Акція протесу відбулася в перший день пам’ятних заходів, присвячених барикадам 1991 року в Ризі. Тоді латвійці відстоювали своє право на незалежність.
Понад 10 тисяч учасників акції протесту 13 січня 2009 року також відстоювали своє право, але вже на роботу та соціальні гарантії, виступали проти неефективної діяльності уряду та корупції в державних органах влади.
Один із організаторів акції, співголова опозиційної партії «Громадськість за іншу політику» Аттіс Пабрікс заявив, що пікетники закликають президента прислухатися до вимог народу і розпустити Сейм.
Політикою уряду не задоволені майже усі верстви населення
У Латвії на тлі світової фінансової кризи склалася одна із найскладніших ситуацій серед країн ЄС. Міжнародний валютний фонд, північні країни та Європейська Комісія вирішили надати Латвії фінансову допомогу в розмірі 7,5 мільярдів євро. Для того, щоб ці кошти отримати, латвійський уряд ухвалив план стабілізації економіки держави, основою якого стало збільшення податків та зменшення державних витрат, у першу чергу за рахунок скорочення службовців. Це викликало їхнє незадоволення.
У свою чергу латвійські підприємці не задоволені збільшенням податку на додану вартість із 18 до 21% і погрожують, що виводитимуть свій бізнес із Латвії.
Тож в акції протесту взяли участь не тільки опозиційні політики, а й бізнесмени, пенсіонери, селяни, державні службовці, були також і члени профспілки поліцейських. Судячи з емоцій пікетників, терпець латвійців з приводу дій уряду доходить межі. Учасники заявляють, що беруть участь в акції протесту зі сподіваннями на позитивні зміни.
Водночас експерти відзначають відсутність загальної ідеї зібрання: одні пікетники вимагали розпустити Сейм, інші – відставку уряду, хтось збільшення платні та зниження податків. Не обійшлось і без російського питання: лунали вимоги надати російській мові статус державної.
Безчинства могли бути спланованою провокацією
Спостерігачі повідомляють, що негативними настроями окремих учасників акції, в першу чергу молоді, вміло маніпулювали підбурювачі, і мітинг вилився у погроми. Агресивний натовп довелось утихомирювати силами спеціального підрозділу поліції. У результаті травми отримали як учасники заходу, так і поліцейські. Серед затриманих представники різних національностей.
Прем’єр-міністр Латвії Івар Годманіс заявив, що безчинства могли бути спланованою провокацією. Заклики до атаки на Сейм Латвії лунали ще за тиждень до проведення акції протесту і в основному через закордонні інтернет-сайти. Також на одному з латвійських сайтів було розміщено заклик до насильницького повалення державного влади у Латвії. При цьому заколотники пропонували вийти на вулицю саме 13 січня. Поліція безпеки країни вже порушила кримінальну справу з цього приводу.
Водночас екс-президент Латвії Гунтіс Улманіс події 13 січня вважає наслідком ставлення політичної еліти до суспільства і закликає латвійських політиків зробити серйозні висновки.
(Рига – Прага – Київ)
