Євросоюз вимагає «негайно» відновити поставки газу. З такою вимогою виступив у Празі Александр Вондра, віце-прем’єр Чехії, яка нині головує в ЄС. За його словами, європейські держави не можуть бути заручниками конфлікту між Україною і Росією.
«Це неприйнятно. Чехія як голова ЄС і Європейська Комісія вимагають відновити поставки газу до ЄС і щоб дві сторони – Росія та Україна – відновили переговори для остаточного врегулювання своєї двосторонньої комерційної суперечки», – сказав Александр Вондра і додав, що ці слова адресовані рівною мірою як Росії, так і Україні.
У вівторок вранці Болгарія, Туреччина, Греція, Македонія і Хорватія заявили про повне припинення поставок газу. Ще кілька європейських держав, зокрема Чехія, Румунія, Угорщина та Австрія повідомили про скорочення поставок на дві третини. Перші наслідки від зменшення газового тиску також відчули німці та італійці.
Як надзвичайний захід у ЄС припускають можливість проведення газового саміту за участі лідерів Росії та України. Про це повідомив у вівторок прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек. Але, наголосив він, наразі конкретних планів такого саміту немає. ЄС наполягає на тому, що Росія і Україна самі мусять знайти спільну мову.
Офіційний Брюссель не хоче бути посередником
Таке небажання бути арбітром у газовій суперечці брюссельський оглядач Радіо Свобода Ахто Лоб’якас пояснює це тим, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії. А відсутність спільного курсу підживлює спільна, але все-таки різна залежність від поставок російського газу.
«У ЄС немає єдиної енергетичної політики. ЄС є найбільшим імпортером російського газу. Але Росія настільки спритно грає на розбіжностях між різними членами блоку, що вони практично не змогли використати колективну позицію у відносинах із Москвою», – зауважує Ахто Лоб’якас.
Крім цього, в ЄС експортом газу займаються лише приватні компанії. Тому умови контрактів є комерційною таємницею, якою не діляться з конкурентами. Це створює ще одну перевагу для «Газпрому», який є державним монополістом. Посли ЄС на нараді в Брюсселі в понеділок визнали, що їм складно отримувати достовірну інформацію про те, що ж діється на газовому фронті.
А поки Україна і Росія продовжують звинувачувати одна одну у зривах поставок до Європи, потерпає авторитет обох держав, попереджає Ахто Лоб’якас. «У Брюсселі складається враження, що Київ і Москва намагаються використати ЄС у конфлікті, маніпулювати ЄС із власною метою», – вважає оглядач Радіо Свобода.
Найбільше постраждали болгари
За даними Європейської Комісії, нині в державах ЄС є досить високі запаси газу, в середньому 70-90 відсотків від обов’язкової вимоги про тримісячні резерви. Але ці показники різні в різних країнах. У вівторок уряд Болгарії попередив громадян, що запаси блакитного палива вичерпуються. Споживачів закликають обмежити споживання газу до мінімуму і перейти на «всі можливі альтернативні джерела».
Напередодні, на газовій нараді послів Євросоюзу в Брюсселі, представник Болгарії поцікавився у колег, чи це членство в ЄС так негативно впливає на його країну. Попередня російсько-українська газова суперечка три роки тому зовсім не позначилася на поставках газу до Болгарії. А тепер Софії повністю перекрили газовий вентиль.
Щоб обговорити як можна допомогти Болгарії та іншим потенційним жертвам газового конфлікту, в Брюсселі у п’ятницю, 9 січня мають зібратися експерти з 27 держав ЄС. «Можна скористатися газовими резервами інших країн ЄС. Можна транспортувати газ, перейти на інші джерела енергії», – назвав можливі варіанти енергетичний речник Європейської Комісії Ферран Таррадельяс і Еспунь.
Наразі Росія мала би забезпечувати чверть поставок газу до ЄС. Крім Болгарії, найбільше від поставок «Газпрому» залежать Словаччина, Чехія, Угорщина, Греція, Румунія, Австрія, Фінляндія і держави Балтії. Решта палива до ЄС надходить із Норвегії, Алжиру, Нігерії і каспійського регіону.
(Прага – Київ)
Так змінилася ситуація в газотранспортній системі України з 31 грудня минулого року до 1 січня нинішнього
(дивитися зображення)
А таке було становище в газотранспортній системі України опівдні 6 січня цього року
(дивитися зображення)
Пізніше 6 січня голова правління «Нафтогазу» Олег Дубина повідомив, що російський «Газпром» продовжував далі скорочувати постачання газу до Європи і на 16 годину подавав до українських газогонів уже тільки з розрахунку 58 мільйонів кубометрів на добу.
