Боротьбі за права гомосексуальних жінок Даян Фішер віддала 35 років життя. Адже на собі відчула дискримінацію з боку гетеросексуальної більшості, коли вона відкрилась, що є лесбійкою, і її, зокрема, перестали пускати в церкву.
Втім, урешті вона сама стала священицею, коли в Канаді, де вона живе, відкрили церкву, де вінчають гомосексуальні пари. «Перед Богом усі рівні, – каже Даян Фішер, – незалежно від сексуальної орієнтації».
Місце та час проведення семінару в Харкові офіційно не розголошували. Інформацію передавали з уст в уста через і досі негативне ставлення до гомосексуальних людей що в Україні, то й загалом у світі.
Тому «ЛҐБТ-ком’юніті», тобто товариство лесбіянок, ґеїв, бісексуалів та трансґендерів, є закритим. Більшість не розголошує подробиць особистого життя, щоб мати можливість нормально працювати або навіть виховувати дітей.
Рівність чи «духовна хвороба»?
«ЛҐБТ-людей – лесбіянок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів – постійно звинувачують у тому, що вони сповнені гріха. І в цьому полягає мета мого візиту: висловити зовсім інше послання і сказати, що ЛҐБТ-люди – це люди, яких вітають Бог та Церква», – каже священиця-лесбійка.
У Біблії мовиться : «Кохай ближнього свого, як самого себе». І немає жодного рядка на кшалт: «Не люби його, бо він гомосексуаліст»,— каже Даян Фішер.
Такої думки, щоправда, не поділяє ані Католицька, ані Православна церкви.
Прес-секретар Харківської єпархії УПЦ (Московського Патріархату) В’ячеслав Потапов нагадує слова тієї ж Біблії: «Нам відомо зі Священного Писання, що прадавні міста Содом та Гоморра були знищені через те, що їхні мешканці вдалися до гріховного, неприродного зв’язку. І цілком очевидно, що люди, які страждають на цю духовну хворобу, мають усіма силами боротися з нею, а не пропагувати цю гріховну схильність, і тим більш не хизуватись нею».
Самодискримінація
Не те, що хизуватись, просто розповісти про свою орієнтацію побоюється більшість гомосексуальних людей, каже віце-президент жіночої організації «Сфера» Ганна Шаригіна.
«Я просила людей гомосексуальних, зокрема гомосексуальну пару, пропонувала їм виступити перед телекамерами і розповісти про свої стосунки. Мені казали: ні, ти що, в мене батьки в Харкові, я працюю в міжнародній єврейській організації, у мене мама, у мене бабуся, а дідусеві буде інфаркт і так далі. Тому невідомо, хто кого дискримінує: чи то суспільство цих людей, чи то люди самі себе».
За результатами різних досліджень, гомосексуальних людей у світі від 4 до 7 відсотків.
(Харків – Прага – Київ)
Втім, урешті вона сама стала священицею, коли в Канаді, де вона живе, відкрили церкву, де вінчають гомосексуальні пари. «Перед Богом усі рівні, – каже Даян Фішер, – незалежно від сексуальної орієнтації».
Місце та час проведення семінару в Харкові офіційно не розголошували. Інформацію передавали з уст в уста через і досі негативне ставлення до гомосексуальних людей що в Україні, то й загалом у світі.
Тому «ЛҐБТ-ком’юніті», тобто товариство лесбіянок, ґеїв, бісексуалів та трансґендерів, є закритим. Більшість не розголошує подробиць особистого життя, щоб мати можливість нормально працювати або навіть виховувати дітей.
Рівність чи «духовна хвороба»?
«ЛҐБТ-людей – лесбіянок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів – постійно звинувачують у тому, що вони сповнені гріха. І в цьому полягає мета мого візиту: висловити зовсім інше послання і сказати, що ЛҐБТ-люди – це люди, яких вітають Бог та Церква», – каже священиця-лесбійка.
У Біблії мовиться : «Кохай ближнього свого, як самого себе». І немає жодного рядка на кшалт: «Не люби його, бо він гомосексуаліст»,— каже Даян Фішер.
Такої думки, щоправда, не поділяє ані Католицька, ані Православна церкви.
Прес-секретар Харківської єпархії УПЦ (Московського Патріархату) В’ячеслав Потапов нагадує слова тієї ж Біблії: «Нам відомо зі Священного Писання, що прадавні міста Содом та Гоморра були знищені через те, що їхні мешканці вдалися до гріховного, неприродного зв’язку. І цілком очевидно, що люди, які страждають на цю духовну хворобу, мають усіма силами боротися з нею, а не пропагувати цю гріховну схильність, і тим більш не хизуватись нею».
Самодискримінація
Не те, що хизуватись, просто розповісти про свою орієнтацію побоюється більшість гомосексуальних людей, каже віце-президент жіночої організації «Сфера» Ганна Шаригіна.
«Я просила людей гомосексуальних, зокрема гомосексуальну пару, пропонувала їм виступити перед телекамерами і розповісти про свої стосунки. Мені казали: ні, ти що, в мене батьки в Харкові, я працюю в міжнародній єврейській організації, у мене мама, у мене бабуся, а дідусеві буде інфаркт і так далі. Тому невідомо, хто кого дискримінує: чи то суспільство цих людей, чи то люди самі себе».
За результатами різних досліджень, гомосексуальних людей у світі від 4 до 7 відсотків.
(Харків – Прага – Київ)
