«Я їх так обматюкав, що вони зразу мені гроші повернули...». Старенький чоловік не захотів говорити у мікрофон, але це була відповідь на запитання, що він робить у випадку, якщо купує неякісний товар.
Студентка Ірина Щербата вдається до цивілізованішого способу вирішення конфліктів. Нещодавно вона купила подрузі у подарунок годинник, і тій він не підійшов. Проконсультувавшись зі знайомою юристкою, Ірина пішла повертати товар. У магазині її зустріли словами: «Ми можемо запропонувати вам його обміняти».
Ірина знала, що, за законом, вона має повернути товар упродовж двох тижнів. Власне, лише наполегливість допомогла дівчині забрати гроші назад.
Ірина – швидше виняток із правил. За опитуванням, що його провели організатори нової інформаційної кампанії, лише кожен п’ятий український споживач засвідчив готовність захищати свої споживчі права. І тільки 3-5 % з них вдавалися до активних дій.
Дуже бракує інформації
Керівник проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Клавдія Максименко вважає, що українському споживачеві бракує інформації для того, щоб бути схожими на споживачів із країн-членів ЄС : «Без інформації він, як сліпе кошеня, яке викинули на цей ринок, де надто багато товарів. Не може людина кожну секунду бути уважною, щоб не схибити. Новий український споживач має бути поінформованим, активним, впевненим у собі, а також захищеним і освідченим».
Організатори задумали кілька етапів інформаційної кампанії, яка побудована на стратегії «інтрига – розв’язка». Ось один з роликів:
– Жінка: Коханий, фен, що ти мені подарував, не працює. Мабуть, брак. Треба піти обміняти.
– Чоловік: Ні, не піду сваритися. Принижуватися. Вони і слухати не захочуть. Легше новий купити. Пробач, люба...
А що робите ви у такій ситуації?...
Наступний етап кампанії має вказати на конкретні кроки вирішення конфліктної ситуації. Як запевнили організатори, інформація з’явиться у метро, на рахунках за комунальні послуги, а ближче до весни – на вікнах приміських потягів.
Споживач має стати цивілізованішим
Якщо термін придатності продукту закінчується, італійка Лаура Гараняні просто його не купує. Пані Гараняні – керівник управління програм технічної допомоги в Україні Представництва Європейської комісії, яке спільно з програмою розвитку ООН фінансують та впроваджують цей проект: «Попри те, що можуть зробити судді в цьому питанні, є також громадськість, яка і є головним суддею. Якщо продукт неякісний, то через ЗМІ, через кампанії, організовані спілками споживачів, цей чи інший бренд може бути дискредитований, і споживачі просто перестануть його купувати».
Організатори також пропонують віртуальну книгу скарг, яку можна знайти на вебсайті проекту. На основі зібраного там матеріалу, проект «Спільнота споживачів та громадських об’єднань» створить «чорні списки» компаній, які надають неякісні послуги чи продукти. Тим часом, організатори закликають бути уважними до того, що ми купуємо. І цивілізованішими.
(Прага – Київ)
Студентка Ірина Щербата вдається до цивілізованішого способу вирішення конфліктів. Нещодавно вона купила подрузі у подарунок годинник, і тій він не підійшов. Проконсультувавшись зі знайомою юристкою, Ірина пішла повертати товар. У магазині її зустріли словами: «Ми можемо запропонувати вам його обміняти».
Ірина знала, що, за законом, вона має повернути товар упродовж двох тижнів. Власне, лише наполегливість допомогла дівчині забрати гроші назад.
Ірина – швидше виняток із правил. За опитуванням, що його провели організатори нової інформаційної кампанії, лише кожен п’ятий український споживач засвідчив готовність захищати свої споживчі права. І тільки 3-5 % з них вдавалися до активних дій.
Дуже бракує інформації
Керівник проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Клавдія Максименко вважає, що українському споживачеві бракує інформації для того, щоб бути схожими на споживачів із країн-членів ЄС : «Без інформації він, як сліпе кошеня, яке викинули на цей ринок, де надто багато товарів. Не може людина кожну секунду бути уважною, щоб не схибити. Новий український споживач має бути поінформованим, активним, впевненим у собі, а також захищеним і освідченим».
Організатори задумали кілька етапів інформаційної кампанії, яка побудована на стратегії «інтрига – розв’язка». Ось один з роликів:
– Жінка: Коханий, фен, що ти мені подарував, не працює. Мабуть, брак. Треба піти обміняти.
– Чоловік: Ні, не піду сваритися. Принижуватися. Вони і слухати не захочуть. Легше новий купити. Пробач, люба...
А що робите ви у такій ситуації?...
Наступний етап кампанії має вказати на конкретні кроки вирішення конфліктної ситуації. Як запевнили організатори, інформація з’явиться у метро, на рахунках за комунальні послуги, а ближче до весни – на вікнах приміських потягів.
Споживач має стати цивілізованішим
Якщо термін придатності продукту закінчується, італійка Лаура Гараняні просто його не купує. Пані Гараняні – керівник управління програм технічної допомоги в Україні Представництва Європейської комісії, яке спільно з програмою розвитку ООН фінансують та впроваджують цей проект: «Попри те, що можуть зробити судді в цьому питанні, є також громадськість, яка і є головним суддею. Якщо продукт неякісний, то через ЗМІ, через кампанії, організовані спілками споживачів, цей чи інший бренд може бути дискредитований, і споживачі просто перестануть його купувати».
Організатори також пропонують віртуальну книгу скарг, яку можна знайти на вебсайті проекту. На основі зібраного там матеріалу, проект «Спільнота споживачів та громадських об’єднань» створить «чорні списки» компаній, які надають неякісні послуги чи продукти. Тим часом, організатори закликають бути уважними до того, що ми купуємо. І цивілізованішими.
(Прага – Київ)
