«Море, море…» Зробити Чорне море чистішим може допомогти економічна криза

Наслідки катастрофи у Керченській протоці

Внаслідок аварії суховантажів і танкерів, що сталася під час шторму 11-го листопада минулого року, Керченська протока опинилася в стані «екологічної коми». Із затонулих кораблів розлилися мазут і сірка. Як наслідок, масово гинули птахи та риба, а пляма нафтопродуктів сягнула берегів Криму. Використавши десятки суден-збирачів, розлив ліквідували, а загиблих птахів і рибу не повернеш. Бруднішає Чорне море не лише завдяки танкерам, що самі йдуть на дно і нагорі залишають нафту. Даються взнаки і «продукти людської діяльності». Про це розповідає кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.

###############################

Починаючи з кінця 80 років минулого століття, коли економіка Радянського Союзу та сусідніх тоді соціалістичних країн потрапила у кризові процеси, стан природного довкілля у північному Причорномор’ї почав покращуватися. Зменшилася кількість промислових викидів, а інтенсивність судноплавства знизилася. А це призвело до очищення води і збільшення прибережної живності. У 90 роки до кримських берегів повернулися дельфіни – чорноморські афаліни. У бухти Південнобережжя Криму знову почали заходити косяки промислових риб, а в прибережному камінні з’явилися краби і мідії, що зникли у 70 роки. Але так тривало недовго.

Запрацювали у повну потужність металургійні і хімічні комбінати. Інтенсивність судноплавства зросла у кілька разів, а його безпека погіршилася. Але найсуттєвішого удару екосистемі північно-східного Причорномор’я завдали аварії кораблів у Керченській протоці.

###############################

От як оцінював наслідки того, що сталося майже рік тому в Керченській протоці, президент Кримської Академії наук Віктор Тарасенко. «Воно ще продовжує боротися. Мазутні плями ми зібрали та присипали піском, але це ще не означає, що завтра вони не з’являться знову. Однак для того, щоб вивести Керченську протоку із «коми» потрібно декілька десятиліть».

Безконтрольне судноплавство

Кримські екологи розповіли кореспондентові Радіо Свобода, що наслідки катастрофи у Керченській протоці відчуватимуться багато десятиліть. Володимир Притула. «Весь нинішній рік триває збір та утилізація нафтопродуктів, але екологи знову і знову знаходять на Керченському півострові забруднені місця. Екосистема регіону зазнала сильного удару і нестиме колосальні втрати. Але найсумніше, що досі не усунуті не тільки наслідки самих кораблетрощ, але й їхні причини – і далі немає чіткої системи контролю за безпекою судноплавства у Керченській протоці і навколишніх акваторіях Чорного моря».

Наслідки людської економічної діяльності

Якщо людина і надалі поводитиме себе з Чорним морем, як зараз, природне середовище може бути втрачене назавжди, констатує експерт Євген Михедов – представник організації «Екологія та світ». «Людська економічна діяльність викликає збільшення фітопланктону, який розмножуючись,а найголовніше – осідаючи, перекриває доступ кисню. Фітопланктон – це водорості, які переробляють пагубні викиди. Оскільки викидів стає більше, відповідно, й збільшується кількість фітопланктону, який забирає все більше кисню, який такий необхідний для природного світу Чорного моря».

Що ж тут робить влада? Нічого?

Саме цього дня, 1996 року урядові організації Болгарії, Румунії, Росії, Туреччини, Грузії та України підписали «Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря». Минуло 12 років, а море (якщо говорити про Україну) залишається беззахисним. Що ж тут робить влада? На думку еколога Євгена Михедова, чиновникам, відповідальним за екологічний стан моря, варто поважати вже ухвалені закони, не ігнорувати вчених і не замилювати очі інформацією, що з Чорним морем усе гаразд. «Необхідно з повагою ставитися до екологічного законодавства, поважати вже прийняті закони. Сама ситуація потребує активної посиленої роботи: і роботи в Прибережній зоні, і на острові Тузла, і з тим, що осіло у внутрішніх озерах (піднімають саперною лопаткою, а там мазут - це не кірка, як нас переконують)».

Рік тому (після аварії у Керченські протоці) колишній міністр екології та природних ресурсів України Сергій Курикін був категоричний - влада, і місцева, і на рівні держави, не робить навіть елементарних речей, щоб Чорне море стало чистішим. Рік минув, а приводів для оптимізму в Сергія Курикіна не з’явилося. «На превеликий жаль, під час довготривалої кризи (не лише фінансової), в нашій країні ніхто не займається екологічними проблемами, а тим паче проблемами Чорного моря».

Зробити Чорне море чистішим може допомогти економічна криза

Від державних відомств, відповідальних за екологію Чорного моря, залежить далеко не все, зазначає Микола Бабич заступник голови Державного комітету водного господарства. Якби ці відомства не старались, а коли більшість підприємств нехтують чистотою річок, що впадають у Чорне море, саме море чистішим не стане. «Здоров’я Чорного моря залежить від здоров’я річок, які впадають у Чорне море. Будівництво, реконструкція очисних споруд у містах, дотримання екологічних законів і вимог, які вже діють, це те, що потрібно виконувати. Має бути культура і усвідомленість у людей, які забруднюють стічні води».

Може, це буде цинічно, але зробити Чорне море чистішим може допомогти економічна криза. Адже у дев’яності роки екологія цього моря поліпшилася не завдяки тому, що люди пройнялися екологічними проблемами. Через тодішні економічні негаразди поменшало викидів і скоротилася судноплавна активність. Тоді й поменшало бруду у воді.