Учасники заходу назвали цю подію «унікальною», бо вперше у світі Праведників відзначила не єврейська громада чи держава Ізраїль, а батьківщина цих людей, які у важкі воєнні часи рятували своїх співвітчизників-євреїв.
23 грудня в сімферопольському благодійному центрі «Хесед Шимон» 12 кримчан, які носять звання Праведників народів світу, отримали з рук першого заступника постійного представника Президента України в Криму Євгена Драп’ятого високі державні нагороди України – ордени «За заслуги». Високопоставлений чиновник цілував руки кожній із цих жінок, які вже розміняли 8-9 десяток, – Алеме Бекіровій, Євдокії Гоппе, Зилсі Ібрагімовій, Клавдії Кучерук, Любові Корнійчук, Тамарі Савицькій, Олені Сотниковій та Ніні Спектор. Ордени також отримали Дмитро Гармаш, Ільмі Ільясов, Борис Музиченко і родичі Олександри Самаріної, яка прихворіла.
Як сказав Олександр Глубочанський, який очолює Єврейську громаду Сімферополя, вперше Україна визнала героями людей, які, ризикуючи своїм життям, рятували життя євреїв та кримчаків. За його словами, вручення цех державних нагород Праведникам свідчить про повагу Української держави до єврейського народу.
Єврейська громада не забуває Праведників
У роки Другої світової війни в Криму загинуло близько 80 тисяч євреїв і майже 20 тисяч тюрків-юдеїв – кримчаків. Водночас, відомо про випадки, коли кримчани рятували своїх земляків. Представники єврейської громади кажуть, що таких випадків і таких людей-рятівників було дуже багато. Втім, щоб офіційно визнати ту чи іншу людину Праведником народів світу, потрібна копітка дослідницька робота, яка потребує багато ресурсів і часу. Найприкріше, що практично, не залишилося живих свідків тих подій.
Загалом на території АРК Праведниками було визнано 128 кримчан. Лише 27 із них зараз живі і живуть у Криму. Усіма ними зараз опікуються єврейські благодійні організації. Кошти на це надходять з фондів, створених із грошей знищених під час Голокосту євреїв. Нині Праведники – глибоко літні люди, тож кваліфікована соціальна, медична і щедра матеріальна допомога – вкрай необхідна. Але, як сказав Олександр Глубочанський, ще важливіша – щира вдячність тим, хто, фактично, подарував своїм співвітчизникам життя.
(Сімферополь –Київ – Прага)