Голосування у Палаті Представників проти плану адміністрації президента Джорджа Буша фактично лише віддзеркалив народні настрої. Як показали бліц-опитування громадської думки, проведені тележурналістами по багатьох штатах і великих містах, американські платники податків просто не бажають своїми грошима виручати банкірів, що зазнають провалу, викуповувати в них знецінені іпотечні позики.
Зрештою, як зауважив міністр фінансів Генрі Полсoн, автор плану, «у нашій країні кожен має право як на успіх, так і на невдачу». Показово, що проти були і республіканці, і демократи у Конгресі. Вони відхилили законопроект хоч і незначною, але більшістю голосів – 228 «проти», 205 «за».
Що тепер робитиме Білий дім?
Як сказав Тоні Фратто, заступник прес-секретаря президента, Джордж Буш має намір порадитися з лідерами Конгресу і обговорити можливі подальші кроки.
Міністр Полсoн, вийшовши з Білого дому, сказав журналістам, що чатували біля дверей: «Я й надалі працюватиму з лідерами Конгресу у пошуках шляхів для ухвалення всеохопного плану для стабілізації нашої фінансової системи й захисту американського народу, щоб зменшити можливість дальшого погіршення нашої економіки. Це настільки важливо, що не можна допускати невдачі».
Чи існує небезпека повторення Великої депресії, що настала після банківського краху 1929 року?
Роджер Олтмен, який був заступником міністра фінансів у кабінеті президента Клінтона, вважає, що депресія повторитися не може, оскільки нині уряд має низку захисних інструментів. У 1929 році не було функціонуючого Центрального банку і адміністрація з Конгресом не могли піти на вливання такого величезного капіталу до банківської системи. 1929 року грошове постачання впало на 25 відсотків. Подібне неможливе сьогодні. Отож, каже Олтмен, перспективи для справжньої депресії не існує. На його думку, навіть без рішення Конгресу захисні інструменти працюватимуть, і банки, що луснули, й надалі викуповуватимуть коштом Федеральної страхової корпорації, і на це витрачатимуть ті ж сотні мільярдів доларів, але без спеціального на те закону.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
Зрештою, як зауважив міністр фінансів Генрі Полсoн, автор плану, «у нашій країні кожен має право як на успіх, так і на невдачу». Показово, що проти були і республіканці, і демократи у Конгресі. Вони відхилили законопроект хоч і незначною, але більшістю голосів – 228 «проти», 205 «за».
Що тепер робитиме Білий дім?
Як сказав Тоні Фратто, заступник прес-секретаря президента, Джордж Буш має намір порадитися з лідерами Конгресу і обговорити можливі подальші кроки.
Міністр Полсoн, вийшовши з Білого дому, сказав журналістам, що чатували біля дверей: «Я й надалі працюватиму з лідерами Конгресу у пошуках шляхів для ухвалення всеохопного плану для стабілізації нашої фінансової системи й захисту американського народу, щоб зменшити можливість дальшого погіршення нашої економіки. Це настільки важливо, що не можна допускати невдачі».
Чи існує небезпека повторення Великої депресії, що настала після банківського краху 1929 року?
Роджер Олтмен, який був заступником міністра фінансів у кабінеті президента Клінтона, вважає, що депресія повторитися не може, оскільки нині уряд має низку захисних інструментів. У 1929 році не було функціонуючого Центрального банку і адміністрація з Конгресом не могли піти на вливання такого величезного капіталу до банківської системи. 1929 року грошове постачання впало на 25 відсотків. Подібне неможливе сьогодні. Отож, каже Олтмен, перспективи для справжньої депресії не існує. На його думку, навіть без рішення Конгресу захисні інструменти працюватимуть, і банки, що луснули, й надалі викуповуватимуть коштом Федеральної страхової корпорації, і на це витрачатимуть ті ж сотні мільярдів доларів, але без спеціального на те закону.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
