Результати досліджень прикордонного руху, що проходить через пункти перетину на польсько-українському кордоні, проведені Головним статистичним управлянням Польщі, засвідчили: громадяни України й Польщі у третьому кварталі цього року залишили в обох країнах, у порівнянні з минулим роком, в середньому близько десяти відсотків від офіційного обсягу товарообміну.
Пересічний громадянин України купував у Польщі найчастіше будівельні та монтажні матеріали у середньому на суму близько 102 євро, поляки купували в Україні найчастіше бензин і витрачали при цьому в середньому 44 євро за поїздку.
Речник Головного статистичного управління Польщі В’єслав Лаґодзінський переконував Радіо Свобода, що українські «човники» та польські «мурашки», попри те, що вони часом діють на межі закону, – не правопорушники, а індивідуальні підприємці.
«Це люди, які використовують можливості, що їм дає чинне законодавство. Саме вони багато разів на день, часто більше як десять разів на тиждень, мандрують туди і назад через кордон, а в руках несуть лише дозволену законом кількість товару. Це явище нам не слід засуджувати», – вважає польський урядовець.
Польське Головне статистичне управління провело у третьому кварталі цього року опитування серед 24 тисяч подорожніх, які перетинали державний польсько-український кордон. Більшість з них живуть у прикордонній смузі.
Позитиви прикордонного руху
Співробітник Ряшівського статистичного управління Тереса Кшемінська каже: результати проведеного ними моніторингу економіки прикордонної зони вказують, що у порівнянні з 2005 роком кількість підприємців, які працюють на цій території, значно збільшилась не лише у порівнянні з іншими районами Люблінського та Підкарпатського воєводств, але навіть більше, ніж у всій Польщі.
«З усього видно, що громадяни України працюють тут на зростання економіки прикордонної зони», – вважає вона.
У польській прикордонній зоні зараз виникає найбільше будівельних підприємств, готелів та ресторанів. Хоч представники місцевої влади нарікають, що на місцях зменшились бюджетні надходження від продажу підакцизних товарів, однак інші галузі підприємництва вирівнюють втрати.
Представник головного статистичного управління Польщі В’єслав Лаґодзінський зауважує позитиви спрощеного прикордонного руху між Польщею та Україною, оскільки розвиток прикордонних регіонів по обидва боки кордону, на його думку, неможливий без спільних інвестицій, хоча б у дорожню інфраструктуру та виробництво товарів споживання.
«Я бачу неймовірну користь для обох сторін. Дивлячись у перспективу, нам треба лише радіти. Підкарпатське та Люблінське воєводства – це економічно слабо розвинені регіони Польщі. Прикордонний рух з Україною створюватиме шанси для їхнього розвитку. Це ж саме стосується й прикордонних районів поблизу Львова та Луцька», – каже урядовець.
Доки рівень економіки в обох країнах не вирівняється, так, як це видно між країнами Євросоюзу, доти державний польсько-український кордон буде джерелом заробітку для підприємців обох країн, підсумовує В’єслав Лаґодзінський.
(Варшава – Прага – Київ)
