Колишній Радянський Союз – єдиний регіон у світі, де спостерігається постійний і послідовний наступ на громадянські свободи й політичні права, за винятком балтійських країн.
У доповіді «Дому Свободи» зазначається, що помітно погіршилася ситуація зі свободою у таких державах, як Росія, Вірменія, Азербайджан, Молдова, Грузія, Киргизстан, Узбекистан.
У Туркменистані та Білорусі ситуація залишилася на старому рівні, причому у Білорусі навіть помічені певні невеличкі ознаки майбутнього можливого поліпшення.
Варто зазначити, що доповіді «Свобода у світі» публікують з 1972-го року. Ці огляди вваажають авторитетним джерелом для визначення стану громадянських свобод і політичних прав у кожній країні світу.
Цьогорічний огляд також аналізує наслідки так званих «кольорових революцій» у таких країнах, як Грузія, Україна й Киргизстан.
Україна у сумному списку відсутня
Україну, попри політичні проблеми, загалом вважають найдемократичнішою державою регіону, крім, знову ж таки, країн Балтії.
За словами Кристофера Вокера, співавтора звіту, Україна й надалі має політичні проблеми... Її система далеко не довершена, отож 2008-го року в Україн змін не було. Одначе вона видається найкращою в усьому регіоні, здебільшого на підставі конкуренції... між різними політичними силами. Там існує плюралізм влади... на відміну від інших небалтійських колишніх радянських країн, де бачимо монополізацію влади. Одначе, проблеми Україна має значні, особливо враховуючи зміну в економічному пейзажі», – каже Вокер.
Що ж сприяє наступу на свободу?
Є три важливі фактори, на які вказав в інтерв’ю Радіо Свобода Арч Пуддинґтон, один із авторів огляду «Дому Свободи».
Перший – це економічна сила, яку відчувають недемократичні режими в багатих нафтою й газом країнах, такі, як Росія, Казахстан, Туркменистан, Азербайджан. Другий фактор – радянська спадщина і третій – вплив Росії. За словами Пуддинґтона, «Росія є великою державою в регіоні. Вона величезна й користується значним впливом. А нині під владою Путіна вона стала агресивно антидемократичною державою. Росія не просто відходить від демократичних стандартів, вона ще й вихваляється тим, вважаючи свою систему ліпшою від демократичної».
Разом із Росією, інші країни, багаті на нафту й газ, демонстративно показують, що їм байдуже до демократичних норм і закликів з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу.
На додаток, каже Пуддинґтон, Захід не лише толерує, а й фактично узаконює режими, що придушують свободу. Як, наприклад, у Казахстані.
Ця країна наступного року стане головою Організації з безпеки й співробітництва у Європі.
Країни світу «Дім Свободи» поділяє на вільні – їх 89, або 46 відсотків глобального населення. Частково вільних країн – 62. Нарешті, 42 країни, за класифікацією «Дому Свободи», – невільні, з них 60 відсотків – населення Китаю.
(Нью-Йорк- Прага - Київ)
У доповіді «Дому Свободи» зазначається, що помітно погіршилася ситуація зі свободою у таких державах, як Росія, Вірменія, Азербайджан, Молдова, Грузія, Киргизстан, Узбекистан.
У Туркменистані та Білорусі ситуація залишилася на старому рівні, причому у Білорусі навіть помічені певні невеличкі ознаки майбутнього можливого поліпшення.
Варто зазначити, що доповіді «Свобода у світі» публікують з 1972-го року. Ці огляди вваажають авторитетним джерелом для визначення стану громадянських свобод і політичних прав у кожній країні світу.
Цьогорічний огляд також аналізує наслідки так званих «кольорових революцій» у таких країнах, як Грузія, Україна й Киргизстан.
Україна у сумному списку відсутня
Україну, попри політичні проблеми, загалом вважають найдемократичнішою державою регіону, крім, знову ж таки, країн Балтії.
За словами Кристофера Вокера, співавтора звіту, Україна й надалі має політичні проблеми... Її система далеко не довершена, отож 2008-го року в Україн змін не було. Одначе вона видається найкращою в усьому регіоні, здебільшого на підставі конкуренції... між різними політичними силами. Там існує плюралізм влади... на відміну від інших небалтійських колишніх радянських країн, де бачимо монополізацію влади. Одначе, проблеми Україна має значні, особливо враховуючи зміну в економічному пейзажі», – каже Вокер.
Що ж сприяє наступу на свободу?
Є три важливі фактори, на які вказав в інтерв’ю Радіо Свобода Арч Пуддинґтон, один із авторів огляду «Дому Свободи».
Перший – це економічна сила, яку відчувають недемократичні режими в багатих нафтою й газом країнах, такі, як Росія, Казахстан, Туркменистан, Азербайджан. Другий фактор – радянська спадщина і третій – вплив Росії. За словами Пуддинґтона, «Росія є великою державою в регіоні. Вона величезна й користується значним впливом. А нині під владою Путіна вона стала агресивно антидемократичною державою. Росія не просто відходить від демократичних стандартів, вона ще й вихваляється тим, вважаючи свою систему ліпшою від демократичної».
Разом із Росією, інші країни, багаті на нафту й газ, демонстративно показують, що їм байдуже до демократичних норм і закликів з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу.
На додаток, каже Пуддинґтон, Захід не лише толерує, а й фактично узаконює режими, що придушують свободу. Як, наприклад, у Казахстані.
Ця країна наступного року стане головою Організації з безпеки й співробітництва у Європі.
Країни світу «Дім Свободи» поділяє на вільні – їх 89, або 46 відсотків глобального населення. Частково вільних країн – 62. Нарешті, 42 країни, за класифікацією «Дому Свободи», – невільні, з них 60 відсотків – населення Китаю.
(Нью-Йорк- Прага - Київ)
