Нинішнім рішенням Національна рада з телебачення і радіомовлення Азербайджану затвердила пропозицію, висунуту раніше цього року. На думку цього наглядового органу, національні частоти FM та середні хвилі належать урядові, а отже, їх не можуть використовувати іноземні мовники. Голова Ради заявив, що рішення лише повертає ситуацію в існуючі правові рамки, і «жодним чином не пов’язане з політикою». Проте воно фактично закриває останні незалежні від уряду джерела новин та інформації.
Президент корпорації Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Джеф ҐедмінПрезидент корпорації Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Джеф Ґедмін говорить, що це рішення азербайджанської влади викликає жаль.
«Гадаю, що воно розчаровує передусім людей у самому Азербайджані. Нас знають як джерело незалежної, перевіреної та точної інформації. Рішення викинути нас з ефіру разом із Голосом Америки та ВВС позбавить людей в Азербайджані важливої інформації, на підставі якої вони формують свої думки та поведінку, намагаючись побудувати громадянське суспільство», – заявив Джеф Ґедмін.
Хоча інформаційні компанії, які втратили можливість мовлення, зможуть і надалі спілкуватися зі своєї аудиторією через супутник, кабель та інтернет, заборона на трансляцію радіопередач, позбавить їх значної частини нинішньої аудиторії. Зокрема Радіо Свобода втратить 95% своєї аудиторії в Азербайджані.
Британська телерадіокомпанія Бі-Бі-Сі, яка веде мовлення в Азербайджані азербайджанською, турецькою, російською та англійською мовами, говорить, що вона продовжить трансляції на коротких хвилях. Речник Бі-Бі-Сі Майк Ґарднер говорить, що вони здивовані рішенням влади, адже компанія нещодавно уклала контракт із Азербайджаном.
«Ми будемо дізнаватися про статус нашого контракту, який ми підписали лише два місяці тому, і який передбачає побудову додаткового FM-передавача для поліпшення сигналу в кількох містах Азербайджану. Ми шкодуємо про це рішення та намагатимемося поновити наші послуги для наших слухачів», – зазначив Майк Ґарднер.
Це стане ударом по місцевих журналістах
Телебачення і радіо залишаються головним джерелом інформації в Азербайджані, оскільки доступ до друкованого слова та інтернету в країні залишається обмеженим. Всі незалежні місцеві теле- та радіомовники перестали існувати раніше.
На думку закордонних спостерігачів, зникнення з ефіру останніх незалежних голосів матиме пригнічуючий ефект на місцевих журналістів, які намагаються залишатися незалежними. Представник ОБСЄ з питань свободи слова Міклош Харасті говорить, що рішення влади Азербайджану сталося на тлі погіршення безпеки журналістів, яким загрожують переслідування.
«Багато так званих кримінальних справ були сфабриковані прокуратурою проти незалежних друкованих ЗМІ, проти їхніх редакторів та журналістів. Багато з них навіть потрапило до в’язниці. З цим рішенням відбудеться практично повна монополізація ефіру голосами, дружніми до уряду, і це не кращий подарунок до Нового року», – наголосив представник ОБСЄ.
Заборона через наближення референдуму?
Представниця організації «Репортери без Кордонів» Ельза Вітал говорить, що без незалежного мовлення інформаційна ситуація в Азербайджані повернеться до доби радянського режиму, коли люди були змушені слухати закордонні голоси на коротких хвилях для того, щоб зрозуміти, що в реальності відбувається в їхній країні, а це вже – жах».
Заборона на іноземне мовлення відбувається за кілька місяців до референдуму, який має скасувати обмеження на президентський термін. Якщо березневий референдум відбудеться згідно очікувань, нинішній президент Азербайджану, Ільгам Алієв зможе залишитися при владі на невизначений термін.
(Прага – Київ)
«Гадаю, що воно розчаровує передусім людей у самому Азербайджані. Нас знають як джерело незалежної, перевіреної та точної інформації. Рішення викинути нас з ефіру разом із Голосом Америки та ВВС позбавить людей в Азербайджані важливої інформації, на підставі якої вони формують свої думки та поведінку, намагаючись побудувати громадянське суспільство», – заявив Джеф Ґедмін.
Хоча інформаційні компанії, які втратили можливість мовлення, зможуть і надалі спілкуватися зі своєї аудиторією через супутник, кабель та інтернет, заборона на трансляцію радіопередач, позбавить їх значної частини нинішньої аудиторії. Зокрема Радіо Свобода втратить 95% своєї аудиторії в Азербайджані.
Британська телерадіокомпанія Бі-Бі-Сі, яка веде мовлення в Азербайджані азербайджанською, турецькою, російською та англійською мовами, говорить, що вона продовжить трансляції на коротких хвилях. Речник Бі-Бі-Сі Майк Ґарднер говорить, що вони здивовані рішенням влади, адже компанія нещодавно уклала контракт із Азербайджаном.
«Ми будемо дізнаватися про статус нашого контракту, який ми підписали лише два місяці тому, і який передбачає побудову додаткового FM-передавача для поліпшення сигналу в кількох містах Азербайджану. Ми шкодуємо про це рішення та намагатимемося поновити наші послуги для наших слухачів», – зазначив Майк Ґарднер.
Це стане ударом по місцевих журналістах
Телебачення і радіо залишаються головним джерелом інформації в Азербайджані, оскільки доступ до друкованого слова та інтернету в країні залишається обмеженим. Всі незалежні місцеві теле- та радіомовники перестали існувати раніше.
На думку закордонних спостерігачів, зникнення з ефіру останніх незалежних голосів матиме пригнічуючий ефект на місцевих журналістів, які намагаються залишатися незалежними. Представник ОБСЄ з питань свободи слова Міклош Харасті говорить, що рішення влади Азербайджану сталося на тлі погіршення безпеки журналістів, яким загрожують переслідування.
«Багато так званих кримінальних справ були сфабриковані прокуратурою проти незалежних друкованих ЗМІ, проти їхніх редакторів та журналістів. Багато з них навіть потрапило до в’язниці. З цим рішенням відбудеться практично повна монополізація ефіру голосами, дружніми до уряду, і це не кращий подарунок до Нового року», – наголосив представник ОБСЄ.
Заборона через наближення референдуму?
Представниця організації «Репортери без Кордонів» Ельза Вітал говорить, що без незалежного мовлення інформаційна ситуація в Азербайджані повернеться до доби радянського режиму, коли люди були змушені слухати закордонні голоси на коротких хвилях для того, щоб зрозуміти, що в реальності відбувається в їхній країні, а це вже – жах».
Заборона на іноземне мовлення відбувається за кілька місяців до референдуму, який має скасувати обмеження на президентський термін. Якщо березневий референдум відбудеться згідно очікувань, нинішній президент Азербайджану, Ільгам Алієв зможе залишитися при владі на невизначений термін.
(Прага – Київ)
