лише 3 регіони, а в цілому населення є старим».
Демографічні зрушення, зафіксовані у двох українських регіонах та Києві, можуть стати винятком, вважає експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Не виключено, що економічна криза незабаром призведе до того, що смертність випереджатиме народжуваність по всій Україні. Як і це й було в останні роки. «Деякі люди почали народжувати, бо вважали, що в країні уже є стабільність, а деякі – через те, що вік «піджимав». В майбутньому все залежатиме від тривалості економічної кризи та її глибини».
А як прогнозує Світовий банк, за менш, ніж ІІ століття населення України скоротиться на 20%. І у 2025 році «нас буде» 37 мільйонів.
Третій рік поспіль Закарпаття має плюсовий приріст населення. На думку місцевої влади та лікарів, суттєво сприяють цьому підвищені соціальні виплати при народженні дитини та покращення медичного обслуговування. Щоправда, стверджують соціологи, є й інші чинники, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.
Велика родинка — приклад від матері до дочки. Саме таким принципом керується чимало закарпатців, тому й народжуваність зростає з року в рік. Самі жителі області розповідають, соціальні допомоги при народженні дітей ніколи не є основним чинником, переважно головну роль відіграє благополучна у всіх відношеннях атмосфера в родині. Каже мати чотирьох дітей Евеліна Грицак. «Я з багатодітної родини, мій чоловік також. Це так приємно – коли велика сім’я збирається на свята за столом, на свята, це неймовірно просто…»
Соціологи говорять, що традиційність та спадкоємність моральних і духовних цінностей — це якраз один з тих факторів, що спонукає мати великі родини. До цього можна додати релігійну причину зростання народжуваності. Практично все населення області глибоко віруюче, і про те, аби зробити аборт чи розлучатися, багато хто навіть подумати не може. До того ж, крім православної та католицької церкви в Закарпатті сильні новітні релігійні течії, у яких взагалі неприпустимим є використання контрацептивних засобів.
У Закарпатті, яке ніколи не мало потужних промислових підприємств, заводів тощо, багатодітна родина була запорукою й матеріального благополуччя. Бебі-бум призвів до того, що за останні три роки у всіх дитсадочках області відчувається дефіцит вільних місць. Якщо ще у 2001 році дошкільні заклади відвідувала 21 тисяча дітей, то вже торік ця цифра перевищила 30 з половиною тисяч вихованців. Крім того, місцева влада називає ще такі показові цифри: нині в Закарпатській області понад 15 тисяч багатодітних сімей. Такою кількістю великих родин, кажуть в статистиці, далеко не всі більші за населенням регіони України похвалитися не можуть…
Спостерігається демографічний позитив і на Рівненщині
На Рівненщині майже на тисячу осіб народилося більше, ніж померло торік. Що стосується народжуваності, то область традиційно не пасе задніх. Чому саме тут спостерігається демографічний позитив, з’ясовувала рівненська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко.
Природний приріст населення на Рівненщині, всупереч загальноукраїнським тенденціям, завжди був позитивним. «Виручали» північні райони – у Дубровицькому, Рокитнівському, Сарненському, Зарічненському районах найбільше багатодітних. За минулий рік у порівнянні з 2007 роком на Рівненщині народилося на 1300 більше дітей. Лише у Рівному нині мешкає близько 800 багатодітних сімей. Нині, як зауважила заступник начальника управління охорони здоров’я Марія Думановська, показники у північних та південних районах вирівнюються. «В цьому році у нас значно зменшився показник малюкової смертності дітей до року».
Велику роль у прагненні рівнян мати більше дітей відіграли соціальні виплати, каже Марія Думановська. Тим часом народознавець Марія Немиро вважає, що подібна демографічна поведінка рівнян продиктована історичною пам’яттю. «Дитина вважається даром Божим, і нещаслива та сім’я, яка не має дітей. Згадайте всі наші казки й перекази, коли не було дітей – сім’я вважалася неповною».
Багатодітні рівненські родини не є заможними. 95% із них потребують державної допомоги, а особливо поліпшення житлових умов.
Що ж сприяє народжуваності?
На західній Україні традиційно була висока народжуваність, зазначає Валентина Кунда, директор департаменту у справах сімейного стану громадян Міністерства юстиції України. А державні виплати при народженні дитини стимулювали приріст населення і вивели Закарпаття, Рівненщину та Київ у рекордсмени за демографічними показниками. Хоча матеріальний чинник, зауважує Валентина Кунда, не є найголовнішим, але він не є й останнім. «Якщо ми будемо краще жити –більше будуть народжувати й в інших областях. Однак криза економічна та криза духовна – дві сторони медалі. Якщо люди будуть ще й духовно багатші, то економічна криза буде не так впливати, дітей будуть народжувати, а не вбивати».
20 річний Вадим з міста Камінь-Каширський Волинської області минулого року став батьком. Аби прогодувати дружину і тримісячного сина Вадим їздить до Росії на заробітки. При його нинішній зарплаті у 700 гривень про другу дитину найближчим часом навіть не думають, розповідає Вадим. «Держава дає смішну допомогу (200 гривень на місяць), цих грошей не вистачає. 200 гривень потрібно тільки на памперси, стільки ж на одяг. Добре, що у нас є своє господарство, домашнє молоко та й батьки допомагають».
Скорочення народжуваності варто очікувати уже цього року
Крива народжуваності в Україні потроху почала рости з 2002 року і це завдяки західним областям, говорить демограф Елла Лібанова. Але говорити про приріст населення по всій території наразі не можна. Більше того, оскільки минулий рік був високосним і менше реєстрували шлюбів, то навряд чи варто очікувати бебі-бума цього та наступного років, зазначає Елла Лібанова. «Це просто цикл такий. Цього року буде скорочення, не тому що криза, а тому, що минулий рік був високосний. А після високосного року завжди зниження народжуваність. Щоб збільшувалася чисельність? І мови бути не може! Дай Бог, щоб уповільнити темпи скорочення населення. Це лише 3 регіони, а в цілому населення є старим».
Демографічні зрушення, зафіксовані у двох українських регіонах та Києві, можуть стати винятком, вважає експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Не виключено, що економічна криза незабаром призведе до того, що смертність випереджатиме народжуваність по всій Україні. Як і це й було в останні роки. «Деякі люди почали народжувати, бо вважали, що в країні уже є стабільність, а деякі – через те, що вік «піджимав». В майбутньому все залежатиме від тривалості економічної кризи та її глибини».
А як прогнозує Світовий банк, за менш, ніж ІІ століття населення України скоротиться на 20%. І у 2025 році «нас буде» 37 мільйонів.
