За його кандидатуру проголосували 244 народні депутати. Зокрема, «за» проголосували 154 депутати з фракції БЮТ, 40 депутатів фракції НУНС, 27 – КПУ, 20 – Блок Литвина і три народні депутати з фракції Партії регіонів (Тарас Чорновіл, Василь Грицак та Юхим Звягільський).
Але в цілому «регіонали» не підтримала кандидатуру Литвина. Перший заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов пояснив це тим, що в них є свій кандидат, а до того спершу треба сказати про утворення коаліції. Згодом депутат-регіонал Ганна Герман назвала нову фактичну більшість у раді «коаліцією комуністів та націоналістів».
Комуністи своє рішення пояснили тим, що, обравши спікера, вони хотіли розблокувати роботу парламенту. Оскільки фракція КПУ не увійшла до складу нової коаліції, то посади в уряді їм не запропонують. Проте, в кулуарах парламенту говорять, що фракція Компартії може отримати крісло одного з віце-спікерів. Зараз ці посади обіймають регіонал Олександр Лавринович та бютівець Микола Томенко.
БЮТ-НУНС-Блок Литвина: Як і чому виник новий формат
Ще 8 грудня найбільш реальною називали коаліцію фракцій БЮТ і Партії регіонів. Проте зранку 9 грудня лідер фракції НУНС В’ячеслав Кириленко заявив про готовність розпочати офіційні переговори про створення коаліції у форматі НУНС-БЮТ-Блок Литвина. Проте серед бютівців та частини нашоукраїнців одразу виникли побоювання, що це чергова спроба затягти та провалити переговорний процес. Аби унеможливити створення будь-якої коаліції.
«Я, наприклад, не впевнений, чи зроблено це (заяву про початок переговорів, – Радіо Свобода) щиро, чи з метою знову завалити переговорний процес і не допустити створення коаліції», – зауважив депутат від фракції НУНС Олесь Доній.
Його колега по фракції Владислав Каськів прокоментував ситуацію схоже. «Початок переговорів – це ще не створення коаліції», – зазначив він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Виступаючи з трибуни парламенту, віце-спікер Микола Томенко заявив з приводу пропозиції фракції НУНС: «Вже всі з усіма провели переговори і говорили, як мені відомо, про дуже схожі речі».
Під час вечірнього засідання парламенту двічі оголошували перерву. У кулуарах пояснювали необхідністю домовитися з пропрезидентською частиною фракції НУНС. Кажуть, ці перемови ускладнювало те, що сам Президент у цей час перебував за кордоном. Проте у підсумку послідовні прихильники Ющенка не дали голосів за обрання Литвина.
Коаліційна арифметика
Якщо обрання спікера поза сумнівом, то питання створення коаліції є доволі суперечливим. Заяву про створення коаліції підписав не голова фракції НУНС, а його заступник Борис Тарасюк. Через це частина нашоукраїнців вважає її нечинною.
До певної міри це підтверджують і результати голосування за спікера. Коаліційних голосів (тобто від фракцій НУНС, БЮТ і Блоку Литвина) спікер отримав лише 211 за мінімально необхідних 226. Це свідчить про те, що фактично необхідної для ухвалення законів кількості голосів у коаліції немає.
Проте з іншого боку у фракції НУНС за утворення коаліції віддано 40 голосів при мінімально необхідній кількості 37. Справа в тому, що суб’єктом творення коаліції є не окремий депутат, а фракція в цілому. А рішення ухвалюється простою більшістю. Фракція НУНС розглядатиме це питання 10 грудня. Наразі ж депутати не можуть сказати, як довго триватиме суперечка щодо того, чинна коаліція чи ні.
Новий спікер – нові можливості
Володимир Литвин був спікером Верховної Ради четвертого скликання у 2002-06 роках. У грудні 2004 року за внесок у подолання політичної кризи, спричиненої президентськими виборами, Президент Леонід Кучма нагородив його званням Героя України.
На відміну від попереднього спікера Арсенія Яценюка, Володимир Литвин є рівновіддаленим як від Президента Віктора Ющенка, так і від Прем’єра Юлії Тимошенко. Він запевняє, що Верховна Рада «буде голосувати ефективно».
Депутати та політологи кажуть, що Володимир Литвин тепер дуже зацікавлений у тому, щоб парламент працював ефективно, а також у тому, щоб уникнути перевиборів.
Крісло спікера може бути не єдиною посадою, яку отримає Блок Литвина. Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко заявив про готовність його політичної сили піти на заміни в уряді у зв’язку з новим форматом коаліції.
(Київ – Прага)
