83-річна Ганна Швайнога з Тисмениці на долю не нарікає, хоча на старості залишилася з онукою-інвалідом – одна донька померла від раку, друга загинула під час пожежі. Хоча річечка Ворона не раз підтоплювала людські городи, такої «великої води» не пам'ятає.
«Вода за ногами йшла. Тут я дивлюся – вона ще на дорозі, то вже тут. Я ще впала, по шию у воді. На стриху спали», – згадує пані Швайнога.
Не рубати ліси, не руйнувати русла рік
До повеней на Прикарпатті звикли, тож штормовому попередженню (хто його чув, бо майже зникають з людських осель звичайні радіоприймачі) не надали значення. Такого – щоб за два дні випала двомісячна норма дощів і щоб одразу вийшли з берегів понад 8 тисяч прикарпатських рік, річечок і потічків – ніхто не сподівався. «Велика вода» залила поля і будинки, пошкодила дороги і мости, забрала життя 24 людей, серед яких семеро дітей.
Вона стала випробуванням міцності дамб і берегоукріплень, технічної готовності до таких екстремальних ситуацій – як от на область один плавтранспорт і жодного рятувально-аварійного гелікоптера.
Одразу ж екологи, науковці, рятувальники, політики пробували відповісти на запитання: чому такі великі масштаби руйнувань. Попри те, що головною причиною назвали великі опади, заговорили і про масове вирубування лісів у Карпатах, і про роботу тисяч підпільних пилорам, і про неконтрольований вивіз із русел рік гравію та піску, і про непродумане будівництво людських осель на зарінках. Багато бід від того, як господарюють українці.
Директор Інституту екології Карпат академік Михайло Голубець зазначає: «Всі лісозаготівельні технології треба змінити так, щоб максимально захистити від руйнування поверхню ґрунту. Сучасні лісозаготівельні технології, безумовно, є шкідливими, бо є великі лісосіки, тракторне тралювання. У нас, на жаль, дотепер це все було вверх ногами».
Вже після повені вийшли документи про систему оповіщення, про заборону вирубування лісів тощо. Потерпілі регіони були оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Випробування добротою і «мідними трубами»
Та водночас виявилося, що «випробування владою» не зміг пройти дехто з сільських чи міських голів. Хтось до збитків вирішив віднести стару дорогу чи напівзруйнований клуб, хоча води там і не було. А хтось не встояв перед спокусою найбільш постраждалими зробити себе чи своїх родичів.
Прокурорські перевірки та органи КРУ виявили незаконні виплати, завищення збитків, зайве затребування з державного бюджету коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха на понад 20 мільйонів гривень. За фактами зловживань порушено шість кримінальних справ.
Прокурор області Микола Гошовський наголошує: «Є, на жаль, і таке, що на біді хочуть нагріти руки. Але ми будемо відслідковувати всі ці процеси і реагувати, коли такі факти нам будуть відомі».
У когось – нові оселі, у когось – образа і скарги
Під час стихії було зруйновано 323 будинки. 75 із них відбудовували за державний кошт. Майже порівну – на старому місці, замість поваленого і на новому, подалі від води. У встановлені терміни не вклалися лише у Галичі. Подарунками на новосілля стали холодильники, миючі засоби, кухонні набори тощо.
Чи будуть у нових помешканнях інші постраждалі, та ще й в умовах фінансово-економічної кризи, чи встигли висохнути ті будтвоі, де довго стояла вода, – питання швидше риторичні. Голова обласної держадміністрації Микола Палійчук каже, що компенсація за втрачені будинки виплачена.
«Люди, які брали компенсацію коштами, це було виключно їхнє рішення. Там є різні категорії. Дехто пішов жити до дітей. І частина людей, які виявили бажання будувати самостійно, ми їм дали можливість купити будівельні матеріали, ліс за цінами собівартості. І відслідковуємо такі будівництва, особливо там, де є старші люди», – зазначає голова облдержадміністрації.
Ганна Швайнога отримала 30 тисяч гривень компенсації. Та на все їх не вистачило. Встановила пластикові вікна, заробила тріщини у стінах, у двох кімнатах зривала і замінювала підлоги, а в третій вже не змогла. Ліжко розсипалося, то ж спить на підлозі. Залишилось ще 5 тисяч гривень, але 3 тисячі на диван шкода. Уціліли крісло, стіл, а телевізор не встигла врятувати. Ганна Швайнога каже, що мусить економно витрачати гроші.
Про це мало говорять, але «велика вода», точніше, гроші на подолання збитків від неї, посварили людей: рахують, скільки кому перепало компенсації чи гуманітарної допомоги, нарікають на зловживання тих, хто це ділив і встановлював категорії. Незгода з категорією – найчастіші скарги. Люди вважають, що їм несправедливо нарахували компенсацію за добротніші, цегляні будинки. Протестуючи, у Галичі перекривали міст через Дністер.
На це ж нарікають і мешканці Дубівців. «Були хати глиняні, що розвалилися, бо глину вода розмиває. А ті люди, що будували цілий вік, що старалися, без їди, без усього жили, з копійки побудували хату – бо то цегляна хата. Вона вистояла, але що з неї буде? Ми всі обурені, ціле село. Як я по подвір’ю своєму лодкою плила і кури на вишці були, потопилися, під підлогами всюди вода. П’ять суток вода була», – каже мешканка Дубівців.
У 2009 році продовжаться відновлювальні роботи на мостах, дорогах, дамбах, берегоукріпленнях. Важливо зробити їх такими, аби встояли перед черговою стихією. А на весну, коли в горах почне танути сніг, науковці прогнозують нові зсуви.
(Івано-Франківщина –Київ – Прага)
