Рівне славиться цікавими академічними й народними хорами, серед яких відомі переможці всеукраїнських та міжнародних пісенних конкурсів: «Воскресіння», «Софія», «Аве Марія», «Фантазія», — і не менш відомі народні колективи: «Горина», «Джерело», «Веснянка».
Сьогодні виступлять архієрейський хор «Знамення», зразковий фольклорний гурт «Намисто» з села Городок, народний аматорський хор «Горинь» міського палацу культури, гурт колядників-бандуристів другої музичної школи та інші. Вітання та виступи творчих колективів відбудуться й у Свято-Воскресенському соборі та у Свято-Троїцькій церкві. На майдані Незалежності о 16-й годині розпочнеться Різдвяна феєрія за участю кращих колядників. Новинкою цього сезону стане дитячий хор Свято-Покровського собору. Завершиться фестиваль 19 січня на сцені Рівненського академічного обласного музично-драматичного театру.
Ініціатором «Різдвяних піснеспівів» був покійний архієпископ Даниїл - не лише освічена, а й прогресивна людина, яка підтримувала народні традиції й пропагувала європейські культурні зв’язки. Нинішній фестиваль не лише підтримка народних традицій, а й данина пам’яті цій людині. Настоятель Свято-Покровського Собору отець Юрій каже: душа радіє, коли чуєш у стінах святині радісні колядки: «Всякий, хто творить славу Богові – чи то піснею, чи то працею – матиме частину слави тієї».
Перші наколядовані кошти пішли на розвиток «Просвіти»
Отець Юрій пам’ятає, якою подією став у радянські часи вихід грамофонної платівки із записом колядки у виконанні Івана Козловського. У ній не звучали слова про народження Сина Божого, вони були замінені на «Рік Новий», але всі знали, про що йдеться. «Вона розійшлася мільйонними тиражами, кожен мав за щастя її придбати», – каже Юрій Велігурський.
Він пригадує, як уже в дорослому віці групі рівнян захотілося поколядувати. І вони ризикнули піти по Рівному з Колядою та вертепом. Їх перестрів наряд міліції. «Я до нього – товаришу капітан, ми підемо тільки по своїх родичах…». Він попередив: «Ну то тільки по родичах, щоб вас на вулиці не було видно» … І перші кошти, які з’явилися в фонді Товариства української мови, це були гроші, наколядовані нами в Рівному».
«Колядки прості і щирі, як сам Христос…»
Священики до колядок і досі ставляться по-різному, бо вони прийшли до нас із язичницької пори. Але ж вони набрали християнського змісту. То деякі священики, які ставилися суворіше ( не скажу, що забороняли, бо в них славлять Христа), але не сприяли популяризації. Нині ж бачимо, які твори мистецтва у колядках є – це сама народна душа. «Вони такі ж прості і щирі. Як сам Христос був. Ось чому вони мають силу», - переконаний отець Юрій.
Організаторами фестивалю є Рівненська єпархія УПЦ (Київський патріархат) та управління культури і туризму облдержадміністрації та Рівненського міськвиконкому.
(Рівне – Київ-Прага)
Сьогодні виступлять архієрейський хор «Знамення», зразковий фольклорний гурт «Намисто» з села Городок, народний аматорський хор «Горинь» міського палацу культури, гурт колядників-бандуристів другої музичної школи та інші. Вітання та виступи творчих колективів відбудуться й у Свято-Воскресенському соборі та у Свято-Троїцькій церкві. На майдані Незалежності о 16-й годині розпочнеться Різдвяна феєрія за участю кращих колядників. Новинкою цього сезону стане дитячий хор Свято-Покровського собору. Завершиться фестиваль 19 січня на сцені Рівненського академічного обласного музично-драматичного театру.
Ініціатором «Різдвяних піснеспівів» був покійний архієпископ Даниїл - не лише освічена, а й прогресивна людина, яка підтримувала народні традиції й пропагувала європейські культурні зв’язки. Нинішній фестиваль не лише підтримка народних традицій, а й данина пам’яті цій людині. Настоятель Свято-Покровського Собору отець Юрій каже: душа радіє, коли чуєш у стінах святині радісні колядки: «Всякий, хто творить славу Богові – чи то піснею, чи то працею – матиме частину слави тієї».
Перші наколядовані кошти пішли на розвиток «Просвіти»
Отець Юрій пам’ятає, якою подією став у радянські часи вихід грамофонної платівки із записом колядки у виконанні Івана Козловського. У ній не звучали слова про народження Сина Божого, вони були замінені на «Рік Новий», але всі знали, про що йдеться. «Вона розійшлася мільйонними тиражами, кожен мав за щастя її придбати», – каже Юрій Велігурський.
Він пригадує, як уже в дорослому віці групі рівнян захотілося поколядувати. І вони ризикнули піти по Рівному з Колядою та вертепом. Їх перестрів наряд міліції. «Я до нього – товаришу капітан, ми підемо тільки по своїх родичах…». Він попередив: «Ну то тільки по родичах, щоб вас на вулиці не було видно» … І перші кошти, які з’явилися в фонді Товариства української мови, це були гроші, наколядовані нами в Рівному».
«Колядки прості і щирі, як сам Христос…»
Священики до колядок і досі ставляться по-різному, бо вони прийшли до нас із язичницької пори. Але ж вони набрали християнського змісту. То деякі священики, які ставилися суворіше ( не скажу, що забороняли, бо в них славлять Христа), але не сприяли популяризації. Нині ж бачимо, які твори мистецтва у колядках є – це сама народна душа. «Вони такі ж прості і щирі. Як сам Христос був. Ось чому вони мають силу», - переконаний отець Юрій.
Організаторами фестивалю є Рівненська єпархія УПЦ (Київський патріархат) та управління культури і туризму облдержадміністрації та Рівненського міськвиконкому.
(Рівне – Київ-Прага)
