Валюту в Україні вже можна купити, але щодня за неї треба викладати все більше й більше гривень. З початку року курс національної української валюти знизився майже на 55% . Україна зараз є другою країною в світі за рівнем девальвації національної грошової одиниці (першою є Ісландія, яка вже заледве не визнала себе країною-банкрутом). Україна має імпортозалежну економіку, а це за таких умов означає ще й стрімке здорожчання більшості товарів та послуг.
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Наразі всі експерти одностайні у тому, що Нацбанк зі своїм головним завданням не впорався.
Найпоміркованіші вказують на непослідовність, неадекватність і несвоєчасність кроків НБУ.
Так економіст Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, вказує на неправильну комунікацію Нацбанку із суспільством.
НБУ має постійно роз'яснювати свої дії, але при цьому не робити заяв, що провокують ринок, або суперечать реальній ситуації. Як наприклад, заява голови Національного банку Володимира Стельмаха від 11 грудня про «стабілізацію готівкового курсу гривні» на фоні її подальшого стрімкого знецінення.
Разом з тим Бураковський наголошує, що основний регулятор грошового обігу є незалежним лише де-юре, а «де-факто НБУ відчуває певний вплив експортерів, імпортерів, комерційних банків».
Девальвація на руку експортерам
Кризу в Україні проголосили після того, як металургійні гіганти втратили свої надприбутки на світовому ринку металу. Китайський дешевий металопрокат витіснив дорогий український. І власники металургійних підприємств, які досі майже нічого не вкладали у модернізацію, а заробляли на створеному до них ресурсі – одразу ж почали вимагати пільг від держави.
Однак, ефективніше, аніж уряд, усім експортерам допомагає девальвація національної валюти, вважає президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
«Знецінення гривні вже зараз дає можливість експортерам дешевше продавати свою продукцію на зовнішньому ринку. А повертаючи виручку в Україну, експортери мають тут достатні кошти для виробництва, нічого кардинально не змінюючи. Девальвація консервує відсталість українських підприємств і відтягує їх модернізацію», – стверджує експерт.
Найоптимальнішим для експортерів є курс 10 гривень за один долар, тож саме на цю позначку експерти радять орієнтуватися, як на можливий початок стабілізації ситуації на фінансовому ринку.
Постійна зміна курсу валюти, як засіб спекуляції
Заява про банкрутство «Промінвестбанку» і щоденне знецінення гривні примусили людей забирати свої депозити з банків. Комерційні банки звернулися до НБУ, і той своєю постановою «заморозив» дострокове зняття депозитів. Готівковий долар при цьому зник із обмінних пунктів, але Нацбанк запевняв, що саме населення масово скуповує долари і спричиняє паніку на грошовому ринку. Скориставшись цією ситуацією, комерційні банки знову попросили допомоги у Національного банку на запобігання неліквідності.
Спочатку НБУ через посередників викупив на 7 мільярдів гривень облігацій внутрішньої державної позики, випущеної Міністерством фінансів і таким чином саме на цю суму збільшив грошову масу.
Потім Національний банк зміцнив свої позиції, отримавши перший транш від Міжнародного валютного фонду. А далі вже комерційні банки отримали 46 мільярдів гривень рефінансування на підтримку своєї ліквідності.
Офіційних пояснень, за якою схемою та на яких умовах комерційні банки отримали кошти, НБУ не надав.
Зате комерційні банки отриману допомогу одразу направили на міжбанківський ринок і почали скуповувати долари, посилюючи знецінення гривні.
Як стверджує директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, в результаті таких дій валютні запаси головної фінансової установи країни скоротилися за різними оцінками на суму від 2 до 3 мільярдів гривень, а гривнева грошова маса залишилася у тому ж обсязі. Як регулятор, Нацбанк мав би у цій ситуації вилучити з обігу відповідний обсяг гривневих ресурсів, але цього не було зроблено і девальвація посилилася.
Олег Соскін стверджує, що «керівництво Національного банку України не виконало своєї основної місії – стабілізації національної валюти. НБУ й надалі продовжує завдавати нищівного удару по дрібному і середньому українському бізнесу та простим громадянам, підтримуючи при цьому фінансово-промислові клани».
Кому потрібна зміна керівництва НБУ?
Верховна Рада, як тільки обрала спікера і почала демонструвати здатність працювати, одразу заявила, щоправда, вустами БЮТ, про необхідність заслухати звіт голови Національного банку Володимира Стельмаха. Однак досі цього не сталося. Перший раз керівництво НБУ пояснило, що поки жодного офіційного запрошення не отримувало, а далі й зовсім обійшлися без пояснень. Між тим Президент України виступив із засторогою не політизувати ситуацію навколо НБУ і несподівано наголосив, що Нацбанк «не встановлює курс гривні, він його фотографує, він згідно із законом не має права виступати проти тенденції».
Експерти дивуються, як можна бути основним регулятором грошового обігу, не впливаючи на тенденції? І як можна розуміти таку заяву Президента, який і сам керував колись НБУ?
