Візові санкції проти Лукашенка та його оточення, запроваджені ЄС за нечесні президентські вибори 2006 року, фактично були зняті після виборів парламенту 28 вересня цього року, які, згідно з висновками ОБСЄ, теж не були вільними та чесними.
В Євросоюзі не було повної єдності у цьому питанні. Наприклад, Польща та Литва більш рішучо виступали за зняття санкцій, а Нідерланди та Швеція були проти і посилалися при цьому на недемократичний характер останніх виборів у Білорусі.
Тому врешті було знайдено компромісне рішення – не скасовувати санкції взагалі, а лише призупинити їх на півроку, а через шість місяців перевірити, якого прогресу досягнуто в Білорусі у реформуванні виборчого законодавства, забезпечення свободи ЗМІ та прав людини.
Поступка за поступку
Такий підхід вважають реалістичною стратегією «крок за крок» чи «поступка за поступку». Отож крок ЄС – це поступка в відповідь на попередню поступку Мінська – визволення політв’язнів.
Єврокомісар із зовнішніх зв’язків Беніта Ферреро-Вальднер сказала про це так: «Коли ми вітали визволення політв’язнів, ми не відповіли на це відчутними позитивними заходами. Тому я думаю, що ми не маємо більше відкладати нашу відповідь, бо я боюся, що інакше ми втратимо важелі політичного впливу на Білорусь».
Для того, щоб мати вплив на Білорусь, Рада ЄС сьогодні вирішила також відновити контакти з офіційним Мінськом, яки були обмежені ще з 2004 року.
Відповісти буде чим і надалі
Євросоюз при цьому залишив чинними інші важелі впливу на Мінськ.
По-перше, візові санкції ЄС не зняті проти голови ЦВК Білорусі Лідії Ярмошиної, і це пов’язане з недемократичним характером минулих парламентських виборів, а також проти ще 4 осіб, яких підозрюють в організації зникнень опонентів президента Лукашенка 9 років тому.
А по-друге, залишаються чинними фінансові санкції ЄС проти білоруського президента та ще 40 осіб із його оточення – 2006 року ЄС наказав заморозити їхні рахунки та майно на території всіх держав Євросоюзу.
Крім цього, за порушення прав профспілок Білорусь було виведено з Генеральної системи преференцій у торгівлі з ЄС.
Таким чином, Євросоюзові ще буде чим відповісти на дальші позитивні кроки офіційного Мінська.
У Білорусі задоволені – переважно
У Білорусі вже є й перша реакція на це рішення ЄС.
Ті особи, хто був у списків із візовими санкціями, звичайно, вдоволені, вони кажуть, що і не вважали себе у чомусь винними.
А представники опозиції заявляють, що в ЄС із ними консультувалися і що вони на 90 відсотків згідні з такою політикою – поступка за поступку.
Єдине, в чому опозиція не згідна, – це в тому, що санкції призупинено і персонально стосовно президента Лукашенка.
(Мінськ – Прага – Київ)
В Євросоюзі не було повної єдності у цьому питанні. Наприклад, Польща та Литва більш рішучо виступали за зняття санкцій, а Нідерланди та Швеція були проти і посилалися при цьому на недемократичний характер останніх виборів у Білорусі.
Тому врешті було знайдено компромісне рішення – не скасовувати санкції взагалі, а лише призупинити їх на півроку, а через шість місяців перевірити, якого прогресу досягнуто в Білорусі у реформуванні виборчого законодавства, забезпечення свободи ЗМІ та прав людини.
Поступка за поступку
Такий підхід вважають реалістичною стратегією «крок за крок» чи «поступка за поступку». Отож крок ЄС – це поступка в відповідь на попередню поступку Мінська – визволення політв’язнів.
Єврокомісар із зовнішніх зв’язків Беніта Ферреро-Вальднер сказала про це так: «Коли ми вітали визволення політв’язнів, ми не відповіли на це відчутними позитивними заходами. Тому я думаю, що ми не маємо більше відкладати нашу відповідь, бо я боюся, що інакше ми втратимо важелі політичного впливу на Білорусь».
Для того, щоб мати вплив на Білорусь, Рада ЄС сьогодні вирішила також відновити контакти з офіційним Мінськом, яки були обмежені ще з 2004 року.
Відповісти буде чим і надалі
Євросоюз при цьому залишив чинними інші важелі впливу на Мінськ.
По-перше, візові санкції ЄС не зняті проти голови ЦВК Білорусі Лідії Ярмошиної, і це пов’язане з недемократичним характером минулих парламентських виборів, а також проти ще 4 осіб, яких підозрюють в організації зникнень опонентів президента Лукашенка 9 років тому.
А по-друге, залишаються чинними фінансові санкції ЄС проти білоруського президента та ще 40 осіб із його оточення – 2006 року ЄС наказав заморозити їхні рахунки та майно на території всіх держав Євросоюзу.
Крім цього, за порушення прав профспілок Білорусь було виведено з Генеральної системи преференцій у торгівлі з ЄС.
Таким чином, Євросоюзові ще буде чим відповісти на дальші позитивні кроки офіційного Мінська.
У Білорусі задоволені – переважно
У Білорусі вже є й перша реакція на це рішення ЄС.
Ті особи, хто був у списків із візовими санкціями, звичайно, вдоволені, вони кажуть, що і не вважали себе у чомусь винними.
А представники опозиції заявляють, що в ЄС із ними консультувалися і що вони на 90 відсотків згідні з такою політикою – поступка за поступку.
Єдине, в чому опозиція не згідна, – це в тому, що санкції призупинено і персонально стосовно президента Лукашенка.
(Мінськ – Прага – Київ)
