Через територію України прокачується 80 відсотків російського газу. Майже третину цього газу отримує Німеччина. Зрозуміло, що за таких умов не залишається непоміченою жодна газова суперечка між Києвом і «Газпромом».
Голова німецької енергетичної компанії E.ON Вульф Бернотат, наприклад, не виключає, що українсько-російські газові тертя можуть мати наслідки й для Німеччини. «Але не так, що ми залишимося без газу», – сказав Бернотат в інтерв’ю газеті Süddeutsche Zeitung. За його словами, забезпечення Німеччини газом гарантоване не в останню чергу також завдяки достатнім потужностям, які дозволяють накопичити запаси природного газу.
Важливість Північноєвропейського газопроводу зростає
Бернотат наголошує на економічних, а не на політичних причинах суперечки між Києвом і Москвою. «В України немає грошей, а вона заборгувала Росії понад два з половиною мільярди доларів. Якщо Україна не розплатиться, то «Газпрому» колись доведеться зупинити поставки», – спрогнозував німецький менеджер. З огляду на таку ситуацію керівник компанії E.ON вказав на важливість спорудження Північноєвропейського газопроводу, щоб, як зауважив Бернотат, мати альтернативу трубопроводу в Україні.
Також німецький член наглядової ради концерну «Газпром» Буркгард Берґманн вважає, що останні дебати продемонстрували необхідність доведення до кінця проекту з будівництва альтернативного газопроводу по дну Балтійського моря. Про це він сказав в інтерв’ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. Для остаточного ж розв’язання українсько-російської суперечки Берґманн не бачить якогось чудодійного рецепту. «Проблему можна вирішити тільки поетапно», – сказав німецький менеджер. На його думку, Москва й Київ повинні знайти в цьому питанні компроміс. «Дилема полягає в тому, що через глибоку кризу Україна не може повністю виконати свої зобов’язання», – сказав німецький член наглядової ради концерну «Газпром».
Знову згадали про газотранспортний консорціум
Берґманн нагадав, що як Україна, так і «Газпром» несуть велику відповідальність за надійне постачання блакитного палива до Західної Європи. Німецький менеджер застеріг також перед виникненням проблем із підтриманням у належному технічному стані газотранспортної системи, яка проходить через територію України. Берґманн вважає, що тут треба робити більше, ніж робиться досі.
Менеджер нагадав про українсько-російсько-німецький меморандум, підписаний 2002 року. Тоді свої підписи під документом поставили тодішні президенти України й Росії Леонід Кучма й Володимир Путін, а також Ґерхард Шрьодер, який у той час очолював уряд Німеччини. План передбачав створення міжнародного консорціуму, який би гарантував нормальне функціонування газотранспортної системи. При цьому Україна мала залишатися власником труби. «Нині можна було б повернутися до цього питання», – вважає німецький менеджер Буркгард Берґманн, член наглядової ради компанії «Газпром».
(Німеччина –Прага – Київ)
