Газовий голод: як він позначається на потужностях української промисловості і житті простих українців?

У Дніпродзержинську стали цехи флагмана вітчизняної хімічної галузі – заводу «Дніпроазот». Газу надходить мінімум — рівно стільки, щоб тримати виробництво в режимі пускової готовності.

Два підприємства Дніпропетровська — електровозобудівний завод та Придніпровська ТЕЦ — почали працювати на альтернативних видах палива, мазуті та вугіллі, але запасів цих енергоносіїв їм вистачить не надовго, лише до лютого.

Ціла низка металургійних підприємств були змушені обмежити споживання природного газу на користь комунальників. Отож поки в домівках дніпропетровців тепло. 200 тис. куб. м газу на добу, які вдалося вивільнити завдяки обмеженню газопостачання промислових підприємств, направили на підтримку роботи котелень.

А втім, міська влада налякана: тиск природного газу в постачальній мережі міста після нового року впав приблизно на 50%.

Учора приблизно на 3 години зупиняли роботу більшості котелень, потім їх знову запустили. Цього разу це вдалось, наступного може й не вдатись, каже перший заступник міського голови Дніпропетровська Анатолій Крупський. «Якщо сьогодні при температурі мінус 10 зупиняться котли і ми не зіллємо воду, то за 5-6 годин система вийде з ладу . Це надзвичайна ситуація. Ми потім не зможемо подати теплоносій знову, навіть якщо у нас буде багато природного газу. Система просто розмерзнеться».

З 1 січня на Дніпропетровщині діє штаб із забезпечення стабільного теплопостачання населення. До його складу входять представники влади та газівники. Вони ставлять умови великим промисловим підприємствам: або переходити на альтернативні види палива, або взагалі тимчасово закритись.

Подібне рішення стосовно свого підприємства «азотівці» вважають несправедливим, повідомив головний інженер підприємства Володимир Коваленко. « Якщо для пускового навантаження одного агрегата, який залишився в роботі, потрібно 25 – 26,5 тисяч кубометрів газу, то нам довели 20. Якби було 20, ми вже давно стояли б. Зараз залишається в роботі, хоча й на пускових навантаженнях, один агрегат, який хоч частково дихає».

У ці години «азотівці» разом з обласним керівництвом намагаються домогтися в уряду і «Нафтогазу» додаткових півтори тисячі кубометрів газу, щоб режим функціонування «Рівнеазоту» став стабільним. Це зовсім небагато, навіть враховуючи кризову ситуацію з газом, говорить Володимир Коваленко.

Нинішня газове протистояння між Україною та Росією стало шоковою терапією для української економіки, констатує президент Міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. І це при тому, що паливний удар послабили свята, коли економіка працює на меншу потужність. Водночас ця криза зможе нарешті спонукати владу на ділі зменшувати енергозалежність країни. «Припинивши постачання газу взагалі на Україну, Росія багато втратить. З іншого боку, це мотивуватиме швидку переорієнтацію української економіки на інші види енергії. Катастрофічним це не буде, але будуть тяжкі й болючі випробування».

200-250 мільйонів кубометрів природного газу кожної доби використовується на комунальні потреби, заявляють у НАК «Нафтогаз України». За словами заступника голови правління компанії Володимира Триколича, наразі Україна має необхідну кількість газу для забезпечення людей теплом і гарячою водою. Тим часом у «Київенерго» стверджують, що через нестачу блакитного палива вони змушені використовувати аварійні запаси мазуту.

Через дефіцит газу без гарячої вони залишилися мешканці Ялти, Житомира, Севастополя. Тиск газу у тепломережах Києва теж на низькому рівні. За інформацією «Київенерго», компанія вимушена перейти на використання аварійного запасу мазуту для роботи станцій, розповідає речник «Київенерго» Іванна Майстренко. «Наразі ведуться переговори на всіх рівнях для вирішення цієї ситуації. Або буде додаткова закупка мазуту на ці станції, або відновлення нормального тиску газу. За останні 2 дні тиск газу знизився більше, ніж на 50%».

В Україні не ощадливо споживають блакитне паливо, деякі галузі взагалі можуть обійтися без газу, у цьому впевнений президент Міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Українська промисловість має нарешті зіскочити з «газової голки», знайшовши їй альтернативу, закликає він. «В українському енергетичному балансі сьогодні близько 50% складає газова складова, а можна було б її зменшити хоча б до 25%. Адже такої залежності від газу немає ні в кого. Причиною такої залежності був «час дешевого газу». Україна має великі можливості у використанні вугілля. Ми могли б назавжди позбутися «газових новорічних подарунків». Зважаючи на те, що Україна власного газу видобуває 20 млрд., ми в короткий термін могли б вийти на 30 млрд.».

Незважаючи на державну програму і закон «Про енергозбереження», газ і вугілля в Україні витрачається не економно, починаючи від банальних крадіжок і закінчуючи застарілим енергетично неефективним обладнанням, вважає експерт з енергетичних питань Українського центру економічних і політичних досліджень ім.Розумкова Володимир Саприкін. «На жаль, використання енергоносіїв в Україні одне із найнижчих в СНД, тому витрачання природного газу є занадто високим. З одного боку - стимулювали енергозбереження, а з іншого – зробили штрафні санкції для підприємств, які використовують енергетики понад певну норму».

Тим часом, за даними на вечір цього дня, «Газпром» вимагає від України платити за «блакитне паливо» 470 доларів за тисячу кубометрів, оскільки саме в таку суму обходиться зараз російський газ державам Східної Європи, тому стільки ж має за нього давати і Україна, заявив речник російської компанії.