Давнє свято Покрови – Покров Святої Богородиці – відоме з 9 ст. У часи візантійського імператора Льва Філософа сарацини оточили Константинопіль. Під час богослужіння у Боненському храмі Божа Мати зняла з голови омофор – покривало і покрила ним усіх, хто щиро молився про спасіння. Це бачив святий Андрій Юродивий. Вороги тоді відступили від міста. А свято Покрови увійшло в життя християн і збереглося донині.
Вже в 11 ст. по всій Русі-Україні будувалися церкви Святої Покрови, головною іконою в яких був образ Богородиці з простеленим над народом омофором. Ще на козацьких іконах зображували під омофором гетьманів і простих козаків.
Покровителька козаків, кобзарів, жінок і воїнів УПА
Українські козаки збудували на Запорізькій Січі церкву імені Покрови Богородиці та визнавали її своєю захисницею А після зруйнування Січі 1775 року козаки, йдучи за Дунай, взяли образ Покрови з собою в далекі світи.
Воїни Української Повстанської Армії продовжили козацькі традиції. День 14 жовтня УПА обрала як Свято зброї. Тому тепер це не тільки релігійне свято, а й народне: День козацтва, День УПА, День зброї, день молитви за тих, хто віддав життя за волю України.
Мати Божа вважається покровителькою і кобзарів та лірників, які полишили свої сумні голоси у вікових відлуннях свята Покрови. Саме в цей день учні кобзарів складали іспит на «цеховій раді», а потім присягу іменем святої Покрови та іменем батьків – на вірність кобзарським традиціям.
Також Мати Божа – покровителька дівочої і жіночої долі, шлюбів та здоров’я, тому на Покрову покладають особливі надії на щастя своїх дітей матері.
Звичаї та прикмети Покрови
Народних прикмет і вірувань, пов’язаних з цим святом, багато. У цей день нічого не роблять у полі й городі. Земля відпочиває, а врожай намагалися зібрати до Покрови. Після Покрови розпочиналася пора весіль, дівчата пряли та вишивали, виглядали сватів, господині облаштовували свої оселі до зими. Сватів парубки намагалися заслати до Покрови – щоб у разі успішних перемовин встигнути до пилипівського посту відгуляти весілля. Дівчата на Покрову закутувалися у вишиті рушники та, як тільки дзвонили перші дзвони у церкві, просили: «Свято Покровонько, покрий мою головоньку» – щоб вдало вийти заміж.
Різні прикмети стосуються погоди.Якщо після Покрови ще загримить, то зима буде теплою. Якщо ж до Покрови листя не впало на землю, то навпаки, холодною. Теплий день на Покрову віщував ще кілька тижнів тепла, віддаленості снігопадів і морозів. А коли вітер на Покрову віє з півночі, то слід очікувати холодної і сніжної зими.
Подекуди збереглися перекази про те, що в День Покрови востаннє перед зимовою сплячкою з’являються на осонні вужі та змії – і щоб побачити сонце, виповзають на гілля ліщини. У цей день відлітають у вирій останні птахи, які чомусь забарилися відлетіти вчасно.
До свята поверталися додому з усіх усюд різні подорожні, завершували свої мандрівки й чумаки. І так звані «строкачі» - заробітчани, наймити, які працювали в більш багатих господарів ціле літо, верталися до своїх теренів зі скромними гостинцями рідним... А бджолярі заносили свої вулики у тепло. Худобу після Покрови теж не виганяли на пашу. А в цей день ситно годували, щоб усю зиму мала що їсти.
Поля на цю пору мали бути зорані й засіяні. «Хто сіє по Покрові – той не матиме й корові», «Після Покрови сівба – вдовина та сирітська», - мовили в народі.
Милосердя і доброчинність – ознаки Покрови
З найдавніших часів на свято Покрови роздавали милостиню жебракам, закликали до себе на обід бідних і бездомних.
Це свято пронесло в собі крізь віки мітку доброчинності, милості й любові.
Може, тому й деякі нові заходи, які приурочуються в Україні до свята, мають на собі цей примітний знак.Саме сьогодні у Львові відбувається молитовно-просвітницька акція товариства «Руху за життя» під назвою «Покров Богородиці над ненародженими». Йдеться про захист ненароджених дітей від абортів. Після Літургії в церкві Святої Покрови молитви за ненароджених прозвучать у клініках.
