Після возз’єднання Німеччини в 90-му році документи спецслужб під грифом «секретно» почали знищувати, та завдяки втручанню громадських активістів, які штурмом захопили приміщення архіву колишньої німецької служби безпеки – Штазі, інформація була збережена, а пізніше її передали спеціальному державному органу. Його директор – Федеральний уповноважений уряду Німеччини по роботі з архівами Штазі Маріанна Біртлер приїхала до Києва на конференцію, щоб поділитися своїм досвідом з українською стороною.
«У Німеччині ми зберегли файли Штазі – колишньої державної служби безпеки, «німецького КДБ», і ми робимо їх доступними для німецького населення. Для жертв дуже важливо прочитати, що саме державна служба безпеки зібрала про них. Крім можливості дізнатися правду, це дає підстави для реабілітації жертв», – каже Маріанна Біртлер.
Вона зазначила, що ця інформація може бути використана і для нарахування пенсій або відшкодувань. Серед інших завдань, які ставлять перед собою працівники цього органу, – притягнення до відповідальності винних.
Боялися актів самосуду
Перед відкриттям архівів було чимало дискусій, адже боялися, що жертви або родичі жертв спецслужб можуть вдатися до самосуду. Однак, як показав досвід, ніяких розправ не було.
У Німеччині 1 мільйон 600 тисяч громадян звернулися до цього державного органу, із яких 100 тисяч змогли довідатися, яку саме інформацію збирало Штазі про них чи їхніх родичів.
Крім збереження документів центр займається упорядкуванням їх. У результаті такої роботи дослідники архівних документів дійшли висновку, що Штазі був невіддільним від служб безпеки інших країн соціалістичного табору.
В Україні питання про відкриття архівів стоїть надзвичайно гостро. Планується, що Український інститут національної пам’яті зможе виконувати частину функцій, які виконує німецький центр. Архів СБУ нещодавно очолив Володимир В’ятрович, який сподівається перейняти від західних партнерів методи, що дозволять організувати доступ українському населенню до секретної інформації. Важливим, на думку пана В’ятовича, є також німецький досвід у законодавчому полі.
«Згідно з чинним законодавством, секретність, яка була накладена радянською державою, зберігає свою чинність в Україні. Ми маємо оберігати таємниці вже неіснуючого законодавства», – зауважив Володимир В’ятрович.
«Жертви, їхні родичі мають отримати правду про те, що трапилося»
Виконувач обов’язків Голови Служби безпеки України Валентин НаливайченкоНе останню скрипку у відкритті засекречених документів грає СБУ. Виконувач обов’язків голови Служби безпеки України Валентин Наливайченко закликає оприлюднити не лише архіви СБУ, а й інших українських установ: Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, державного департаменту з питань виконання покарань і державного комітету з архівів.
За словами Валентина Наливайченка, справи часів Голодомору вже розсекречено, на черзі – український визвольний рух.
«Чому важливо? Тому що жертви, їхні родичі мають отримати правду про те, що трапилося. По-друге, не зробивши цього, говорити про неповернення в тоталітарне минуле зарано. І третє – відтак ми можемо добитися, щоб наші діти, мої діти, вчили правдиву історію України... з 1917-го по 91 рік без винятку», – зазначає Валентин Наливайченко.
На прохання співпрацювати зі Службою безпеки України у розкритті архівів вже відгукнувся Казахстан. Із російського ФСБ розсекретили тим часом лише два документи радянських часів. До Москви було надіслано два запити щодо подальшої співпраці, тепер чекають відповіді.
На думку керівника СБУ Валентина Наливайченка, з відкриттям архівів з’явиться потреба у переписуванні підручників з історії України, але це буде, швидше, її відновленням. Німеччина почала це робити майже 20 років тому, та навіть там вважають, що ми маємо спільну європейську історію, а Україна стоїть лише на початку цього шляху.
(Київ – Прага)
«У Німеччині ми зберегли файли Штазі – колишньої державної служби безпеки, «німецького КДБ», і ми робимо їх доступними для німецького населення. Для жертв дуже важливо прочитати, що саме державна служба безпеки зібрала про них. Крім можливості дізнатися правду, це дає підстави для реабілітації жертв», – каже Маріанна Біртлер.
Вона зазначила, що ця інформація може бути використана і для нарахування пенсій або відшкодувань. Серед інших завдань, які ставлять перед собою працівники цього органу, – притягнення до відповідальності винних.
Боялися актів самосуду
Перед відкриттям архівів було чимало дискусій, адже боялися, що жертви або родичі жертв спецслужб можуть вдатися до самосуду. Однак, як показав досвід, ніяких розправ не було.
У Німеччині 1 мільйон 600 тисяч громадян звернулися до цього державного органу, із яких 100 тисяч змогли довідатися, яку саме інформацію збирало Штазі про них чи їхніх родичів.
Крім збереження документів центр займається упорядкуванням їх. У результаті такої роботи дослідники архівних документів дійшли висновку, що Штазі був невіддільним від служб безпеки інших країн соціалістичного табору.
В Україні питання про відкриття архівів стоїть надзвичайно гостро. Планується, що Український інститут національної пам’яті зможе виконувати частину функцій, які виконує німецький центр. Архів СБУ нещодавно очолив Володимир В’ятрович, який сподівається перейняти від західних партнерів методи, що дозволять організувати доступ українському населенню до секретної інформації. Важливим, на думку пана В’ятовича, є також німецький досвід у законодавчому полі.
«Згідно з чинним законодавством, секретність, яка була накладена радянською державою, зберігає свою чинність в Україні. Ми маємо оберігати таємниці вже неіснуючого законодавства», – зауважив Володимир В’ятрович.
«Жертви, їхні родичі мають отримати правду про те, що трапилося»
За словами Валентина Наливайченка, справи часів Голодомору вже розсекречено, на черзі – український визвольний рух.
«Чому важливо? Тому що жертви, їхні родичі мають отримати правду про те, що трапилося. По-друге, не зробивши цього, говорити про неповернення в тоталітарне минуле зарано. І третє – відтак ми можемо добитися, щоб наші діти, мої діти, вчили правдиву історію України... з 1917-го по 91 рік без винятку», – зазначає Валентин Наливайченко.
На прохання співпрацювати зі Службою безпеки України у розкритті архівів вже відгукнувся Казахстан. Із російського ФСБ розсекретили тим часом лише два документи радянських часів. До Москви було надіслано два запити щодо подальшої співпраці, тепер чекають відповіді.
На думку керівника СБУ Валентина Наливайченка, з відкриттям архівів з’явиться потреба у переписуванні підручників з історії України, але це буде, швидше, її відновленням. Німеччина почала це робити майже 20 років тому, та навіть там вважають, що ми маємо спільну європейську історію, а Україна стоїть лише на початку цього шляху.
(Київ – Прага)
