Цього дня, через 40 днів після народження Ісуса, Марія принесла немовля до храму для обряду жертвування. Її зустрів вірянин Симеон, який отримав обітницю від Святого Духа померти лише після того, як побачить Сина Божого.
Симеон, зустрівши маленького Ісуса, назвав його «Світлом для прозріння язичників». Тому символом цього дня є свічка.
У християнстві Стрітення відзначають з IV століття. Священик у білому вбранні освячує свічки: читає молитву над восковими свічками, окроплює їх водою.
Зі свяченими свічками християни повертаються додому. Вони зберігають їх впродовж року і запалюють, коли звертаються з молитвою до Бога в години труднощів, зокрема, під час хвороб, у стихійні лиха.
Крім того, Римо-Католицька Церква цього дня дякує Богу за дар покликання багатьох ченців та черниць, що відповіли на заклик Господа: «Йди за Мною». У багатьох храмах відбуваються богослужіння, де ченці та черниці відновлюють свої обітниці перед Христом та Його Церквою.
Православна Церква відзначатиме Стрітення 15 лютого.
Стрітення – зустріч зими з весною
Варто зазначити, що в давні слов’яни-язичники також цього дня святкували. За їхнім віруванням, на стрітення зустрічались зима з весною. Люди робили із соломи опудало - символ зими - з піснями несли його селом на якусь гірку, а потім спалювали або топили в річці чи в озері.
Наші предки у спадок лишили нам чимало прикмет та приказок про день нинішній. Наприклад,
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна
Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає
Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів
Якщо на деревах іній – зародить добре гречка й бульба.
І звісно, перші веснянки лунали саме від свята Стрітення.
Ой дай Боже весну почать,
Ой весну-красну величать!
Ой весно, весно, весняночко,
Де твоя дочка, паняночка?
(Київ-Прага)
Симеон, зустрівши маленького Ісуса, назвав його «Світлом для прозріння язичників». Тому символом цього дня є свічка.
У християнстві Стрітення відзначають з IV століття. Священик у білому вбранні освячує свічки: читає молитву над восковими свічками, окроплює їх водою.
Зі свяченими свічками християни повертаються додому. Вони зберігають їх впродовж року і запалюють, коли звертаються з молитвою до Бога в години труднощів, зокрема, під час хвороб, у стихійні лиха.
Крім того, Римо-Католицька Церква цього дня дякує Богу за дар покликання багатьох ченців та черниць, що відповіли на заклик Господа: «Йди за Мною». У багатьох храмах відбуваються богослужіння, де ченці та черниці відновлюють свої обітниці перед Христом та Його Церквою.
Православна Церква відзначатиме Стрітення 15 лютого.
Стрітення – зустріч зими з весною
Варто зазначити, що в давні слов’яни-язичники також цього дня святкували. За їхнім віруванням, на стрітення зустрічались зима з весною. Люди робили із соломи опудало - символ зими - з піснями несли його селом на якусь гірку, а потім спалювали або топили в річці чи в озері.
Наші предки у спадок лишили нам чимало прикмет та приказок про день нинішній. Наприклад,
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна
Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає
Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів
Якщо на деревах іній – зародить добре гречка й бульба.
І звісно, перші веснянки лунали саме від свята Стрітення.
Ой дай Боже весну почать,
Ой весну-красну величать!
Ой весно, весно, весняночко,
Де твоя дочка, паняночка?
(Київ-Прага)
