Галицько-Волинська держава, об’єднавши ці землі Галичини і Полісся, продовжила державницькі традиції Київської Русі. Сто років її столицею, а отже, й українською столицею, був Галич. З тих часів руїни Галицького замку, спорудженого в ХІV ст., храм св. Пантелеймона – єдиний з княжої доби, що зберігся, церква Різдва Христового – перша дерев’яна церква в околицях Галича. Про їх вивчення і збереження йтиметься на конференції, присвяченій 1110-річчю древнього міста.
Такі зібрання вже традиційні упродовж десяти років. Їхня тематика широка – археологія і етнографія, історія і релігієзнавство, минуле і сьогодення.
Головне у пам’ятці – її автентичність
І знову, вже вкотре, дискутуватимуть про майбутнє унікальної перлини давньогалицької архітектури ХІІ століття – Успенського собору. Свого часу розмірами, оздобою і величчю він поступався лише Софії Київській. Та долю мав значно гіркішу, навіть точна дата руйнування невідома.
Великим відкриттям було названо результати експедиції Наукового товариства ім. Т.Шевченка, якою з благословення митрополита Андрея Шептицького керував відомий археолог Ярослав Пастернак. У липні 1936 року він розкопав на крилоській Княжій горі фундамент Успенського собору, а згодом і саркофаг з тлінними останками князя Ярослава Осмомисла, що зберігаються нині у Львові, в соборі Св. Юра. «Ярослав знайшов Ярослава», – говорили тоді.
У незалежній Україні заговорили про майбутнє археологічної пам’ятки – а це пошкоджені фундаменти, незначні фрагменти підлоги і наземних стін. Основні питання: відновлювати собор чи ні, і якщо так, то на історичному фундаменті чи в іншому місці. Науковці за збереження автентичності пам’ятки, кажуть історик Ігор Коваль та генеральний директор національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський.
– «Успенський собор треба конче відновлювати, але відновлювати на зовсім іншому місці».
– «Є багато проектів щодо відбудови. Але, як правило, це проекти на знищення автентики, що є дуже погано».
Не лише для науки, а й для туристів
Львівською політехнікою розроблена наукова документація, зараз проводиться консервація і музеїфікація фундаменту Успенського собору. Автентичні залишки фундаменту консервуються «для науки і для майбутніх поколінь», бо він ще чекає своїх дослідників. А для сучасників, пересічних людей це місце повинно стати музеєм, куди можна приїхати, оглянути.
Олександр Береговський переконаний, що Крилоська гора – це святе місце, і прийде час, коли сюди охоче їздитимуть туристи. «Наступний рік, ще через рік дуже багато зміниться. І зміниться, як любив казати мій покійний дід, «в мить ока», тобто ми не встигнем кліпнути, коли там усе буде».
Тут навіть жартують, що прийде час, коли Івано-Франківськ буде передмістям Галича. На території заповідника розташовані 97 пам’яток, які є культурною спадщиною і України, і Європи.
(Івано-Франківськ – Київ –Прага)
Такі зібрання вже традиційні упродовж десяти років. Їхня тематика широка – археологія і етнографія, історія і релігієзнавство, минуле і сьогодення.
Головне у пам’ятці – її автентичність
І знову, вже вкотре, дискутуватимуть про майбутнє унікальної перлини давньогалицької архітектури ХІІ століття – Успенського собору. Свого часу розмірами, оздобою і величчю він поступався лише Софії Київській. Та долю мав значно гіркішу, навіть точна дата руйнування невідома.
Великим відкриттям було названо результати експедиції Наукового товариства ім. Т.Шевченка, якою з благословення митрополита Андрея Шептицького керував відомий археолог Ярослав Пастернак. У липні 1936 року він розкопав на крилоській Княжій горі фундамент Успенського собору, а згодом і саркофаг з тлінними останками князя Ярослава Осмомисла, що зберігаються нині у Львові, в соборі Св. Юра. «Ярослав знайшов Ярослава», – говорили тоді.
У незалежній Україні заговорили про майбутнє археологічної пам’ятки – а це пошкоджені фундаменти, незначні фрагменти підлоги і наземних стін. Основні питання: відновлювати собор чи ні, і якщо так, то на історичному фундаменті чи в іншому місці. Науковці за збереження автентичності пам’ятки, кажуть історик Ігор Коваль та генеральний директор національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський.
– «Успенський собор треба конче відновлювати, але відновлювати на зовсім іншому місці».
– «Є багато проектів щодо відбудови. Але, як правило, це проекти на знищення автентики, що є дуже погано».
Не лише для науки, а й для туристів
Львівською політехнікою розроблена наукова документація, зараз проводиться консервація і музеїфікація фундаменту Успенського собору. Автентичні залишки фундаменту консервуються «для науки і для майбутніх поколінь», бо він ще чекає своїх дослідників. А для сучасників, пересічних людей це місце повинно стати музеєм, куди можна приїхати, оглянути.
Олександр Береговський переконаний, що Крилоська гора – це святе місце, і прийде час, коли сюди охоче їздитимуть туристи. «Наступний рік, ще через рік дуже багато зміниться. І зміниться, як любив казати мій покійний дід, «в мить ока», тобто ми не встигнем кліпнути, коли там усе буде».
Тут навіть жартують, що прийде час, коли Івано-Франківськ буде передмістям Галича. На території заповідника розташовані 97 пам’яток, які є культурною спадщиною і України, і Європи.
(Івано-Франківськ – Київ –Прага)
