У Секретаріаті Президента кажуть, що у нинішній редакції закон отримав вето, бо зачіпає святу святих – закріплену в новому бюджеті систему оподаткування, і надає аж надто великі пільги вітчизняній промисловості, що викличе обурення європейської спільноти. Втім, його розробники і не заперечують, що закон є лобістським, але лобіює він інтереси всієї української економіки, і при цьому його положення узгоджені з нормами СОТ.
«Можна було б погодитися, якби ми не працювали в умовах форсмажору. Але оскільки в нас зараз немає газу, курс гривні – 10 за долар, ціна бензину – майже 6 гривень, треба виносити закон на сесію, долати вето, і ввести його у дію, хоч якось підтримати в умовах форсмажору наше виробництво», – наголосив голова підкомітету з питань підприємництва Михайло Чечетов.
У результаті члени комітету майже одноголосно погодилися «рятувати» вітчизняну індустрію саме цим законопроектом. Його винесено на порядок денний найближчої сесії Верховної Ради.
Якщо уряд роздаватиме підприємствам дозволи, розквітне корупція
Однак пролунала й інша думка: у нинішньому вигляді Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» стимулюватиме корупційні схеми, вважає заступник голови комітету Ксенія Ляпіна.
«Підтримувати промисловість потрібно, але так, щоб це не породжувало корупцію. Найбільше претензій у цьому законі – щодо пільг на ввезення обладнання. Фактично закон нічого не змінює. Він делегує Кабміну право не тільки переліку обладнання, що ввозиться, затверджувати, але й перелік підприємств, що мають пільги на ввезення. А це фактично є корупція і порушення Конституції», – зауважила Ксенія Ляпіна.
Чотири кити української економіки вже піднімають голову
Голова комітету з питань промисловості, регуляторної політики та підприємництва Наталя Королевська вважає, що найбільше потребують підтримки базові, експортні галузі української економіки. Саме вони найшвидше піднімуть голову після кризи.
«Сьогодні наша задача, щоб металурги зберегли ті темпи, якими йдуть у січні-лютому. Вони молодці, що зробили висновки, і продовжують триматися на зовнішніх ринках. Хімічним підприємствам складніше – вони зав’язані на газі, ми окремо будемо з ними проводити наради, розглядати законопроекти... Що стосується будівельного ринку, тут важливі стан покупця та іпотечне кредитування. Якщо запрацює система рефінансування з боку Нацбанку на користь фінансової системи, а не окремо взятих олігархів, то ми б уже набагато більшими темпами виходили з кризи», – зазначає Наталя Королевська.
Саме металургія, хімічна , машинобудівна промисловість та будівництво здатні швидко відновитися і стати каталізатором виходу з депресії.
Однак, на думку багатьох депутатів, криза не дає права підтримувати ті сфери бізнесу, які несуть загрозу для громадян.
Того ж дня члени комітету розглянули законопроект «Про гральний бізнес», який уже має понад 300 поправок. Як кажуть депутати, змінювати його будуть аж ніяк не на користь гральних закладів.
(Київ – Прага)
«Можна було б погодитися, якби ми не працювали в умовах форсмажору. Але оскільки в нас зараз немає газу, курс гривні – 10 за долар, ціна бензину – майже 6 гривень, треба виносити закон на сесію, долати вето, і ввести його у дію, хоч якось підтримати в умовах форсмажору наше виробництво», – наголосив голова підкомітету з питань підприємництва Михайло Чечетов.
У результаті члени комітету майже одноголосно погодилися «рятувати» вітчизняну індустрію саме цим законопроектом. Його винесено на порядок денний найближчої сесії Верховної Ради.
Якщо уряд роздаватиме підприємствам дозволи, розквітне корупція
Однак пролунала й інша думка: у нинішньому вигляді Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» стимулюватиме корупційні схеми, вважає заступник голови комітету Ксенія Ляпіна.
«Підтримувати промисловість потрібно, але так, щоб це не породжувало корупцію. Найбільше претензій у цьому законі – щодо пільг на ввезення обладнання. Фактично закон нічого не змінює. Він делегує Кабміну право не тільки переліку обладнання, що ввозиться, затверджувати, але й перелік підприємств, що мають пільги на ввезення. А це фактично є корупція і порушення Конституції», – зауважила Ксенія Ляпіна.
Чотири кити української економіки вже піднімають голову
Голова комітету з питань промисловості, регуляторної політики та підприємництва Наталя Королевська вважає, що найбільше потребують підтримки базові, експортні галузі української економіки. Саме вони найшвидше піднімуть голову після кризи.
«Сьогодні наша задача, щоб металурги зберегли ті темпи, якими йдуть у січні-лютому. Вони молодці, що зробили висновки, і продовжують триматися на зовнішніх ринках. Хімічним підприємствам складніше – вони зав’язані на газі, ми окремо будемо з ними проводити наради, розглядати законопроекти... Що стосується будівельного ринку, тут важливі стан покупця та іпотечне кредитування. Якщо запрацює система рефінансування з боку Нацбанку на користь фінансової системи, а не окремо взятих олігархів, то ми б уже набагато більшими темпами виходили з кризи», – зазначає Наталя Королевська.
Саме металургія, хімічна , машинобудівна промисловість та будівництво здатні швидко відновитися і стати каталізатором виходу з депресії.
Однак, на думку багатьох депутатів, криза не дає права підтримувати ті сфери бізнесу, які несуть загрозу для громадян.
Того ж дня члени комітету розглянули законопроект «Про гральний бізнес», який уже має понад 300 поправок. Як кажуть депутати, змінювати його будуть аж ніяк не на користь гральних закладів.
(Київ – Прага)
