Навесні угорці, голосуючи на референдумі, відстояли право на безкоштовну медицину та безоплатне здобуття вищої освіти. Багато-хто з консервативних політиків та профспілкових ватажків сподівався, що дискредитований ліво-ліберальний уряд країни, який досі критикували всі, кому не лінь, одразу подасть у відставку.
Але кабінет Ференца Дюрчаня встояв навіть не зважаючи на подальші масові заворушення на вулицях Будапешта. Демонстранти звинувачували правлячу еліту в брехні і фальсифікації виборів. Утім, правляча коаліція обійшлася, так би мовити, малою кров’ю: соціалісти небезпроблемно «розлучились» із лібералами й утворили уряд меншини.
Замість переконаних партійців міністерські посади влітку обійняли незаанґажовані в політиці управлінці-технарі, хоча ні для кого не становило секрету, що майже всі вони були креатурою непопулярного прем’єр-міністра.
Кадрові викрутаси глави кабміну дочасно заспокоїли вітчизняних виробників та іноземних інвесторів. Фондові біржі запрацювали з більшим ентузіазмом, а національна валюта форинт зміцнилася настільки, що це навіть насторожило угорських експортерів товару. Утім ненадовго: осінній обвал угорських грошей злизав чималі заощадження населення у банках і знецінив реальні зарплати працюючих.
Неправильна монетарна політика
Внаслідок фінансової кризи національний банк вимушений був скорегувати процентні ставки у бік збільшення, чому, звісно, аж ніяк не зраділи промисловці.
Економіст Петер Роуно вважає, що економічного краху можна було уникнути лише в тому випадку, якби уряд звернув серйозну увагу на монетарну сферу країни.
«Біда в тому, що створилася така ситуація, що банківські процентні ставки перевищують 10 відсотків. За таких умов жодна економіка у світі не зможе продуктивно працювати, а угорська й поготів. Хоча не слід недооцінювати і помилки, допущені в економічній сфері. Але головним призвідцем кризи є неправильна монетарна політика, завдяки якій курс форинта підскочив до зірок, так само зросли банківські проценти, утворилася величезна різниця між курсами форинта та іноземними валютами, що призвело до жорстокої залежності національного господарства від іноземних валютних фондів. Ми прив’язані зараз до них на цілих три чверті! Це величезний ризик для курсу форинта і його ліквідності. У свою чергу зависокі банківські проценти можуть спровокувати ще більше безробіття в Угорщині», – зазначає Петер Роуно.
Між тим рейтинги популярності правих опозиційних політиків б’ють в Угорщині всі рекорди. Президента країни Ласла Шойома та прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня випередив лідер партії молодих демократів (ФІДЕС) Віктор Орбан. Людям імпонує та обставина, що він виховує п’ятеро рідних дітей. Їхній батько постійно апелює до національної свідомості співвітчизників, наголошуючи, що не хоче, аби його діти стали емігрантами. Праві партії переконані, що в ситуації, яка склалася, поступ в економіці, соціальній та духовній сфері суспільства стане відчутним лише після відставки чинного уряду.
(Угорщина – Прага – Київ)
Але кабінет Ференца Дюрчаня встояв навіть не зважаючи на подальші масові заворушення на вулицях Будапешта. Демонстранти звинувачували правлячу еліту в брехні і фальсифікації виборів. Утім, правляча коаліція обійшлася, так би мовити, малою кров’ю: соціалісти небезпроблемно «розлучились» із лібералами й утворили уряд меншини.
Замість переконаних партійців міністерські посади влітку обійняли незаанґажовані в політиці управлінці-технарі, хоча ні для кого не становило секрету, що майже всі вони були креатурою непопулярного прем’єр-міністра.
Кадрові викрутаси глави кабміну дочасно заспокоїли вітчизняних виробників та іноземних інвесторів. Фондові біржі запрацювали з більшим ентузіазмом, а національна валюта форинт зміцнилася настільки, що це навіть насторожило угорських експортерів товару. Утім ненадовго: осінній обвал угорських грошей злизав чималі заощадження населення у банках і знецінив реальні зарплати працюючих.
Неправильна монетарна політика
Внаслідок фінансової кризи національний банк вимушений був скорегувати процентні ставки у бік збільшення, чому, звісно, аж ніяк не зраділи промисловці.
Економіст Петер Роуно вважає, що економічного краху можна було уникнути лише в тому випадку, якби уряд звернув серйозну увагу на монетарну сферу країни.
«Біда в тому, що створилася така ситуація, що банківські процентні ставки перевищують 10 відсотків. За таких умов жодна економіка у світі не зможе продуктивно працювати, а угорська й поготів. Хоча не слід недооцінювати і помилки, допущені в економічній сфері. Але головним призвідцем кризи є неправильна монетарна політика, завдяки якій курс форинта підскочив до зірок, так само зросли банківські проценти, утворилася величезна різниця між курсами форинта та іноземними валютами, що призвело до жорстокої залежності національного господарства від іноземних валютних фондів. Ми прив’язані зараз до них на цілих три чверті! Це величезний ризик для курсу форинта і його ліквідності. У свою чергу зависокі банківські проценти можуть спровокувати ще більше безробіття в Угорщині», – зазначає Петер Роуно.
Між тим рейтинги популярності правих опозиційних політиків б’ють в Угорщині всі рекорди. Президента країни Ласла Шойома та прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня випередив лідер партії молодих демократів (ФІДЕС) Віктор Орбан. Людям імпонує та обставина, що він виховує п’ятеро рідних дітей. Їхній батько постійно апелює до національної свідомості співвітчизників, наголошуючи, що не хоче, аби його діти стали емігрантами. Праві партії переконані, що в ситуації, яка склалася, поступ в економіці, соціальній та духовній сфері суспільства стане відчутним лише після відставки чинного уряду.
(Угорщина – Прага – Київ)
