До кінця року залишаються лічені тижні, а контрактів на постачання газу на наступний рік Україна ще не має. Російський «Газпром» говорить, що нові контракти не можуть бути укладені доти, доки Україна не розплатиться за вже спожитий газ. У процесі переговорів Україна пообіцяла заплатити до 1 грудня за газ, спожитий у вересні та частково у жовтні, але суперечки далі точаться навколо загальної суми боргу. Адже Київ вважає, що заборгував «Газпрому» наполовину менше, ніж говорить російська компанія, а з нею і президент Росії.
Минулого тижня Дмитро Медведєв заявив: «Наші українські партнери заборгували нам значну суму грошей, думаю, що це 2,4 мільярда доларів. Це багато грошей для будь-якої країни, для будь-якої компанії, включно з «Газпромом».
На думку українського уряду, гроші винна не Україна, а компанія-посередник, «РосУкрЕнерго», власником якої, принаймні наполовину, є сам «Газпром». Як зазначає Прем’єр Юлія Тимошенко, половина «боргу» – це газ, що зберігається в українських підземних сховищах, власником якого є «РосУкрЕнерго».
Експерт із питань енергетики Міжнародної кризової групи Чарльз Ессер говорить, що ця компанія вже давно привертає до себе увагу тим, що її пов’язують з корупцією на найвищому рівні в обох країнах.
Хто насправді контролює торгівлю, і кому йдуть прибутки?
Недержавна організація «Глобальний свідок» (Global Witness), що базується у Великій Британії, кілька років тому підготувала звіт про звинувачення у корупції на вищому рівні, пов’язані з цією компанією. Прем’єр Тимошенко хотіла позбавитися від неї, щоб мати справу з «Газпромом» напряму. Можливо, наступного року це і станеться, що Україна матиме прямі стосунки з «Газпромом», а не через цю дивну структуру, «РосУкрЕнерго».
Організація «Глобальний свідок», яка колись прославилася тим, що розкрила схему торгівлі «кривавими діамантами» з Африки, нині твердить, що «Газпром» із незрозумілих причин «віддав найвигідніші частини свого бізнесу загадковому посереднику», а в Україні результати так і неопублікованих перевірок засвідчили, що ця нафтова і газова компанія «переживає цілу історію зловживань». Висновок, який роблять дослідники, полягає у тому, що «брак прозорості не дозволяє з’ясувати, хто насправді контролює цю торгівлю і кому йдуть прибутки».
Переговори про суму боргу мають відновитися 1 грудня. Якщо Україні не вдасться довести свою непричетність до суперечливої половини боргу, сплатити доведеться майже 2 з половиною мільярди доларів, які в умовах фінансової кризи урядові нелегко буде знайти.
(Прага – Київ)
Минулого тижня Дмитро Медведєв заявив: «Наші українські партнери заборгували нам значну суму грошей, думаю, що це 2,4 мільярда доларів. Це багато грошей для будь-якої країни, для будь-якої компанії, включно з «Газпромом».
На думку українського уряду, гроші винна не Україна, а компанія-посередник, «РосУкрЕнерго», власником якої, принаймні наполовину, є сам «Газпром». Як зазначає Прем’єр Юлія Тимошенко, половина «боргу» – це газ, що зберігається в українських підземних сховищах, власником якого є «РосУкрЕнерго».
Експерт із питань енергетики Міжнародної кризової групи Чарльз Ессер говорить, що ця компанія вже давно привертає до себе увагу тим, що її пов’язують з корупцією на найвищому рівні в обох країнах.
Хто насправді контролює торгівлю, і кому йдуть прибутки?
Недержавна організація «Глобальний свідок» (Global Witness), що базується у Великій Британії, кілька років тому підготувала звіт про звинувачення у корупції на вищому рівні, пов’язані з цією компанією. Прем’єр Тимошенко хотіла позбавитися від неї, щоб мати справу з «Газпромом» напряму. Можливо, наступного року це і станеться, що Україна матиме прямі стосунки з «Газпромом», а не через цю дивну структуру, «РосУкрЕнерго».
Організація «Глобальний свідок», яка колись прославилася тим, що розкрила схему торгівлі «кривавими діамантами» з Африки, нині твердить, що «Газпром» із незрозумілих причин «віддав найвигідніші частини свого бізнесу загадковому посереднику», а в Україні результати так і неопублікованих перевірок засвідчили, що ця нафтова і газова компанія «переживає цілу історію зловживань». Висновок, який роблять дослідники, полягає у тому, що «брак прозорості не дозволяє з’ясувати, хто насправді контролює цю торгівлю і кому йдуть прибутки».
Переговори про суму боргу мають відновитися 1 грудня. Якщо Україні не вдасться довести свою непричетність до суперечливої половини боргу, сплатити доведеться майже 2 з половиною мільярди доларів, які в умовах фінансової кризи урядові нелегко буде знайти.
(Прага – Київ)
