«Велика суперечка про Великий голод» – так газета Dziennik на титульній сторінці анонсує низку статей та коментарів про Голодомор 1932–33 років в Україні. Щоденник зазначає, що Президент України Віктор Ющенко хоче, щоб ООН визнала Голодомор геноцидом. «Дзєннік» зауважує, що Голодомор визнало геноцидом 26 країн, серед них і Польща. Газета зауважує, що справу буде складно завершити, оскільки Росія виступає проти. Президент Росії Дмитро Медведєв відмовився приїхати в Київ на відзначення роковин; ба більше, посол Росії в Україні Віктор Черномирдін публічно глузує, що українці мають передати свої претензії Грузії, адже Йосип Сталін грузинської національності, пише щоденник.
Справу прокоментував в інтерв’ю для «Дзєнніка» сам Віктор Ющенко: «Ми звинувачуємо за Голодомор не російський народ чи Російську Федерацію, а тільки комуністичний режим». Президент Ющенко розповів «Дзєннікові» про своє дитинство, яке пройшло в тіні спогадів про голод.
Коментатор газети переконаний, що ініціативи Віктора Ющенка не можна підважити ні з погляду моралі, ні з позицій міжнародного законодавства. Україна нагадує світові про те, що вона більше від інших народів стала жертвою радянської Росії, світ зараз має борг перед Україною в тому розумінні, що у майбутньому має гарантувати її безпеку та незалежність від Росії, вважає коментатор. Польща ж має підтримати ініціативу України на міжнародних форумах, зокрема в Європі, пише «Дзєннік». Оглядач газети вважає, що Україна будує дуже корисну для Польщі модель патріотизму, яка спирається на опозицію до радянського минулого.
Однак не для всіх у Польщі справа побудови національної та історичної свідомості українців однозначна. У четвер щоденник Rzeczpospolita розмовляє з представниками товариств-земляцтв, що об’єднують поляків, предки яких або вони самі родом із Західної України. Представники цих товариств вважають, що польський президент Лех Качинський більше переймається добром польсько-українських державних стосунків, ніж відзначенням трагічних сторінок історії Польщі. «Жечпосполіта» посилається на інші польські видання, в яких вказується, що зараз в Україні реабілітують Українську повстанську армію (УПА). Газета подала огляд матеріалів про польсько-українську історію під заголовком «Лех Качинський і роковини геноциду». Представники земляцтв звинувачують голову польської держави у тому, що хоч у липні він не брав у Варшаві участі в урочистому відзначенні 65-х роковин польсько-українського протистояння 40-х років на Волині, однак зараз збирається відзначувати 75-ті роковини Голодомору в Україні. «Пан президент дбає за жертви чужої країни, своїми ж не переймається», – цитує газета співрозмовника з кіл земляцтв. «Жечпосполіта» наводить і слова співробітника канцелярії президента, який заперечує погляди опонентів і запевняє, що Лех Качинський веде дуже активну історичну політику і при тому особливу увагу приділяє тим, хто змагався за незалежність Польщі.
Опонентам глави польської держави відповів на хвилях ефіру «Польського радіо» голова президентського Бюро національної безпеки Владислав Стасяк. На його думку, польсько-українських стосунків не можна будувати, не згадуючи про складні моменти історії обох держав. Владислав Стасяк вважає, що саме в такій перспективі треба бачити польсько-українське партнерство. Це реальна справа – складна, проте реальна, підсумував голова Бюро національної безпеки Польщі.
(Варшава – Прага – Київ)
Справу прокоментував в інтерв’ю для «Дзєнніка» сам Віктор Ющенко: «Ми звинувачуємо за Голодомор не російський народ чи Російську Федерацію, а тільки комуністичний режим». Президент Ющенко розповів «Дзєннікові» про своє дитинство, яке пройшло в тіні спогадів про голод.
Коментатор газети переконаний, що ініціативи Віктора Ющенка не можна підважити ні з погляду моралі, ні з позицій міжнародного законодавства. Україна нагадує світові про те, що вона більше від інших народів стала жертвою радянської Росії, світ зараз має борг перед Україною в тому розумінні, що у майбутньому має гарантувати її безпеку та незалежність від Росії, вважає коментатор. Польща ж має підтримати ініціативу України на міжнародних форумах, зокрема в Європі, пише «Дзєннік». Оглядач газети вважає, що Україна будує дуже корисну для Польщі модель патріотизму, яка спирається на опозицію до радянського минулого.
Однак не для всіх у Польщі справа побудови національної та історичної свідомості українців однозначна. У четвер щоденник Rzeczpospolita розмовляє з представниками товариств-земляцтв, що об’єднують поляків, предки яких або вони самі родом із Західної України. Представники цих товариств вважають, що польський президент Лех Качинський більше переймається добром польсько-українських державних стосунків, ніж відзначенням трагічних сторінок історії Польщі. «Жечпосполіта» посилається на інші польські видання, в яких вказується, що зараз в Україні реабілітують Українську повстанську армію (УПА). Газета подала огляд матеріалів про польсько-українську історію під заголовком «Лех Качинський і роковини геноциду». Представники земляцтв звинувачують голову польської держави у тому, що хоч у липні він не брав у Варшаві участі в урочистому відзначенні 65-х роковин польсько-українського протистояння 40-х років на Волині, однак зараз збирається відзначувати 75-ті роковини Голодомору в Україні. «Пан президент дбає за жертви чужої країни, своїми ж не переймається», – цитує газета співрозмовника з кіл земляцтв. «Жечпосполіта» наводить і слова співробітника канцелярії президента, який заперечує погляди опонентів і запевняє, що Лех Качинський веде дуже активну історичну політику і при тому особливу увагу приділяє тим, хто змагався за незалежність Польщі.
Опонентам глави польської держави відповів на хвилях ефіру «Польського радіо» голова президентського Бюро національної безпеки Владислав Стасяк. На його думку, польсько-українських стосунків не можна будувати, не згадуючи про складні моменти історії обох держав. Владислав Стасяк вважає, що саме в такій перспективі треба бачити польсько-українське партнерство. Це реальна справа – складна, проте реальна, підсумував голова Бюро національної безпеки Польщі.
(Варшава – Прага – Київ)