Олег Соскін таку позицію Президента пояснює тим, що насправді фінансова криза в Україні є штучною, і виступає лише ширмою для чергового накопичення капіталів промислово-фінансовими групами, які спекулюють на валютному ринку. Причому у цих спекуляціях, за словами директора Інституту трансформації суспільства, зацікавлений і сам Національний банк, і вся влада, і комерційні банки, і промислові групи, і відповідно парламентські політичні сили, які представляють інтереси фінансово-промислових олігархічних кланів.
Підтвердженням цій тезі стало обіцяне Прем'єр-міністром голосування законопроекту про заборону комерційним банкам підвищувати відсоткові ставки за кредитами.
Парламент 12 грудня ухвалив цей законопроект, але після того, як із тексту вилучили пункт про те, що ця заборона стосується і всіх укладених досі кредитних угод. Затверджена норма діятиме лише відносно кредитних угод, укладених після набуття чинності законом.
«Неліквідні банки» і «заможні» позичальники
«Беріть кредити! Відчуйте себе середнім класом!», – волали мало чи з усіх біл-бордів банки, які здійснюють у цій країні діяльність на підставі ліцензій Національно банку України. І громадяни повірили, пішли у залежність до банків, погодившись виплачувати небачені у Європі відсотки, підтримали економіку країни, придбавши через кредити квартири, автомобілі та інші товари на суму майже 205 мільярдів гривень.
Тепер, попри обіцянки Прем'єр-міністра та багатьох політиків, при рекордних інфляції та девальвації національної валюти, позичальники так і залишились заручниками свавілля банків.
А «неліквідні» комерційні банки, схоже, за результатами 2008 року стануть суперліквідними. Наразі за 11 місяців комерційні банки отримали прибутків більше ніж 10 мільярдів гривень. А власний капітал банків, на 1 грудня цього року став більшим на майже 37 мільярдів гривень. Про це повідомляє агентство «Лігабізнесінформ» з посиланням на прес-службу Національного банку України.
Так, доходи банків склали 104,6 мільярда гривень, у т.ч. процентні доходи склали 77,5 мільярда гривень (або 74,0% від загальних доходів), комісійні доходи – 17,6 мільярда гривень (16,8%), результат від торговельних операцій – 7,2 мільярда гривень (6,9%), інші операційні доходи – 1,9 мільярда гривень (1,9%), інші доходи – 0,4 мільярда гривень (0,4%), повернення списаних активів – 24,6 мільйона гривень.
То чиї ж інтереси обслуговує Національний банк? І хто справді зацікавлений у стабілізації гривні?
(Київ – Прага)
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Наразі всі експерти одностайні у тому, що Нацбанк зі своїм головним завданням не впорався.
Найпоміркованіші вказують на непослідовність, неадекватність і несвоєчасність кроків НБУ.
Так економіст Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, вказує на неправильну комунікацію Нацбанку із суспільством.
НБУ має постійно роз'яснювати свої дії, але при цьому не робити заяв, що провокують ринок, або суперечать реальній ситуації. Як наприклад, заява голови Національного банку Володимира Стельмаха від 11 грудня про «стабілізацію готівкового курсу гривні» на фоні її подальшого стрімкого знецінення.
Разом з тим Бураковський наголошує, що основний регулятор грошового обігу є незалежним лише де-юре, а «де-факто НБУ відчуває певний вплив експортерів, імпортерів, комерційних банків».
Девальвація на руку експортерам
Кризу в Україні проголосили після того, як металургійні гіганти втратили свої надприбутки на світовому ринку металу. Китайський дешевий металопрокат витіснив дорогий український. І власники металургійних підприємств, які досі майже нічого не вкладали у модернізацію, а заробляли на створеному до них ресурсі – одразу ж почали вимагати пільг від держави.
Однак, ефективніше, аніж уряд, усім експортерам допомагає девальвація національної валюти, вважає президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
«Знецінення гривні вже зараз дає можливість експортерам дешевше продавати свою продукцію на зовнішньому ринку. А повертаючи виручку в Україну, експортери мають тут достатні кошти для виробництва, нічого кардинально не змінюючи. Девальвація консервує відсталість українських підприємств і відтягує їх модернізацію», – стверджує експерт.
Найоптимальнішим для експортерів є курс 10 гривень за один долар, тож саме на цю позначку експерти радять орієнтуватися, як на можливий початок стабілізації ситуації на фінансовому ринку.
Постійна зміна курсу валюти, як засіб спекуляції
Заява про банкрутство «Промінвестбанку» і щоденне знецінення гривні примусили людей забирати свої депозити з банків. Комерційні банки звернулися до НБУ, і той своєю постановою «заморозив» дострокове зняття депозитів. Готівковий долар при цьому зник із обмінних пунктів, але Нацбанк запевняв, що саме населення масово скуповує долари і спричиняє паніку на грошовому ринку. Скориставшись цією ситуацією, комерційні банки знову попросили допомоги у Національного банку на запобігання неліквідності.
