Нинішній саміт – останній у 2008 році. Найактуальнішим для країн-сусідів Євросоюзу, зокрема України, буде запланований розгляд та затвердження директиви щодо «Східного партнерства».
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу так проанонсував цю ініціативу: «Я дуже пишаюся нашою пропозицією «Східного партнерства», і мені радісно бачити величезну позитивну реакцію на неї. Сподіваюсь, що Європейська Рада підтримає роботу у цьому напрямку. І, зрештою, ми зможемо під час чеського головування дійти згоди щодо конкретних термінів цього амбітного «Східного партнерства», що є дуже важливим напрямком європейських зовнішньополітичних стосунків».
Ініціативою «Східного партнерства» ЄС виявляє спробу зблизитися зі своїми східними сусідами, а саме з Україною, Молдовою, Вірменією, Грузією, Азербайджаном, а також Білоруссю – за умови, що офіційний Мінськ ітиме шляхом демократії.
Фінанси, клімат та Лісабонська угода
Крім того, саміт – Рада ЄС – зосередить увагу на трьох основних питаннях. Першим буде стратегія економічного відновлення та подолання згубних наслідків світової фінансової кризи на економіку об’єднаної Європи.
Другим, вкрай суперечливим питанням буде план боротьби Євросоюзу з глобальним потеплінням. Єврокомісія й країни «старої Європи» на чолі з Францією спробують переконати східноєвропейських колег затвердити амбітний «кліматичний план». Польща та деякі інші країни виступили проти 20-відсоткового скорочення викидів двоокису вуглецю до 2020 року.
Учасники саміту також мають заслухати ірландського лідера Браяна Ковена щодо можливості проведення нового референдуму з Лісабонської угоди. Раніше ірландці проголосували проти прийняття цього нового засадничого закону європейської співдружності. З того часу існує думка, що Європейський Союз втратив ґрунт під ногами, бо не отримав необхідного інструменту для розвитку та ефективності його політики.
Попри все, експерти схильні думати, що на сьогоднішньому саміті Євросоюз все одно виявить розкол на кожному з «кризових фронтів» – і на фінансовому, і на безпековому, і на кліматичному.
(Брюссель – Прага – Київ)
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу так проанонсував цю ініціативу: «Я дуже пишаюся нашою пропозицією «Східного партнерства», і мені радісно бачити величезну позитивну реакцію на неї. Сподіваюсь, що Європейська Рада підтримає роботу у цьому напрямку. І, зрештою, ми зможемо під час чеського головування дійти згоди щодо конкретних термінів цього амбітного «Східного партнерства», що є дуже важливим напрямком європейських зовнішньополітичних стосунків».
Ініціативою «Східного партнерства» ЄС виявляє спробу зблизитися зі своїми східними сусідами, а саме з Україною, Молдовою, Вірменією, Грузією, Азербайджаном, а також Білоруссю – за умови, що офіційний Мінськ ітиме шляхом демократії.
Фінанси, клімат та Лісабонська угода
Крім того, саміт – Рада ЄС – зосередить увагу на трьох основних питаннях. Першим буде стратегія економічного відновлення та подолання згубних наслідків світової фінансової кризи на економіку об’єднаної Європи.
Другим, вкрай суперечливим питанням буде план боротьби Євросоюзу з глобальним потеплінням. Єврокомісія й країни «старої Європи» на чолі з Францією спробують переконати східноєвропейських колег затвердити амбітний «кліматичний план». Польща та деякі інші країни виступили проти 20-відсоткового скорочення викидів двоокису вуглецю до 2020 року.
Учасники саміту також мають заслухати ірландського лідера Браяна Ковена щодо можливості проведення нового референдуму з Лісабонської угоди. Раніше ірландці проголосували проти прийняття цього нового засадничого закону європейської співдружності. З того часу існує думка, що Європейський Союз втратив ґрунт під ногами, бо не отримав необхідного інструменту для розвитку та ефективності його політики.
Попри все, експерти схильні думати, що на сьогоднішньому саміті Євросоюз все одно виявить розкол на кожному з «кризових фронтів» – і на фінансовому, і на безпековому, і на кліматичному.
(Брюссель – Прага – Київ)
