Йдеться про цілий пакет термінових заходів уряду, які, за твердженням урядовців, можуть у 2009-му та наступному році призупинити кризу в Угорщині. А в подальшому уряд вже шукатиме і прийнятні шляхи виходу з рецесії, тому що росту ВВП наразі не передбачається. Радше навпаки: прогнозують його зменшення на 2,5 відсотка.
Кого і як оподатковувати?
Прем’єр-міністр Ференц Дюрчань резюмував свій виступ у парламенті такими словами: «Зробімо так, як говорили вже давно – щонайменший тягар на працюючих, більше навантаження на обіг та нерухоме майно. Не трударів оподатковуймо, а торгівлю і нерухомість».
Глава кабміну пропонує зменшити податки населення, малого і середнього бізнесу, а також перебудувати засади соціальної і трудової політики держави. Це потребує перегляду вже ухваленого парламентом у грудні минулого року поточного кошторису.
Керівник фракції соціалістів Ілдіко Лендваї вважає, що уряд повинен звернути більшу увагу на безробіття в країні. Вона закликала колег: «Захистімо по змозі якнайбільше робочих місць, захищаймо, як тільки можемо і в такій мірі, щоб угорська економіка нарешті виборсалася з кризи».
Компромісів не уникнути аж ніяк
Попри різку критику опозиційних партій щодо діяльності чинного уряду і часті заклики подати у відставку, його міністри наполегливо пропонували депутатам ухвалити нову редакцію державного кошторису ще на екстреному засіданні парламенту. Але, на жаль, переважили емоції і давні міжпартійні образи.
Однак домовлятися політики мусять все одно, вважає політичний аналітик Ґерґев Баняс, якщо і не найближчими днями, то бодай протягом тижня-двох. Ініціатива в будь-якому випадку йтиме від кабінету міністрів, як і торік, коли треба було ухвалити новий закон про податки.
Ґерґев Баняс зазначає: «Тоді соціалісти потребували підтримки християнських демократів, а за річний кошторис вони змушені були домовлятися з вільними демократами. Такий сценарій можливий і зараз, щоб узгодити всі суперечливі питання щодо послаблення податкового пресу в країні, адже одні партії, скажімо, вимагають нижчої ставки податку на додану вартість, інші ж депутати цьому опираються. І це тільки один приклад».
Ефективні кроки уряду, на думку цього аналітика, повинні справити належне враження не тільки на угорські сировинно-товарні біржі, а й на закордонних кредиторів Угорщини – передусім західноєвропейські банки та МВФ. Не буде очікуваного результату – не слід сподіватися і чергових валютних траншів на проведення реформ, каже Ґерґев Баняс.
(Угорщина – Прага – Київ)
Кого і як оподатковувати?
Прем’єр-міністр Ференц Дюрчань резюмував свій виступ у парламенті такими словами: «Зробімо так, як говорили вже давно – щонайменший тягар на працюючих, більше навантаження на обіг та нерухоме майно. Не трударів оподатковуймо, а торгівлю і нерухомість».
Глава кабміну пропонує зменшити податки населення, малого і середнього бізнесу, а також перебудувати засади соціальної і трудової політики держави. Це потребує перегляду вже ухваленого парламентом у грудні минулого року поточного кошторису.
Керівник фракції соціалістів Ілдіко Лендваї вважає, що уряд повинен звернути більшу увагу на безробіття в країні. Вона закликала колег: «Захистімо по змозі якнайбільше робочих місць, захищаймо, як тільки можемо і в такій мірі, щоб угорська економіка нарешті виборсалася з кризи».
Компромісів не уникнути аж ніяк
Попри різку критику опозиційних партій щодо діяльності чинного уряду і часті заклики подати у відставку, його міністри наполегливо пропонували депутатам ухвалити нову редакцію державного кошторису ще на екстреному засіданні парламенту. Але, на жаль, переважили емоції і давні міжпартійні образи.
Однак домовлятися політики мусять все одно, вважає політичний аналітик Ґерґев Баняс, якщо і не найближчими днями, то бодай протягом тижня-двох. Ініціатива в будь-якому випадку йтиме від кабінету міністрів, як і торік, коли треба було ухвалити новий закон про податки.
Ґерґев Баняс зазначає: «Тоді соціалісти потребували підтримки християнських демократів, а за річний кошторис вони змушені були домовлятися з вільними демократами. Такий сценарій можливий і зараз, щоб узгодити всі суперечливі питання щодо послаблення податкового пресу в країні, адже одні партії, скажімо, вимагають нижчої ставки податку на додану вартість, інші ж депутати цьому опираються. І це тільки один приклад».
Ефективні кроки уряду, на думку цього аналітика, повинні справити належне враження не тільки на угорські сировинно-товарні біржі, а й на закордонних кредиторів Угорщини – передусім західноєвропейські банки та МВФ. Не буде очікуваного результату – не слід сподіватися і чергових валютних траншів на проведення реформ, каже Ґерґев Баняс.
(Угорщина – Прага – Київ)
