2015-го року витрати на освіту й науку в Німеччині мають становити десять відсотків від валового внутрішнього продукту.
Це означає, що в майбутньому науково-освітня сфера отримуватиме щорічно 60 мільярдів євро. Канцлер Анґела Меркель задоволена такими результатами. «Сьогодні ми зробили важливий крок у напрямку створення так званої освітньої республіки Німеччини», – сказала Меркель.
60 мільярдів євро на освіту й науку. Але де їх взяти? Наступного року має зібратися стратегічна група, яка виробить пропозиції для забезпечення фінансування проголошених намірів.
До збільшення інвестицій в освіту Німеччину не в останню чергу підштовхнула актуальна ситуація на ринку праці. Країні й надалі катастрофічно не вистачає висококваліфікованих фахівців. Крім того, як зауважують експерти, вистояти в конкурентній боротьбі в глобальному інформаційному суспільстві можна тільки в тому разі, якщо рівень освіти в суспільстві буде якомога вищий.
Німеччина хоче мати більше студентів
Учасники освітнього саміту в Дрездені сподіваються, що їм вдасться в майбутньому збільшити до сорока відсотків частку першокурсників серед одного шкільного випуску. «У цій країні ми не можемо дозволити собі не використовувати всі академічні ресурси, які маємо. І ми не хочемо нікого позбавляти можливості отримати вищу освіту», – сказав президент Німецького союзу вищих навчальних закладів Бернгард Кемпен.
Однак не обійшлося й без критики. Федеральні землі, де при владі перебувають соціал-демократи, вважають, що такої мети не вдасться досягти, якщо знову не скасувати запроваджену кілька років тому плату за навчання в університетах. Критичні зауваження пролунали, зокрема, від бургомістра Берліна Клауса Воверайта. «Освіта має залишатися безплатною на всіх рівнях – від початкової школи до закінчення вищого навчального закладу. Запровадження плати за навчання є контрпродуктивною справою, оскільки це призведе до зменшення кількості студентів», – вважає Воверайт. На його думку, таким чином не вдасться досягти поставленої мети з покращення доступу до вищої освіти для представників соціально слабших верств населення.
Розмір зборів у різних державних вищих навчальних закладах зараз різний, але в будь-якому разі він не перевищує 500 євро за семестр. Прихильники платного навчання заявляють, що це допоможе зробити вищу освіту якіснішою, оскільки зібрані гроші йдуть виключно на потреби університетів.
Це означає, що в майбутньому науково-освітня сфера отримуватиме щорічно 60 мільярдів євро. Канцлер Анґела Меркель задоволена такими результатами. «Сьогодні ми зробили важливий крок у напрямку створення так званої освітньої республіки Німеччини», – сказала Меркель.
60 мільярдів євро на освіту й науку. Але де їх взяти? Наступного року має зібратися стратегічна група, яка виробить пропозиції для забезпечення фінансування проголошених намірів.
До збільшення інвестицій в освіту Німеччину не в останню чергу підштовхнула актуальна ситуація на ринку праці. Країні й надалі катастрофічно не вистачає висококваліфікованих фахівців. Крім того, як зауважують експерти, вистояти в конкурентній боротьбі в глобальному інформаційному суспільстві можна тільки в тому разі, якщо рівень освіти в суспільстві буде якомога вищий.
Німеччина хоче мати більше студентів
Учасники освітнього саміту в Дрездені сподіваються, що їм вдасться в майбутньому збільшити до сорока відсотків частку першокурсників серед одного шкільного випуску. «У цій країні ми не можемо дозволити собі не використовувати всі академічні ресурси, які маємо. І ми не хочемо нікого позбавляти можливості отримати вищу освіту», – сказав президент Німецького союзу вищих навчальних закладів Бернгард Кемпен.
Однак не обійшлося й без критики. Федеральні землі, де при владі перебувають соціал-демократи, вважають, що такої мети не вдасться досягти, якщо знову не скасувати запроваджену кілька років тому плату за навчання в університетах. Критичні зауваження пролунали, зокрема, від бургомістра Берліна Клауса Воверайта. «Освіта має залишатися безплатною на всіх рівнях – від початкової школи до закінчення вищого навчального закладу. Запровадження плати за навчання є контрпродуктивною справою, оскільки це призведе до зменшення кількості студентів», – вважає Воверайт. На його думку, таким чином не вдасться досягти поставленої мети з покращення доступу до вищої освіти для представників соціально слабших верств населення.
Розмір зборів у різних державних вищих навчальних закладах зараз різний, але в будь-якому разі він не перевищує 500 євро за семестр. Прихильники платного навчання заявляють, що це допоможе зробити вищу освіту якіснішою, оскільки зібрані гроші йдуть виключно на потреби університетів.
