Культурні події національного масштабу в Угорщині не обмежуються до крутих схилів Буди і рівнин Пешта, з яких складається угорська столиця. Організаційно складні та коштовні виставки може дозволити собі навіть невеличке містечко, яким є місто Годмезеввашаргей. Та чи випадково, що нинішня виставка керамічних робіт із Франції потрапила сюди?
Недарма назву міста не всім вдасться вимовити з першого разу. У ній угорські лінгвісти налічують мінімум 4 іменники, серед яких фігурують щезлі в цих краях дикі тварини бобри, чисте поле і навіть місце для базарювання. На перший погляд, головоломка якась, або ж, як жартують угорці, нісенітниця в комплекті. Насправді ж це одне місто, тільки утворене з різних сільських поселень у ХV столітті, причому неабияке, а власник рідкісної нагороди «Знамено честі Європи», отриманої у 1997 році. Такі почесні відзнаки мають міста, котрі активно популяризують світову культуру.
Годмезеввашаргей став «селянським Парижем» з легкої руки класика угорської лірики Ендре Аді ще у минулому столітті. Але помилково вважати, що таким це місто не було раніше. Варто тільки поглянути на відомий «документальний факт»: у мерії цього 50-тисячного граду довжелезний список почесних громадян. Його відкривають тронні особи епохи Ренесансу і завершують не менш аристократичні представники пізнішої та сучасної доби, скажімо, герой визвольної революції 1848-49 років Лайош Кошут або живий Президент Панєвропейської Унії Отто Габсбург. Ще не відомо, чи порадів би такому випадковому сусідству полум’яний оратор Кошут, який боровся проти домінування Австрії над Угорщиною і критикував за це панівну королівську династію Габсбургів. Але це вже можна віднести радше до історичних парадоксів, яких аж ніяк не бракує у «селянському Парижі».
Суворі вимоги дотримання безпеки
Місто Годмезеввашаргей має діючу картинну галерею, музей сучасної історії і сталі традиції проведення культурницьких заходів. Саме такий досвід, на думку мешканців, дозволяє владі міста влаштовувати резонансні виставки з високим рівнем охорони мистецьких шедеврів. Бо, скажімо, за оцінками експертів, дрібненька керамічна річ у виконанні Пабло Пікассо «тягне» на десятки, якщо не сотні тисяч доларів. Через те маршрут пересування предметів експозиції з відомих причин ніде не розголошують.
Тим не менше керівництво галереї у Годмезеввашаргеї переконане, що створені умови з багатьох точок зору відповідають суворим вимогам дотримання безпеки. Директор виставкового центру регіону Альфельд Імре Надь, зокрема, зауважив на цю тему: «Цими днями організоване цілодобове чергування озброєної охорони експозиції. Так само задіяні технічні засоби – високочутливі сенсори та 4 відеокамери в кожному залі та коридорі».
У скрупульозному описі керамічних виробів Пікассо міститься навіть інформація про те, скільки і якої величини тріщини були на поверхні музейних експонатів перед транспортуванням до Угорщини. Це тим більш важливо для публіки, бо, за словами друга художника Домініка Сассі, який спеціально приїхав на відкриття цієї виставки, Пікассо буквально відпускав від себе фізичний біль і напругу днів, коли працював з улюбленою керамікою. У такому піднесеному творчому стані він міг створити шедеври буквально за лічені хвилини, додав закордонний гість.
Квитки на виставку робіт Пікассо розкупляють в Угорщині під кліп ока. Їхні власники поспішають, тому що експозиція перебуватиме у Годмезеввашаргеї лише до початку листопада.
(Угорщина – Прага – Київ)
Недарма назву міста не всім вдасться вимовити з першого разу. У ній угорські лінгвісти налічують мінімум 4 іменники, серед яких фігурують щезлі в цих краях дикі тварини бобри, чисте поле і навіть місце для базарювання. На перший погляд, головоломка якась, або ж, як жартують угорці, нісенітниця в комплекті. Насправді ж це одне місто, тільки утворене з різних сільських поселень у ХV столітті, причому неабияке, а власник рідкісної нагороди «Знамено честі Європи», отриманої у 1997 році. Такі почесні відзнаки мають міста, котрі активно популяризують світову культуру.
Годмезеввашаргей став «селянським Парижем» з легкої руки класика угорської лірики Ендре Аді ще у минулому столітті. Але помилково вважати, що таким це місто не було раніше. Варто тільки поглянути на відомий «документальний факт»: у мерії цього 50-тисячного граду довжелезний список почесних громадян. Його відкривають тронні особи епохи Ренесансу і завершують не менш аристократичні представники пізнішої та сучасної доби, скажімо, герой визвольної революції 1848-49 років Лайош Кошут або живий Президент Панєвропейської Унії Отто Габсбург. Ще не відомо, чи порадів би такому випадковому сусідству полум’яний оратор Кошут, який боровся проти домінування Австрії над Угорщиною і критикував за це панівну королівську династію Габсбургів. Але це вже можна віднести радше до історичних парадоксів, яких аж ніяк не бракує у «селянському Парижі».
Суворі вимоги дотримання безпеки
Місто Годмезеввашаргей має діючу картинну галерею, музей сучасної історії і сталі традиції проведення культурницьких заходів. Саме такий досвід, на думку мешканців, дозволяє владі міста влаштовувати резонансні виставки з високим рівнем охорони мистецьких шедеврів. Бо, скажімо, за оцінками експертів, дрібненька керамічна річ у виконанні Пабло Пікассо «тягне» на десятки, якщо не сотні тисяч доларів. Через те маршрут пересування предметів експозиції з відомих причин ніде не розголошують.
Тим не менше керівництво галереї у Годмезеввашаргеї переконане, що створені умови з багатьох точок зору відповідають суворим вимогам дотримання безпеки. Директор виставкового центру регіону Альфельд Імре Надь, зокрема, зауважив на цю тему: «Цими днями організоване цілодобове чергування озброєної охорони експозиції. Так само задіяні технічні засоби – високочутливі сенсори та 4 відеокамери в кожному залі та коридорі».
У скрупульозному описі керамічних виробів Пікассо міститься навіть інформація про те, скільки і якої величини тріщини були на поверхні музейних експонатів перед транспортуванням до Угорщини. Це тим більш важливо для публіки, бо, за словами друга художника Домініка Сассі, який спеціально приїхав на відкриття цієї виставки, Пікассо буквально відпускав від себе фізичний біль і напругу днів, коли працював з улюбленою керамікою. У такому піднесеному творчому стані він міг створити шедеври буквально за лічені хвилини, додав закордонний гість.
Квитки на виставку робіт Пікассо розкупляють в Угорщині під кліп ока. Їхні власники поспішають, тому що експозиція перебуватиме у Годмезеввашаргеї лише до початку листопада.
(Угорщина – Прага – Київ)