«Це неприйнятно. Чехія як голова ЄС і Європейська Комісія вимагають відновити поставки газу до ЄС і щоб дві сторони – Росія та Україна – відновили переговори для остаточного врегулювання своєї двосторонньої комерційної суперечки», – сказав Александр Вондра і додав, що ці слова адресовані рівною мірою як Росії, так і Україні.
У вівторок вранці Болгарія, Туреччина, Греція, Македонія і Хорватія заявили про повне припинення поставок газу. Ще кілька європейських держав, зокрема Чехія, Румунія, Угорщина та Австрія повідомили про скорочення поставок на дві третини. Перші наслідки від зменшення газового тиску також відчули німці та італійці.
Як надзвичайний захід у ЄС припускають можливість проведення газового саміту за участі лідерів Росії та України. Про це повідомив у вівторок прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек. Але, наголосив він, наразі конкретних планів такого саміту немає. ЄС наполягає на тому, що Росія і Україна самі мусять знайти спільну мову.
Офіційний Брюссель не хоче бути посередником
Таке небажання бути арбітром у газовій суперечці брюссельський оглядач Радіо Свобода Ахто Лоб’якас пояснює це тим, що в ЄС немає єдиної позиції щодо Росії. А відсутність спільного курсу підживлює спільна, але все-таки різна залежність від поставок російського газу.
«У ЄС немає єдиної енергетичної політики. ЄС є найбільшим імпортером російського газу. Але Росія настільки спритно грає на розбіжностях між різними членами блоку, що вони практично не змогли використати колективну позицію у відносинах із Москвою», – зауважує Ахто Лоб’якас.
Крім цього, в ЄС експортом газу займаються лише приватні компанії. Тому умови контрактів є комерційною таємницею, якою не діляться з конкурентами. Це створює ще одну перевагу для «Газпрому», який є державним монополістом. Посли ЄС на нараді в Брюсселі в понеділок визнали, що їм складно отримувати достовірну інформацію про те, що ж діється на газовому фронті.
А поки Україна і Росія продовжують звинувачувати одна одну у зривах поставок до Європи, потерпає авторитет обох держав, попереджає Ахто Лоб’якас. «У Брюсселі складається враження, що Київ і Москва намагаються використати ЄС у конфлікті, маніпулювати ЄС із власною метою», – вважає оглядач Радіо Свобода.
Найбільше постраждали болгари
За даними Європейської Комісії, нині в державах ЄС є досить високі запаси газу, в середньому 70-90 відсотків від обов’язкової вимоги про тримісячні резерви. Але ці показники різні в різних країнах. У вівторок уряд Болгарії попередив громадян, що запаси блакитного палива вичерпуються. Споживачів закликають обмежити споживання газу до мінімуму і перейти на «всі можливі альтернативні джерела».
Напередодні, на газовій нараді послів Євросоюзу в Брюсселі, представник Болгарії поцікавився у колег, чи це членство в ЄС так негативно впливає на його країну. Попередня російсько-українська газова суперечка три роки тому зовсім не позначилася на поставках газу до Болгарії. А тепер Софії повністю перекрили газовий вентиль.
Щоб обговорити як можна допомогти Болгарії та іншим потенційним жертвам газового конфлікту, в Брюсселі у п’ятницю, 9 січня мають зібратися експерти з 27 держав ЄС. «Можна скористатися газовими резервами інших країн ЄС. Можна транспортувати газ, перейти на інші джерела енергії», – назвав можливі варіанти енергетичний речник Європейської Комісії Ферран Таррадельяс і Еспунь.
Наразі Росія мала би забезпечувати чверть поставок газу до ЄС. Крім Болгарії, найбільше від поставок «Газпрому» залежать Словаччина, Чехія, Угорщина, Греція, Румунія, Австрія, Фінляндія і держави Балтії. Решта палива до ЄС надходить із Норвегії, Алжиру, Нігерії і каспійського регіону.
(Прага – Київ)
«Нафтогаз України» інформує
«Нафтогаз України» інформуєТак змінилася ситуація в газотранспортній системі України з 31 грудня минулого року до 1 січня нинішнього
(дивитися зображення)
А таке було становище в газотранспортній системі України опівдні 6 січня цього року
(дивитися зображення)
Пізніше 6 січня голова правління «Нафтогазу» Олег Дубина повідомив, що російський «Газпром» продовжував далі скорочувати постачання газу до Європи і на 16 годину подавав до українських газогонів уже тільки з розрахунку 58 мільйонів кубометрів на добу.