Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо мети кількаденного перебування в Будапешті, Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар, зокрема, зазначив: «Ми як помісна церква, що представляє якусь країну в Європі, належимо до такої Конференції, Ради, можна б сказати, католицьких єпископських конференцій Європи. То є 34 країни».
За словами кардинала Любомира Гузара, один раз на рік, зазвичай на початку жовтня, представники цих Церков мають загальні збори – щоразу в іншій місцевості, а цього року якраз припало на Будапешт.
«Це головна причина моєї поїздки до Угорщини – участь нашої Церкви у цих загальних зборах Конференції. А вже при тій нагоді, знаючи, що тут мешкають українці, ми з секретарем Синоду УГКЦ владикою Богданом Дзюрахом хотіли зустрітися з українською громадою в Угорщині, пізнати, скільки тут є українців, що вони роблять, як дають собі раду, чим можна б їм допомогти», – наголосив Глава УГКЦ.
Згідно з останнім переписом населення, в Угорщині українцями визнали себе 5070 осіб, які мають тут культурно-громадські об’єднання та місцеві самоврядування в рамках національної автономії. Проте, на відміну від етнічних болгар, сербів чи, скажімо, угорських греків, українці поки що не мають своєї церкви, де богослужіння відбувалися б рідною мовою. І це при тому, що в Угорщині мешкає приблизно 300 тисяч греко-католиків, об’єднаних в окрему єпархію, справами якої опікується представник Ватикану.
Угорські греко-католики, а це в основному етнічні русини, словаки, етнічні угорці з України та інші, за часів комуністичного режиму не зазнавали таких переслідувань з боку влади, як це робила радянська влада в Україні, і зберегли свої храми, духовенство та ієрархічну структуру єпархії. Єдина і таки відчутна проблема для угорських українців полягає в тому, що літургії в місцевих греко-католицьких церквах служать угорською мовою. Українська громада в Угорщині через те має велике бажання запросити з України душпастиря, а найкраще посприяти в цьому питанні може синод УГКЦ не без організаційної участі ієрархів греко-католицької єпархії Угорщини. І тут, на думку представників української громади, надзвичайно важливо налагодити безпосередній діалог між відповідними українськими та угорськими релігійними інституціями.
Інтегрування етнічних громад у суспільство європейських народів не повинно шкодити мовній, культурній та духовній самобутності таких національних меншин
Глава УГКЦ Радіо Свобода сказав, що в рамках заходу, що відбувся цими днями в Будапешті, він не мав безпосередніх переговорів із угорськими греко-католиками: «Тільки встановив особисті контакти з новим владикою Филипом Кочішем та підсекретарем Ради католицької єпископської конференції Європи, який походить із Закарпаття. Ці зустрічі відбувалися в місті Естерґомі. Поза тим якогось іншого контакту і не було передбачено і не випало такої нагоди».
Втім, так сталося, що у Будапешті Блаженніший архіпастир Любомир Гузар та делегація УГКЦ з Києва були гостями владики Филипа Кочіша і мали можливість детальніше обговорити це питання. До речі, наприкінці тижня кардинал Любомир Гузар за участі голови центрального органу самоврядування українців Угорщини Ярослави Хортяні-Гук та архієпископа Богдана Дзюраха посадив калину біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Будапешті. У греко-католицькій церкві св. Флоріана, що в ІІ районі столиці, відбулася велика архієпископська літургія українською мовою. Церковні співи виконували учасники чоловічого хорового квінтету Закарпатського народного хору. Інтерес до цієї події виявився таким великим, що двохсотп’ятдесятилітній храм, який водночас є і видатною пам’яткою архітектури угорської столиці, того дня ледве вмістив усіх охочих.
Своїми враженнями від побаченого поділився один із учасників цієї літургії єпископ Гайду-Дороґської греко-католицької єпархії Филип Кочіш: «Я з великою радістю взяв участь у цьому богослужінні. Два високі прелати служили цю службу і мені було цікаво знати, як вона відбуватиметься. Верховний архієпископ Гузар чудово відслужив цю літургію. Вона справила незабутнє враження завдяки чудовим голосам церковного хору та молитвам віруючих рідною їм українською мовою, хоча і церковнослов’янська мені так само до вподоби. Приємно було бачити тут разом парафіян церкви св. Флоріана з угорськими українцями. Я почувався так, ніби знову потрапив до України, де я вже бував не раз. Є в українцях якась особлива така гостинність, і, хвалити Бога, її відчув я знову».
А на загальних зборах щорічної католицької єпископської конференції Європи в Будапешті релігійні діячі вели мову про негативні наслідки асиміляції національних меншин. За словами кардинала Любомира Гузара, позитивним є те, що учасники зустрічі з розумінням ставляться до цієї проблеми і виступають за таке інтегрування етнічних громад у суспільство європейських народів, яке не шкодить мовній, культурній та духовній самобутності національних меншин.
