Електронний паспорт пацієнта. Запровадження електронних медичних карток

Електронні медичні картки запроваджують за ініціативи Міністерства охорони здоров’я для того, щоби зібрати і систематизувати всю інформацію про стан здоров’я пацієнтів, спадкові хвороби, зазначає один з авторів пілотного проекту Aзар Мінцер, завідувач кафедрою медичної інформатики Національної академії післядипломної освіти. «Реєструється все: усі дослідження, всі аналізи, всі дані. Соціальне здоров’я (тобто, як людина працює, як живе вдома), психічне здоров’я теж можуть фіксуватися. Ми підраховували – на все життя йде біля 100 гігабайтів. Інформацію може заносити лише лікар, але з дозволу громадянина».

Для запровадження електронних медичних паспортів у чотирьох українських містах уряд виділив 2 мільйони гривень. Частково цей проект фінансуватиметься з міських бюджетів. Місцева влада Івано-Франківська вже виділила для цього 50 тисяч гривень.

Чіп зберігатиметься у пацієнта, відкрити ж його зможе лише лікар. А враховуючи, що навіть комп’ютерна пам’ять не є надійною, інформація дублюватиметься на центральний сервер. Тож всі заклади охорони здоров'я міста об'єднають в єдину систему, а центральний сервер знаходитиметься в центральній міській клінічній лікарні. При виборі пілотних міст визначальним стало те, що івано-франківські лікувальні заклади повністю комп’ютеризовані. Безкоштовно вчитимуть і медсестер приймального покою та реєстратури, адже саме вони заноситимуть інформацію в комп'ютери. Першими такі паспорти за кілька тижнів отримають вагітні, які стоять на обліку в жіночих консультаціях Івано-Франківська.

Зручно і хворим, і лікарям

Як більшість чоловіків, Юрій неохоче говорить про хвороби. Хоча в лікарні лежить часто. Зізнається, що не раз мав проблеми з пошуком своєї медичної картки. А позаяк за фахом комп’ютерник, за електронний документообіг обома руками. «Паперовий обіг, по-перше, трудомісткий, по-друге, губиться. Я за своє життя вже 10, чи 20, чи 30 карток завів – без толку все: пропадає, ніхто їх не дивиться. І в мене вдома штук п’ять лежить», - каже Юрій.

Для лікарів амбулаторна картка пацієнта – документ вкрай важливий, адже за кожним записом, аналізом, дослідженням можна прослідкувати динаміку захворювання, спрогнозувати можливі ускладнення. Та водночас, як зізнаються лікарі, найбільше у своїй роботі не люблять саме паперову писанину. Адже вона відволікає лікаря від лікування хворого, каже лікар-хірург з 22-річним стажем Анатолій Богуш. «В основному, що займає багато часу, це те, що доктор повинен писати. Серед лікарів бажаючих витрачати стільки часу на цю роботу дуже мало. У кожного лікаря свій почерк, який іноді розібрати дуже важко. Багато інформації просто губиться. По-друге, історія хвороби, якщо я не помиляюся, зберігається 25 років, але ж люди живуть набагато більше».

Отже, замість паперу – комп’ютерний диск або чіп, де міститиметься інформація про стан здоров'я людини, починаючи від народження і до смерті. Це буде медичний електронний паспорт: аналізи крові, кардіограми, рентген чи УЗД-дослідження і, звичайно, всі захворювання, перенесені нею.

Це зручно і хворим, і лікарям, каже головний лікар центральної міської клінічної лікарні Тарас Масляк. «Ми знаємо, які є труднощі, бо амбулаторні карточки зберігаються то на руках у хворих, то в лікувальному закладі, історії хвороби на руки не даються, а виписки, які лікарі видають, деколи втрачаються. Електронна карта зводитиме все на один цифровий носій – просто інформативна база про хворого. Якщо, не дай Бог, щось стається, буде чіп, яким можна скористатися в лікувальному закладі».

У Сполучених Штатах, де немає поліклінік, а натомість є сімейна медицина, система електронних карток паспортів допомагає лікареві мати повну картину про перебіг хвороби пацієнта. Комп’ютеризація медицини в Америці відбулася ще наприкінці вісімдесятих, зазначає кореспондент Радіо «Свобода» у Сполучених Штатах Юрій Дулерайн. «Ніхто, крім лікаря, не має доступу до тієї інформації, все охороняється законом. В офісі є секретарі, і, перш ніж прийти до лікаря, ти дзвониш, і по комп’ютеру вони знаходять твою картку і повідомляють потрібну інформацію».

Електронні паспорти треба запроваджувати поетапно, вважає колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. Тоді, за його словами, паспорт обійдеться у 10-15 гривень. «Це не так дорого, як думають. Якщо раціонально використовувати кошти, електронна картка може коштувати десь 10-15 гривень. На суцільну інформатизацію системи потрібні, звісно, більші кошти. Такі картки необхідні для економії, для раціонального використання ресурсів, для того, щоби контролювати правильність лікувального процесу. А також - щоб не дублювалися процедури в закладах різного підпорядкування».

Однак, електронні медичні картки пацієнтів можуть нести і небезпеку, вважає юрист Аркадій Бущенко. На його думку, приватну інформацію про стан здоров’я людини буде легше отримати стороннім особам або владі. Особливо, якщо така база даних хворих буде об’єднана з іншими базами даних, наприклад, податковою базою, банківською.