Фахівці з обох сторін упродовж чотирьох днів зосередилися на багатьох аспектах майбутньої угоди про зону вільної торгівлі. Торгівля товарами та захист прав інтелектуальної власності – таким був основний спектр економічних питань діалогу України та Європейського Союзу.
Заступник міністра економіки Валерій П’ятницький зазначає, що йшлося, серед іншого, і про деталі торговельних аспектів енергетичних питань, митне регулювання, питання сільського господарства та правила врегулювання можливих суперечок.
«Україні потрібна така ж система, що й в ЄС
Говорити про наближення України до встановлення нової торговельної стратегії з Європою ще рано, каже Валерій П’ятницький. Наступний раунд переговорів, вочевидь, відбудеться ближче до літа наступного року. На це може вплинути і політична ситуація в Україні, можливі вибори і таке інше.
Пан П’ятницький жартома зазначив, що не хотів би «будувати календар переговорів від виборів до виборів, а виключно за астрономічними мірками». Але, на його думку, часові рамки переговорів – не найголовніше. «Ратифікувати можна що завгодно і досить швидко. Але чи буде готова Україна до нових умов, які диктуватиме ЗВТ, риторично запитує він.
«Український ринок набагато менший за європейський, тому для нас важливо отримати можливості виходу на їхній ринок, – пояснює Валерій П’ятницький. – Для цього немає іншого способу, окрім гармонізації всіх сфер економіки, законодавства, побудови інституцій, які Європа визнає. Зрештою, треба створити таку ж систему, як у Європейському Союзі».
Тому, на його думку, Україна на переговорах фактично намагається сформулювати угоду, що буде каркасом тих змін, які треба провести в українській економічній системі.
Українські експерти вивчають досвід Хорватії
Європейська спільнота має зони вільної торгівлі з деякими країнами, що не є членами ЄС. Наприклад, Норвегія чи Чілі. До того ж, країни, що останніми ввійшли до складу Євросоюзу, теж спочатку мали зону вільної торгівлі з Європою. Цей етап, пояснюють фахівці, був необхідний для стабілізації економіки країн Балтії чи Центральної Європи перед вступом до ЄС.
Як пояснив заступник міністра економіки, Україні менш цікавий досвід Чілі, бо у цьому випадку не йдеться про наступне набуття членства. Проте, готуючись до ЗВТ, українські фахівці ретельно вивчають досвід Хорватії, котра має перспективу вступу до ЄС. Також, звичайно, не залишається поза увагою норвезький досвід. Адже ця скандинавська країна є частиною Європейської зони вільної торгівлі (EFTA), не будучи членом співдружності.
Інтергуватися, щоб не втратити ринки
Заступник міністра економіки також зазначив, що часто нарікають на таке: мовляв, створивши ЗВТ з Європою, Україна відкриє доступ на свій ринок європейському товару, що вдарить по вітчизняному виробнику.
Проте, переконує Валерій П’ятницький, це відкриє саме нашим підприємцям нові ринки збуту. Тому зволікати з цим процесом не слід: «У найближчому майбутньому ситуація в Європі розвиватиметься приблизно таким чином. Балкани так чи інакше втягнуться в орбіту Євросоюзу». «Хто залишиться? Ми, Білорусія, Молдова. Трохи далі – Грузія, Вірменія... Де-факто, якщо ми не будемо рухатися далі шляхом інтеграції до Євросоюзу, принаймні у тому ж темпі, що й Балкани, то ми втрачатимемо ще одні ринки », – пояснює заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький. Він очолював українську делегацію на 4 раунді переговорів України з Євросоюзом про зону вільної торгівлі.
(Брюссель – Київ – Прага)
Заступник міністра економіки Валерій П’ятницький зазначає, що йшлося, серед іншого, і про деталі торговельних аспектів енергетичних питань, митне регулювання, питання сільського господарства та правила врегулювання можливих суперечок.
«Україні потрібна така ж система, що й в ЄС
Говорити про наближення України до встановлення нової торговельної стратегії з Європою ще рано, каже Валерій П’ятницький. Наступний раунд переговорів, вочевидь, відбудеться ближче до літа наступного року. На це може вплинути і політична ситуація в Україні, можливі вибори і таке інше.
Пан П’ятницький жартома зазначив, що не хотів би «будувати календар переговорів від виборів до виборів, а виключно за астрономічними мірками». Але, на його думку, часові рамки переговорів – не найголовніше. «Ратифікувати можна що завгодно і досить швидко. Але чи буде готова Україна до нових умов, які диктуватиме ЗВТ, риторично запитує він.
«Український ринок набагато менший за європейський, тому для нас важливо отримати можливості виходу на їхній ринок, – пояснює Валерій П’ятницький. – Для цього немає іншого способу, окрім гармонізації всіх сфер економіки, законодавства, побудови інституцій, які Європа визнає. Зрештою, треба створити таку ж систему, як у Європейському Союзі».
Тому, на його думку, Україна на переговорах фактично намагається сформулювати угоду, що буде каркасом тих змін, які треба провести в українській економічній системі.
Українські експерти вивчають досвід Хорватії
Європейська спільнота має зони вільної торгівлі з деякими країнами, що не є членами ЄС. Наприклад, Норвегія чи Чілі. До того ж, країни, що останніми ввійшли до складу Євросоюзу, теж спочатку мали зону вільної торгівлі з Європою. Цей етап, пояснюють фахівці, був необхідний для стабілізації економіки країн Балтії чи Центральної Європи перед вступом до ЄС.
Як пояснив заступник міністра економіки, Україні менш цікавий досвід Чілі, бо у цьому випадку не йдеться про наступне набуття членства. Проте, готуючись до ЗВТ, українські фахівці ретельно вивчають досвід Хорватії, котра має перспективу вступу до ЄС. Також, звичайно, не залишається поза увагою норвезький досвід. Адже ця скандинавська країна є частиною Європейської зони вільної торгівлі (EFTA), не будучи членом співдружності.
Інтергуватися, щоб не втратити ринки
Заступник міністра економіки також зазначив, що часто нарікають на таке: мовляв, створивши ЗВТ з Європою, Україна відкриє доступ на свій ринок європейському товару, що вдарить по вітчизняному виробнику.
Проте, переконує Валерій П’ятницький, це відкриє саме нашим підприємцям нові ринки збуту. Тому зволікати з цим процесом не слід: «У найближчому майбутньому ситуація в Європі розвиватиметься приблизно таким чином. Балкани так чи інакше втягнуться в орбіту Євросоюзу». «Хто залишиться? Ми, Білорусія, Молдова. Трохи далі – Грузія, Вірменія... Де-факто, якщо ми не будемо рухатися далі шляхом інтеграції до Євросоюзу, принаймні у тому ж темпі, що й Балкани, то ми втрачатимемо ще одні ринки », – пояснює заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький. Він очолював українську делегацію на 4 раунді переговорів України з Євросоюзом про зону вільної торгівлі.
(Брюссель – Київ – Прага)