(Будапешт – Київ – Прага)
За словами кардинала Любомира Гузара, один раз на рік, зазвичай на початку жовтня, представники цих Церков мають загальні збори – щоразу в іншій місцевості, а цього року якраз припало на Будапешт.
«Це головна причина моєї поїздки до Угорщини – участь нашої Церкви у цих загальних зборах Конференції. А вже при тій нагоді, знаючи, що тут мешкають українці, ми з секретарем Синоду УГКЦ владикою Богданом Дзюрахом хотіли зустрітися з українською громадою в Угорщині, пізнати, скільки тут є українців, що вони роблять, як дають собі раду, чим можна б їм допомогти», – наголосив Глава УГКЦ.
Згідно з останнім переписом населення, в Угорщині українцями визнали себе 5070 осіб, які мають тут культурно-громадські об’єднання та місцеві самоврядування в рамках національної автономії. Проте, на відміну від етнічних болгар, сербів чи, скажімо, угорських греків, українці поки що не мають своєї церкви, де богослужіння відбувалися б рідною мовою. І це при тому, що в Угорщині мешкає приблизно 300 тисяч греко-католиків, об’єднаних в окрему єпархію, справами якої опікується представник Ватикану.
Угорські греко-католики, а це в основному етнічні русини, словаки, етнічні угорці з України та інші, за часів комуністичного режиму не зазнавали таких переслідувань з боку влади, як це робила радянська влада в Україні, і зберегли свої храми, духовенство та ієрархічну структуру єпархії. Єдина і таки відчутна проблема для угорських українців полягає в тому, що літургії в місцевих греко-католицьких церквах служать угорською мовою. Українська громада в Угорщині через те має велике бажання запросити з України душпастиря, а найкраще посприяти в цьому питанні може синод УГКЦ не без організаційної участі ієрархів греко-католицької єпархії Угорщини. І тут, на думку представників української громади, надзвичайно важливо налагодити безпосередній діалог між відповідними українськими та угорськими релігійними інституціями.
Інтегрування етнічних громад у суспільство європейських народів не повинно шкодити мовній, культурній та духовній самобутності таких національних меншин
Глава УГКЦ Радіо Свобода сказав, що в рамках заходу, що відбувся цими днями в Будапешті, він не мав безпосередніх переговорів із угорськими греко-католиками: «Тільки встановив особисті контакти з новим владикою Филипом Кочішем та підсекретарем Ради католицької єпископської конференції Європи, який походить із Закарпаття. Ці зустрічі відбувалися в місті Естерґомі. Поза тим якогось іншого контакту і не було передбачено і не випало такої нагоди».
Втім, так сталося, що у Будапешті Блаженніший архіпастир Любомир Гузар та делегація УГКЦ з Києва були гостями владики Филипа Кочіша і мали можливість детальніше обговорити це питання. До речі, наприкінці тижня кардинал Любомир Гузар за участі голови центрального органу самоврядування українців Угорщини Ярослави Хортяні-Гук та архієпископа Богдана Дзюраха посадив калину біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Будапешті. У греко-католицькій церкві св. Флоріана, що в ІІ районі столиці, відбулася велика архієпископська літургія українською мовою. Церковні співи виконували учасники чоловічого хорового квінтету Закарпатського народного хору. Інтерес до цієї події виявився таким великим, що двохсотп’ятдесятилітній храм, який водночас є і видатною пам’яткою архітектури угорської столиці, того дня ледве вмістив усіх охочих.
Своїми враженнями від побаченого поділився один із учасників цієї літургії єпископ Гайду-Дороґської греко-католицької єпархії Филип Кочіш: «Я з великою радістю взяв участь у цьому богослужінні. Два високі прелати служили цю службу і мені було цікаво знати, як вона відбуватиметься. Верховний архієпископ Гузар чудово відслужив цю літургію. Вона справила незабутнє враження завдяки чудовим голосам церковного хору та молитвам віруючих рідною їм українською мовою, хоча і церковнослов’янська мені так само до вподоби. Приємно було бачити тут разом парафіян церкви св. Флоріана з угорськими українцями. Я почувався так, ніби знову потрапив до України, де я вже бував не раз. Є в українцях якась особлива така гостинність, і, хвалити Бога, її відчув я знову».
А на загальних зборах щорічної католицької єпископської конференції Європи в Будапешті релігійні діячі вели мову про негативні наслідки асиміляції національних меншин. За словами кардинала Любомира Гузара, позитивним є те, що учасники зустрічі з розумінням ставляться до цієї проблеми і виступають за таке інтегрування етнічних громад у суспільство європейських народів, яке не шкодить мовній, культурній та духовній самобутності національних меншин.
(Будапешт – Київ – Прага)