Використання пам’яток історії та культури в Чехії регулюється законами. За їхнім створенням, пристосуванням до вимог часу і контролем за виконанням стежить Національний інститут охорони пам’яток історії та культури, який був заснований 50 років тому, в 1958 році. Про механізми, які регулюють використання пам’яток історії та культури, Радіо Свобода розповів генеральний директор Інституту Павел Єріє.
– Чи може бути пам’ятка історії й культури національного, тобто найвищого, рівня предметом купівлі-продажу, тобто дістатися до приватних рук?
– У нас дозволяється, щоб пам’ятка була і в приватних руках, і в руках держави, чи міста, чи іншої юридичної особи. Але все має регулюватись законами. І приватне майно може стати пам’яткою, якщо така дія відповідає законові. Якщо пам’ятка була в руках держави, тобто мала національне значення, то її продаж регулюється відповідним законом. У цьому законі докладно вказано, за яких умов пам’ятку можна продати. Якщо пам’ятка була майном міста чи села, тоді міська чи сільська влада вирішує, кому це майно може продати.
– Що чи хто гарантує збереження пам’ятки історії й культури в приватних руках?
– Новий власник має бути інформований, що володіє пам’яткою історії чи культури, що перед ним є певні обмеження, які витікають із Закону про охорону пам’яток історії та культури і не дозволяють ніякого втручання до пам’ятки. Що стосується пам’яток найвищого, тобто національного рівня, а їх маємо 236, при їхньому продажу за державою зберігається право першості.
– Як на практиці відбувається контроль за станом використання пам’яток історії та культури?
– У нас є закон, ухвалений у 1987 році, який регулює ці процеси. Закон передбачає два види охорони і збереження пам’яток. Перший – це група актів про охорону пам’яток, опрацьованих фахівцями, тобто істориками мистецтва, архітектури, включно з працівниками Міністерства культури. Другий вид охорони та збереження пам’яток забезпечують фахівці, які здійснюють експертизу і нагляд за пам’яткою, тобто чи правильно власник дбає про пам’ятку і чи його дії відповідають законам. А самі закони опрацьовує Національний інститут охорони пам’яток історії й культури.
(Прага – Київ)
