Немов смолоскип у темряві спалахнув Ян Палах на Вацлавській площі в центрі Праги. Це було 16 січня 1969-го. Янові, студентові історії Карлового університету, минав 21 рік. Його однокурсники і викладачі згадують, що хлопчина не дуже виділявся. Багато вчився, був серйозним студентом. Зломом для юнака стало вторгнення військ Варшавського пакту до його рідної країни.
Юнак наклав на себе руки через п’ять місяців після початку окупації.
Він зробив це для того, щоб пробудити у співвітчизників почуття людської гідності.
«Вчинок Палаха був зухвалим, нетрадиційним для чеської культури. Мабуть, його надихав приклад Далекого Сходу, де у той час в’єтнамські монахи-буддисти себе підпалювали на вулицях Сайгона. Від того часу чехи згадують Яна Палаха як про того, хто не міг бути байдужим до окупації. Своїм власним прикладом і своїм життям він намагався розворушити людей, щоб вони принаймні усвідомили своє становище. У цьому сенсі приклад Палаха є класичним для чеської культури»,— вважає оглядач Радіо Свобода, чеський публіцист Юхим Фіштейн.
У результаті сильних опіків Ян Палах помер у лікарні через три дні після самоспалення. Його оплакувала вся країна. На похорони юнака до Праги з’їхалися сотні тисяч людей.
У 1973 році комуністична влада перенесла могилу Яна Палаха за межі чеської столиці, але не змогла змусити людей забути про самопожертву юнака.
Ян Палах надихнув ціле покоління чеських студентів, коли ті протестували проти комуністичної влади 20 років тому. Тоді цілий тиждень демонстрацій назвали «тижнем Яна Палаха».
Палах хотів, щоб чехи виступили проти цензури
Нині на місці самоспалення чеського студента в центрі Праги завжди лежать квіти. До 40-х роковин його смерті на екрани чеського телебачення з’являються нові документальні фільми і виходять нові книги.
Одна з книжок, історика Петра Блажека, містить раніше невідому інформацію про долю юнака. Перед тим, як наважитися накласти на себе руки Ян Палах хотів дістатися до будови чеського радіо, щоб з ефіру закликати співвітчизників до акції непокори проти цензури. Палах написав листа з такою пропозицією до одного зі студентських лідерів.
«Пропоную акцію, яка на перший погляд може здатися божевільною. Замість якоїсь демонстрації мені здається, що ефективніше буде зайняти радіо», – писав Палах і звернув увагу на те, що таку акцію могла би влаштувати відносно невелика група студентів. Так, наприклад, у Вищій економічній школі, що знаходиться неподалік, навчалося тоді близько трьох тисяч студентів.
Відповідь на цього листа Ян Палах так і не отримав, а через 10 днів він себе підпалив.
(Прага – Київ)
Юнак наклав на себе руки через п’ять місяців після початку окупації.
Він зробив це для того, щоб пробудити у співвітчизників почуття людської гідності.
«Вчинок Палаха був зухвалим, нетрадиційним для чеської культури. Мабуть, його надихав приклад Далекого Сходу, де у той час в’єтнамські монахи-буддисти себе підпалювали на вулицях Сайгона. Від того часу чехи згадують Яна Палаха як про того, хто не міг бути байдужим до окупації. Своїм власним прикладом і своїм життям він намагався розворушити людей, щоб вони принаймні усвідомили своє становище. У цьому сенсі приклад Палаха є класичним для чеської культури»,— вважає оглядач Радіо Свобода, чеський публіцист Юхим Фіштейн.
У результаті сильних опіків Ян Палах помер у лікарні через три дні після самоспалення. Його оплакувала вся країна. На похорони юнака до Праги з’їхалися сотні тисяч людей.
У 1973 році комуністична влада перенесла могилу Яна Палаха за межі чеської столиці, але не змогла змусити людей забути про самопожертву юнака.
Ян Палах надихнув ціле покоління чеських студентів, коли ті протестували проти комуністичної влади 20 років тому. Тоді цілий тиждень демонстрацій назвали «тижнем Яна Палаха».
Палах хотів, щоб чехи виступили проти цензури
Нині на місці самоспалення чеського студента в центрі Праги завжди лежать квіти. До 40-х роковин його смерті на екрани чеського телебачення з’являються нові документальні фільми і виходять нові книги.
Одна з книжок, історика Петра Блажека, містить раніше невідому інформацію про долю юнака. Перед тим, як наважитися накласти на себе руки Ян Палах хотів дістатися до будови чеського радіо, щоб з ефіру закликати співвітчизників до акції непокори проти цензури. Палах написав листа з такою пропозицією до одного зі студентських лідерів.
«Пропоную акцію, яка на перший погляд може здатися божевільною. Замість якоїсь демонстрації мені здається, що ефективніше буде зайняти радіо», – писав Палах і звернув увагу на те, що таку акцію могла би влаштувати відносно невелика група студентів. Так, наприклад, у Вищій економічній школі, що знаходиться неподалік, навчалося тоді близько трьох тисяч студентів.
Відповідь на цього листа Ян Палах так і не отримав, а через 10 днів він себе підпалив.
(Прага – Київ)
