Проект про, який йдеться, це продовження ідеї проведення нафтопроводу Одеса-Броди-Ґданськ, та здійснення польсько-українського транспортного коридору, що мав би іти цим шляхом, тобто від Чорного до Балтійського морів.
Концепція проекту «Балтійська Україна» включає побудову морського терміналу в місті Ельблонґ, що поблизу Ґданська, та розбудову залізничних сполучень цього майбутнього порту із Західною Україною.
Влада Львова та Луцька особливо зацікавлені такою концепцією, бо вона передбачає відкриття для них «балтійського вікна у Європу».
Головною перешкодою для здійснення цього проекту досі була Російська Федерація, яка декілька років тому перекрила Польщі морський шлях, що з Ельблонґа пролягав у відкрите море Пилявською притокою неподалік російського порту Балтійськ. Зараз єдиним реальним способом відкриття шляху з порту в місті Ельблонґ у Балтійське море є прокладання каналу. Для цього буде потрібно прокопати близько 10 кілометрів Вісляної коси. Однак тут, як і у випадку Дунайського каналу, до гурту опонентів проекту нещодавно приєднались екологічні товариства, які побоюються, що це може зашкодити місцевій природі.
Дехто боїться України як конкурента
Радіо Свобода поцікавилось, яка зараз ситуація стосовно здійснення проекту «Балтійська Україна»?
Координатор проекту Якуб Логінов каже, що до ідеї охололи вже і в уряді: «Зараз склалася така ситуація, що уряд, зокрема Міністерство інфраструктури Польщі, явно протидіють проектові. Є такі дії, які на мою думку засвідчують про небажання здійснити цей проект».
Неофіційно відомо, що проти здійснення проекту «Балтійська Україна» виступають не політичні сили, а впливові особи з так званого «ґданського лобі», тобто керівники єдиного морського терміналу портів Ґданськ-Ґдиня, які вважають, що утворення нового морського порту, неподалік Ґданська «відбере» у них ринок транспортних послуг.
Важливою подією, що вибиватиме аргументи в опонентів проекту «Балтійська Україна» є факт, що нещодавно, з подачі міської влади Ельблонґа, Україна стала членом північного Єврорегіону «Балтійське море».
Мали б покращитися зв’язки Західної України із Швецією
Якуб Логінов зазначає: «Делегати із Західної України братимуть участь у роботі робочих груп Єврорегіону. Наприклад, у справах транспорту, збереження довкілля, підприємництва. У результаті цієї роботи здійснюватимуться проекти, що призведуть до кращих зв’язків Західної України із Швецією. Саме в рамках такого проекту можна реалізувати проект українського морського термінала».
Пан Логінов наголосив у розмові з Радіо Свобода, що саме Швеція у другому півріччі цього року, після Чеської Республіки, головуватиме в Євросоюзі. Головним пріоритетом головування в ЄС цієї скандинавської держави, про який уже нині говориться в Стокгольмі, має бути розвиток економіки країн Балтики. До цього проекту має шанси приєднатись також Україна, вважає координатор проекту «Балтійська Україна».
(Варшава – Прага – Київ)
Концепція проекту «Балтійська Україна» включає побудову морського терміналу в місті Ельблонґ, що поблизу Ґданська, та розбудову залізничних сполучень цього майбутнього порту із Західною Україною.
Влада Львова та Луцька особливо зацікавлені такою концепцією, бо вона передбачає відкриття для них «балтійського вікна у Європу».
Головною перешкодою для здійснення цього проекту досі була Російська Федерація, яка декілька років тому перекрила Польщі морський шлях, що з Ельблонґа пролягав у відкрите море Пилявською притокою неподалік російського порту Балтійськ. Зараз єдиним реальним способом відкриття шляху з порту в місті Ельблонґ у Балтійське море є прокладання каналу. Для цього буде потрібно прокопати близько 10 кілометрів Вісляної коси. Однак тут, як і у випадку Дунайського каналу, до гурту опонентів проекту нещодавно приєднались екологічні товариства, які побоюються, що це може зашкодити місцевій природі.
Дехто боїться України як конкурента
Радіо Свобода поцікавилось, яка зараз ситуація стосовно здійснення проекту «Балтійська Україна»?
Координатор проекту Якуб Логінов каже, що до ідеї охололи вже і в уряді: «Зараз склалася така ситуація, що уряд, зокрема Міністерство інфраструктури Польщі, явно протидіють проектові. Є такі дії, які на мою думку засвідчують про небажання здійснити цей проект».
Неофіційно відомо, що проти здійснення проекту «Балтійська Україна» виступають не політичні сили, а впливові особи з так званого «ґданського лобі», тобто керівники єдиного морського терміналу портів Ґданськ-Ґдиня, які вважають, що утворення нового морського порту, неподалік Ґданська «відбере» у них ринок транспортних послуг.
Важливою подією, що вибиватиме аргументи в опонентів проекту «Балтійська Україна» є факт, що нещодавно, з подачі міської влади Ельблонґа, Україна стала членом північного Єврорегіону «Балтійське море».
Мали б покращитися зв’язки Західної України із Швецією
Якуб Логінов зазначає: «Делегати із Західної України братимуть участь у роботі робочих груп Єврорегіону. Наприклад, у справах транспорту, збереження довкілля, підприємництва. У результаті цієї роботи здійснюватимуться проекти, що призведуть до кращих зв’язків Західної України із Швецією. Саме в рамках такого проекту можна реалізувати проект українського морського термінала».
Пан Логінов наголосив у розмові з Радіо Свобода, що саме Швеція у другому півріччі цього року, після Чеської Республіки, головуватиме в Євросоюзі. Головним пріоритетом головування в ЄС цієї скандинавської держави, про який уже нині говориться в Стокгольмі, має бути розвиток економіки країн Балтики. До цього проекту має шанси приєднатись також Україна, вважає координатор проекту «Балтійська Україна».
(Варшава – Прага – Київ)