Спочатку НБУ через посередників викупив на 7 мільярдів гривень облігацій внутрішньої державної позики, випущеної Міністерством фінансів і таким чином саме на цю суму збільшив грошову масу.
Потім Національний банк зміцнив свої позиції, отримавши перший транш від Міжнародного валютного фонду. А далі вже комерційні банки отримали 46 мільярдів гривень рефінансування на підтримку своєї ліквідності.
Офіційних пояснень, за якою схемою та на яких умовах комерційні банки отримали кошти, НБУ не надав.
Зате комерційні банки отриману допомогу одразу направили на міжбанківський ринок і почали скуповувати долари, посилюючи знецінення гривні.
Як стверджує директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, в результаті таких дій валютні запаси головної фінансової установи країни скоротилися за різними оцінками на суму від 2 до 3 мільярдів гривень, а гривнева грошова маса залишилася у тому ж обсязі. Як регулятор, Нацбанк мав би у цій ситуації вилучити з обігу відповідний обсяг гривневих ресурсів, але цього не було зроблено і девальвація посилилася.
Олег Соскін стверджує, що «керівництво Національного банку України не виконало своєї основної місії – стабілізації національної валюти. НБУ й надалі продовжує завдавати нищівного удару по дрібному і середньому українському бізнесу та простим громадянам, підтримуючи при цьому фінансово-промислові клани».
Кому потрібна зміна керівництва НБУ?
Верховна Рада, як тільки обрала спікера і почала демонструвати здатність працювати, одразу заявила, щоправда, вустами БЮТ, про необхідність заслухати звіт голови Національного банку Володимира Стельмаха. Однак досі цього не сталося. Перший раз керівництво НБУ пояснило, що поки жодного офіційного запрошення не отримувало, а далі й зовсім обійшлися без пояснень. Між тим Президент України виступив із засторогою не політизувати ситуацію навколо НБУ і несподівано наголосив, що Нацбанк «не встановлює курс гривні, він його фотографує, він згідно із законом не має права виступати проти тенденції».
Експерти дивуються, як можна бути основним регулятором грошового обігу, не впливаючи на тенденції? І як можна розуміти таку заяву Президента, який і сам керував колись НБУ?
Олег Соскін таку позицію Президента пояснює тим, що насправді фінансова криза в Україні є штучною, і виступає лише ширмою для чергового накопичення капіталів промислово-фінансовими групами, які спекулюють на валютному ринку. Причому у цих спекуляціях, за словами директора Інституту трансформації суспільства, зацікавлений і сам Національний банк, і вся влада, і комерційні банки, і промислові групи, і відповідно парламентські політичні сили, які представляють інтереси фінансово-промислових олігархічних кланів.
Підтвердженням цій тезі стало обіцяне Прем'єр-міністром голосування законопроекту про заборону комерційним банкам підвищувати відсоткові ставки за кредитами.
Парламент 12 грудня ухвалив цей законопроект, але після того, як із тексту вилучили пункт про те, що ця заборона стосується і всіх укладених досі кредитних угод. Затверджена норма діятиме лише відносно кредитних угод, укладених після набуття чинності законом.
«Неліквідні банки» і «заможні» позичальники
«Беріть кредити! Відчуйте себе середнім класом!», – волали мало чи з усіх біл-бордів банки, які здійснюють у цій країні діяльність на підставі ліцензій Національно банку України. І громадяни повірили, пішли у залежність до банків, погодившись виплачувати небачені у Європі відсотки, підтримали економіку країни, придбавши через кредити квартири, автомобілі та інші товари на суму майже 205 мільярдів гривень.
Тепер, попри обіцянки Прем'єр-міністра та багатьох політиків, при рекордних інфляції та девальвації національної валюти, позичальники так і залишились заручниками свавілля банків.
А «неліквідні» комерційні банки, схоже, за результатами 2008 року стануть суперліквідними. Наразі за 11 місяців комерційні банки отримали прибутків більше ніж 10 мільярдів гривень. А власний капітал банків, на 1 грудня цього року став більшим на майже 37 мільярдів гривень. Про це повідомляє агентство «Лігабізнесінформ» з посиланням на прес-службу Національного банку України.
Так, доходи банків склали 104,6 мільярда гривень, у т.ч. процентні доходи склали 77,5 мільярда гривень (або 74,0% від загальних доходів), комісійні доходи – 17,6 мільярда гривень (16,8%), результат від торговельних операцій – 7,2 мільярда гривень (6,9%), інші операційні доходи – 1,9 мільярда гривень (1,9%), інші доходи – 0,4 мільярда гривень (0,4%), повернення списаних активів – 24,6 мільйона гривень.
То чиї ж інтереси обслуговує Національний банк? І хто справді зацікавлений у стабілізації гривні?
(Київ – Прага)
