Порівняння цьогорічних даних із результатами дослідження 2006 року свідчать, що замість попереднього зростання демократії тепер переважною тенденцією став застій.
До проблеми додалася й економічна криза, яка, як пишуть британські дослідники, загрожує підірвати довіру до вільноринкового капіталізму, а злам фінансової системи може дискредитувати західні цінності загалом; як реакція на це в деяких країнах із погіршенням економічного становища може виникнути й негативне ставлення до вільних ринків і неоліберальної ідеології.
Розвинені країни навряд чи зазнають значного відступу в демократії, але розслаблятися не варто, бо удар може припасти на країни з ринками, що розвиваються, і зі слабкими демократичними інституціями, попереджають автори дослідження.
Зі 167 країн і територій, що їх розглядали у звіті, Україна стоїть на 53-му місці – за Ямайкою, Румунією, Хорватією й Болгарією; слідом ідуть Таїланд, Мексика, Аргентина й Шрі-Ланка.
Усі країни поділили на чотири групи: повних демократій, демократій із недоліками, гібридних режимів і авторитарних режимів; Україна в другій групі «демократій із недоліками».
Показник України найвищий із післярадянських держав, за винятком країн Балтії: наступна за нею Молдова – 62-га, а далі Грузія – вже 104-та, Росія 107-ма.
Україна й Молдова також єдині серед «демократій із недоліками» – Грузія, Росія й Вірменія вже в «гібридних режимах», а Білорусь, Азербайджан і середньоазійські країни зараховані до авторитарних.
Невеселі результати
В Україні при цьому порівняно з 2006 роком відбулося лише незначне зниження рівня демократії. А найбільший занепад у цьому регіоні стався в Грузії й Росії.
У Грузії оптимізм щодо демократизації, який з’явився після Революції троянд, не виправдався: новий президент Міхеїл Саакашвілі зосередив владу в своїх руках, послабивши парламент, там зманіпулювали закон про місцеві вибори, щоб у місцевих органах влади запанувала владна партія. Довершили справу придушення опозиції й надзвичайний стан у листопаді минулого року, далекі від належного вибори 2008 року, і, нарешті, спроба Саакашвілі силою возз’єднати Південну Осетію в серпні цього року призвела до конфлікту з Росією і катастрофи для Грузії.
У Росії ж за останні два роки сталася єдина позитивна подія – що Конституцію не порушили і Володимир Путін у травні 2008 року залишив посаду президента. Але її значно переважила ціла низка негативних подій. Хоча в Росії формально зберігаються декорації демократії, країну називають «керованою демократією», Державна дума тепер просто схвалює всі рішення влади, регіональних губернаторів призначають згори, головні засоби інформації контролюються державою, організації громадянського суспільства опинилися під сильним тиском і держава посилила контроль за економікою. Більшість росіян же, зазначають дослідники, як виглядає, не стурбована тенденцією до авторитаризму.
Але й відносно схвальна оцінка України не означає, що з нею все добре: на думку авторів звіту, Україна опинилася серед півсотні держав, де через економічну кризу існує високий чи й дуже високий ризик соціальних заворушень.
(Прага – Київ)
До проблеми додалася й економічна криза, яка, як пишуть британські дослідники, загрожує підірвати довіру до вільноринкового капіталізму, а злам фінансової системи може дискредитувати західні цінності загалом; як реакція на це в деяких країнах із погіршенням економічного становища може виникнути й негативне ставлення до вільних ринків і неоліберальної ідеології.
Розвинені країни навряд чи зазнають значного відступу в демократії, але розслаблятися не варто, бо удар може припасти на країни з ринками, що розвиваються, і зі слабкими демократичними інституціями, попереджають автори дослідження.
Зі 167 країн і територій, що їх розглядали у звіті, Україна стоїть на 53-му місці – за Ямайкою, Румунією, Хорватією й Болгарією; слідом ідуть Таїланд, Мексика, Аргентина й Шрі-Ланка.
Усі країни поділили на чотири групи: повних демократій, демократій із недоліками, гібридних режимів і авторитарних режимів; Україна в другій групі «демократій із недоліками».
Показник України найвищий із післярадянських держав, за винятком країн Балтії: наступна за нею Молдова – 62-га, а далі Грузія – вже 104-та, Росія 107-ма.
Україна й Молдова також єдині серед «демократій із недоліками» – Грузія, Росія й Вірменія вже в «гібридних режимах», а Білорусь, Азербайджан і середньоазійські країни зараховані до авторитарних.
Невеселі результати
В Україні при цьому порівняно з 2006 роком відбулося лише незначне зниження рівня демократії. А найбільший занепад у цьому регіоні стався в Грузії й Росії.
У Грузії оптимізм щодо демократизації, який з’явився після Революції троянд, не виправдався: новий президент Міхеїл Саакашвілі зосередив владу в своїх руках, послабивши парламент, там зманіпулювали закон про місцеві вибори, щоб у місцевих органах влади запанувала владна партія. Довершили справу придушення опозиції й надзвичайний стан у листопаді минулого року, далекі від належного вибори 2008 року, і, нарешті, спроба Саакашвілі силою возз’єднати Південну Осетію в серпні цього року призвела до конфлікту з Росією і катастрофи для Грузії.
У Росії ж за останні два роки сталася єдина позитивна подія – що Конституцію не порушили і Володимир Путін у травні 2008 року залишив посаду президента. Але її значно переважила ціла низка негативних подій. Хоча в Росії формально зберігаються декорації демократії, країну називають «керованою демократією», Державна дума тепер просто схвалює всі рішення влади, регіональних губернаторів призначають згори, головні засоби інформації контролюються державою, організації громадянського суспільства опинилися під сильним тиском і держава посилила контроль за економікою. Більшість росіян же, зазначають дослідники, як виглядає, не стурбована тенденцією до авторитаризму.
Але й відносно схвальна оцінка України не означає, що з нею все добре: на думку авторів звіту, Україна опинилася серед півсотні держав, де через економічну кризу існує високий чи й дуже високий ризик соціальних заворушень.
(Прага – Київ)
