Коли в деяких угорських містах дітлахи сплять удома під трьома ковдрами, бо сюди не надходить із Росії газу, то у Бої малеча розгулює по дитячому садочку в коротких штанцях. Чом би й ні? У місцевих будинках градусники показують в середньому плюс 22-24 градуси за Цельсієм. Декому навіть доводиться прикручувати терморегулятор, щоб не так уже гріли батареї.
Циркулює по них термальна води свердловини, глибина котрої сягає двох тисяч метрів. Поки вода підніметься на поверхню, встигає дещо охолонути. Втім, лише до 80 градусів. Але навіть і такої температури в Бої достатньо, щоб добре обігріти до тисячі громадських та приватних будівель у містечку. Відтак потужний компресорний насос повертає цю воду назад, до підземного озера, щоб вона знову піднялася на поверхню майже окропом. Подібна артезіанська свердловина діє і в сусідньому селі Кіштелек. Його жителі також не можуть натішитися новітнім технологіям, завезеним із Західної Європи.
Одна з цих новинок має у своїй основі незамерзаючу рідину антифриз. Його достатньо запустити трубами всього на 200 метрів під землю, щоб мати ефект обігріву безперервного циклу.
Керівник інженерного проекту Ґашпар Шоош та його колеги не збираються зупинятись на досягнутому. «Ми вважаємо, що у великій кількості викачана з надр термальна вода може обігріти понад півмільйона угорських осель, мінімум 100 тисяч», – зазначає інженер Шоош.
Не відкидають і подальшого використання мирного атому
Тепло підземних вод геологи мають за серйозну альтернативу традиційному газовому опаленню саме в угорській глибинці. Тим часом відповідальні енергетики не відкидають і подальшого використання мирного атома, подібно до Пакшської АЕС на Дунаї.
Представник енергетичної компанії KPNG Альберт Сердаї енергійно опонує в цьому питанні захисникам довкілля. «Можна опиратися таким інвестиціям в атомну енергетичну сферу до того моменту, поки не змусить нагальна потреба відмовитися від цієї тактики. Але щоб потім не було запізно вже, тому що АЕС зазвичай починає працювати з повною віддачею на десятий рік експлуатації», – каже пан Сердаї.
Нині в Угорщині природним газом опалюють приблизно 3 мільйони квартир та приватних будинків. Проте ця країна взяла на себе зобов’язання перед Євросоюзом, що до 2020 року використовуватиме 13 відсотків енерговідновлювальних технологій.
(Угорщина – Київ – Прага)
Циркулює по них термальна води свердловини, глибина котрої сягає двох тисяч метрів. Поки вода підніметься на поверхню, встигає дещо охолонути. Втім, лише до 80 градусів. Але навіть і такої температури в Бої достатньо, щоб добре обігріти до тисячі громадських та приватних будівель у містечку. Відтак потужний компресорний насос повертає цю воду назад, до підземного озера, щоб вона знову піднялася на поверхню майже окропом. Подібна артезіанська свердловина діє і в сусідньому селі Кіштелек. Його жителі також не можуть натішитися новітнім технологіям, завезеним із Західної Європи.
Одна з цих новинок має у своїй основі незамерзаючу рідину антифриз. Його достатньо запустити трубами всього на 200 метрів під землю, щоб мати ефект обігріву безперервного циклу.
Керівник інженерного проекту Ґашпар Шоош та його колеги не збираються зупинятись на досягнутому. «Ми вважаємо, що у великій кількості викачана з надр термальна вода може обігріти понад півмільйона угорських осель, мінімум 100 тисяч», – зазначає інженер Шоош.
Не відкидають і подальшого використання мирного атому
Тепло підземних вод геологи мають за серйозну альтернативу традиційному газовому опаленню саме в угорській глибинці. Тим часом відповідальні енергетики не відкидають і подальшого використання мирного атома, подібно до Пакшської АЕС на Дунаї.
Представник енергетичної компанії KPNG Альберт Сердаї енергійно опонує в цьому питанні захисникам довкілля. «Можна опиратися таким інвестиціям в атомну енергетичну сферу до того моменту, поки не змусить нагальна потреба відмовитися від цієї тактики. Але щоб потім не було запізно вже, тому що АЕС зазвичай починає працювати з повною віддачею на десятий рік експлуатації», – каже пан Сердаї.
Нині в Угорщині природним газом опалюють приблизно 3 мільйони квартир та приватних будинків. Проте ця країна взяла на себе зобов’язання перед Євросоюзом, що до 2020 року використовуватиме 13 відсотків енерговідновлювальних технологій.
(Угорщина – Київ – Прага)