День Покрови Святої Богородиці особливий ще й тим, що саме в цей день вважається необхідним замислитися над життям. Адже Мати Божа – покровителька всіх грішників на землі, у неї вони просять заступництва перед Господом і прощення своїх гріхів. Це світле, змістовне і красиве свято додає людям надій, радісних сподівань і молитовного просвітлення.
(Київ – Прага)
Вже в 11 ст. по всій Русі-Україні будувалися церкви Святої Покрови, головною іконою в яких був образ Богородиці з простеленим над народом омофором. Ще на козацьких іконах зображували під омофором гетьманів і простих козаків.
Покровителька козаків, кобзарів, жінок і воїнів УПА
Українські козаки збудували на Запорізькій Січі церкву імені Покрови Богородиці та визнавали її своєю захисницею А після зруйнування Січі 1775 року козаки, йдучи за Дунай, взяли образ Покрови з собою в далекі світи.
Воїни Української Повстанської Армії продовжили козацькі традиції. День 14 жовтня УПА обрала як Свято зброї. Тому тепер це не тільки релігійне свято, а й народне: День козацтва, День УПА, День зброї, день молитви за тих, хто віддав життя за волю України.
Мати Божа вважається покровителькою і кобзарів та лірників, які полишили свої сумні голоси у вікових відлуннях свята Покрови. Саме в цей день учні кобзарів складали іспит на «цеховій раді», а потім присягу іменем святої Покрови та іменем батьків – на вірність кобзарським традиціям.
Також Мати Божа – покровителька дівочої і жіночої долі, шлюбів та здоров’я, тому на Покрову покладають особливі надії на щастя своїх дітей матері.
Звичаї та прикмети Покрови
Народних прикмет і вірувань, пов’язаних з цим святом, багато. У цей день нічого не роблять у полі й городі. Земля відпочиває, а врожай намагалися зібрати до Покрови. Після Покрови розпочиналася пора весіль, дівчата пряли та вишивали, виглядали сватів, господині облаштовували свої оселі до зими. Сватів парубки намагалися заслати до Покрови – щоб у разі успішних перемовин встигнути до пилипівського посту відгуляти весілля. Дівчата на Покрову закутувалися у вишиті рушники та, як тільки дзвонили перші дзвони у церкві, просили: «Свято Покровонько, покрий мою головоньку» – щоб вдало вийти заміж.
Різні прикмети стосуються погоди.Якщо після Покрови ще загримить, то зима буде теплою. Якщо ж до Покрови листя не впало на землю, то навпаки, холодною. Теплий день на Покрову віщував ще кілька тижнів тепла, віддаленості снігопадів і морозів. А коли вітер на Покрову віє з півночі, то слід очікувати холодної і сніжної зими.
Подекуди збереглися перекази про те, що в День Покрови востаннє перед зимовою сплячкою з’являються на осонні вужі та змії – і щоб побачити сонце, виповзають на гілля ліщини. У цей день відлітають у вирій останні птахи, які чомусь забарилися відлетіти вчасно.
До свята поверталися додому з усіх усюд різні подорожні, завершували свої мандрівки й чумаки. І так звані «строкачі» - заробітчани, наймити, які працювали в більш багатих господарів ціле літо, верталися до своїх теренів зі скромними гостинцями рідним... А бджолярі заносили свої вулики у тепло. Худобу після Покрови теж не виганяли на пашу. А в цей день ситно годували, щоб усю зиму мала що їсти.
Поля на цю пору мали бути зорані й засіяні. «Хто сіє по Покрові – той не матиме й корові», «Після Покрови сівба – вдовина та сирітська», - мовили в народі.
Милосердя і доброчинність – ознаки Покрови
З найдавніших часів на свято Покрови роздавали милостиню жебракам, закликали до себе на обід бідних і бездомних.
Це свято пронесло в собі крізь віки мітку доброчинності, милості й любові.
Може, тому й деякі нові заходи, які приурочуються в Україні до свята, мають на собі цей примітний знак.Саме сьогодні у Львові відбувається молитовно-просвітницька акція товариства «Руху за життя» під назвою «Покров Богородиці над ненародженими». Йдеться про захист ненароджених дітей від абортів. Після Літургії в церкві Святої Покрови молитви за ненароджених прозвучать у клініках.
День Покрови Святої Богородиці особливий ще й тим, що саме в цей день вважається необхідним замислитися над життям. Адже Мати Божа – покровителька всіх грішників на землі, у неї вони просять заступництва перед Господом і прощення своїх гріхів. Це світле, змістовне і красиве свято додає людям надій, радісних сподівань і молитовного просвітлення.
(Київ – Прага)
