Боротьба з курінням
Три роки тому, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна була на шостому місці серед європейських країн за кількістю курців, каже Констянтин Красовський, представник цієї організації в Україні. Але, за даними 2007 року, кількість тютюнозалежних українців почала зменшуватися. І на це, зокрема, вплинуло ухвалення у 2005 році закону «Про боротьбу з тютюнокурінням», який заборонив курити у громадських місцях. «Зараз слід розвивати позитивні тенденції, які ми прослідковуємо. Адже досвід багатьох країн показує, що такі закони реально зменшують поширення куріння, і внаслідок цього зменшується кількість багатьох захворювань. У нас стали менше курити в громадських місцях, і вже в Києві зафіксована менша кількість пов’язаних з курінням інфарктів. Від тютюну в світі помирає близько 5 мільйонів людей, з них в Україні – біля 100 тисяч».
Урядова програма, яка спрямована на боротьбу з курінням, крім заборони реклами тютюнових виробів, передбачає також підвищення податків на цигарки, зазначає голова Національної ради з питань охорони здоров'я при Президентові України Микола Поліщук. « Слід дотримуватися законів: не продавати сигарети людям до 18 років, не дозволяти куріння в громадських місцях, медичних закладах. Слід прийняти закон, який би дозволяв продаж сигарет лише у відведених місцях. Необхідно збільшити акциз на тютюнові вироби, наблизити їх ціну до європейської. Адже в Україні курить сьогодні 68.8% чоловіків і близько 40% жінок. А тютюн на сьогодні є одним з основних чинників неінфекційних захворювань».
Ратифікувавши антитютюнову Конвенцію, Україна зобов’язалася, по-перше, повністю скасувати рекламу тютюнових виробів,
по-друге, підвищити ціни на цигарки і, по-третє, зменшити кількість місць їхнього продажу, продовжує Микола Поліщук. Наступними необхідними діями є повна заборона куріння в закритих приміщеннях і на робочих місцях.
Ще одним кроком українського уряду в цій сфері є чотирирічна програма боротьби з курінням. На її реалізацію планують виділити 36 мільйонів гривень. Кошти, в основному, будуть спрямовані на соціальні телевізійні антитютюнові ролики.
Кому потрібне куріння?
25-річний киянин Кирило - курець з восьмирічним стажем. Мав кілька безуспішних спроб покінчити зі шкідливою звичкою, поки одного дня він не усвідомив: куріння йому не потрібне.«Головне зрозуміти, що це мені не треба, що куріння лише забирає здоров’я, але не дає взамін нічого»,— розповідає Кирило.
Куріння — це компенсація психологічних потреб, маскування власного дискомфорту, пояснює психолог Наталія Кухтіна. «Люди намагаються підвищувати свою значимість. Коли людина не знає, що їй говорити, або боїться чогось, то вона чимось займає свої руки. Таким чином вона створює психологічний бар’єр, відгороджується від того життя, яке їй загрожує».
Армія курців поменшає в Україні тоді, коли ця звичка сприйматиметься не як ознака розкутості та модності, а як свідчення відсталості та слабкості. Так вважає письменник Андрій Курков, який за своє життя не викурив жодної цигарки. Але, на його думку, з курінням не можна боротися «поліцейськими методами», впливати на людей можна лише психологічно.
Глас народу (анонімне опитування)
Як давно ви курите? Чи намагалися кинути цю звичку?
- Я курю вже років 15. Пробувала кидати. Але знову починала, зазвичай через психологічний стрес. А далі – чим більше часу куриш, тим важче кинути.
- О, в мене стаж куріння такий, що вже на пенсію час! Курю десь років 35. Кидав і на 2 тижні і на півроку. Ось 2 тижні горілки не вип’ю, то й не курю. А вип’ю 100 грамів, то цигарка вже в руці.
- Я курю небагато, десь 3-4 сигарети в день. Коли гуляю, то більше. Кидати збираюся, але поки не думаю про це конкретно.
- Я курю довго вже. Кидав і зараз намагаюся – таблетки їм. В одній кишені – сигарети, а в іншій – таблетки. Це ж наркотик!
- Ой, я курю років 15. Коли народжувала дитину, то десь на 1 рік кинула. Як буду другу народжувати, то теж кину. Може, й назавжди.
