Терпець урвався! Перейти від кухонних балачок за чашкою несолодкого тепер чаю до реальної акції протесту шістьох харків'ян змусила сувора і жорстока «тітонька Криза», від імені якої тремтять в Україні вже навіть діти. Як пояснити їм, чому батько втратив роботу, а в хаті напівпорожній холодильник? У ньому миша повісилася у більшості українців, лише депутати і досі не обмежують себе в харчах і закордонних мандрівках, каже Радіо Свобода Антон Абраменко, учасник ініціативної групи із оптимістичною назвою «Прорвемось!»
«Мені банк надіслав лист про те, що замість 15 відсотків я тепер буду платити 30. Це кредит за машину. Хоча я брав у гривні, тобто
не зрозуміло, на якій підставі. Роботи немає вже давно і знайти її нереально», – бідкається Антон Абраменко.
не зрозуміло, на якій підставі. Роботи немає вже давно і знайти її нереально», – бідкається Антон Абраменко.
Харківщина сьогодні є лідером за кількістю звернень до центрів зайнятості. За офіційною статистикою, загалом в Україні на одне робоче місце претендують уже 10 осіб. Через нестачу грошей люди переходять на дешевші продукти. В обласній Спілці споживчих товарів з'ясували: харків'яни дедалі частіше відмовляються від м'яса, ковбаси та яєць. Натомість купують більше хліба, дешеві крупи та рибу. А попит на кільку збільшився майже в 2,5 рази.
«Треба контролювати цю владу!»
Втім, багато людей не можуть дозволити собі навіть це, впевнений Андрій Ільгов, який сьогодні почав голодувати на харківському майдані. Андрій сказав, що відтепер вживатиме лише воду, спатиме в автомобілі, оскільки міська влада заборонила встановлювати намет, і чекатиме реальних дій від уряду.
«Я визначу цю планку, коли відчую, що це вже моя межа і наступний етап буде смерть. Я офіційно один голодую в країні. Хоча по суті народ уже живе упроголодь. І багато людей голодують, але вони голодують сидячі на кухні, крадуть, я не знаю, що роблять люди. Як можна сидіти і чогось чекати? Треба починати з себе. Треба контролювати цю владу!», – каже Андрій Ільгов.
Основні вимоги протестувальників: заморозити виплати банківських кредитів, збільшити суму допомоги з безробіття, створити торговельні мережі для бідних, а також зменшити комунальні тарифи, врахувавши реальний фінансовий стан людей.
«Жоден політик або чиновник не вартий здоров'я простої людини»
Голодування – це не метод, жоден політик або чиновник не вартий здоров'я простої людини, зазначає економіст Володимир Соболєв. За комунальні тарифи відповідає місцева влада, а не уряд, за виплату кредитів – людина, яка брала на себе певні ризики і зобов'язання, каже він.
«Не можна сказати, що уряд нічого не робить. Підписані газові угоди, якусь ціну на газ ми отримали, газові поставки поновлюються. Це боротьба з кризою? Звичайно, адже можна поновити роботу підприємств. І не треба було брати кредити. Тепер виходить людина попалася, можна її лише пожаліти, але він ще й шукає винуватого», – зауважив Володимир Соболєв.
Економіст наголошує, що вихід треба шукати у правовому полі, щоб можновладці не крутили пальцем біля скроні на адресу тих, хто мерзне і відмовляється від їжі на майдані.
(Харків –Київ – Прага)
