«Герберт і традиції» – під такою назвою пройшла чергова Оссолінська зустріч у бібліотеці імені Василя Стефаника, присвячена польському, а водночас і львівському поетові.
Адже Збігнєв Герберт народився у 1924 році у Львові. Тут прожив 20 років. На будинку, де мешкав поет, встановили меморіальну таблицю, до якої приїжджають численні туристи.
Збігнєва Герберта у Польщі називають моральним авторитетом польської літератури та пророком, а у Львові символом мультикультуралізму. Поет і Львів подібні багатством традицій і культур. Збігнєв Герберт мав різне етнічне коріння – прадід із знаменитого англійського роду Гербертів, бабуся – вірменка за походженням зі Львова. Батьки поета ідентифікували себе з поляками. Його родина спочиває на Личаківському цвинтарі.
Світ поезії Герберта – це поєднання латинської, візантійської культур, водночас слов'янська емоційність, іронічність, зазначив літературознавець Яцек Лукасевич: «Він є поетом покоління, а це покоління воєнне, народився перед війною, а коли вона закінчилась, мав 15 років, але ще не був дорослим. Своїм поколінням вибрав покоління воєнне, з ним себе уособлював».
Поет так і не побував більше у Львові
Поет так і не побачив перед смертю (відійшов у вічність 10 років тому) свого рідного Львова. Але він сумує за малою батьківщиною, своїми рідними у віршах. Пригадує гімназію Казимира Великого у Львові, де навчався в 1938році. У 1943 здав екзамени на атестат зрілості і вступив у підпільний університет Яна Казимира, на філологічний факультет. Щоб не потрапити на примусові роботи до Німеччини, Герберт працював в епідеміологічному інституті у Львові, де займався… розведенням тифозних вошей. Уся ця іронія життя присутня у його творчості. Оскільки німці цінували працю над вакциною проти тифу, тому й не арештовували працівників.
Але в 1944, коли уже радянська армія захопила Львів, Герберти виїхали у Краків, як і тисячі поляків. Львів’яни польського походження принесли польську культурну спадщину зі Львова. Для прикладу: бібліотеку Оссолінеуму у Вроцлаві. Відтак Оссолінські зустрічі стали традиційними у Польщі та Львові.
2008-ий рік Сейм Польщі оголосив Роком Герберта, зазначив посол Польщі в Україні Яцек Ключковські: «У Польщі є непогана традиція у світі політики, що польський парламент щороку оголошує ім’я видатної людини, якій присвячені протягом року низка заходів, ми підтримуємо людей, які заслужили перед державою».
Чимало з видатних поляків пов’язані з Україною, передусім Львовом. Тому більшість культурних заходів відбуваються у Львові. Їх фінансуватиме польська сторона. Водночас, після запровадження віз для українців, дедалі менше мистецьких заходів із України відбувається у Польщі.
Адже Збігнєв Герберт народився у 1924 році у Львові. Тут прожив 20 років. На будинку, де мешкав поет, встановили меморіальну таблицю, до якої приїжджають численні туристи.
Збігнєва Герберта у Польщі називають моральним авторитетом польської літератури та пророком, а у Львові символом мультикультуралізму. Поет і Львів подібні багатством традицій і культур. Збігнєв Герберт мав різне етнічне коріння – прадід із знаменитого англійського роду Гербертів, бабуся – вірменка за походженням зі Львова. Батьки поета ідентифікували себе з поляками. Його родина спочиває на Личаківському цвинтарі.
Світ поезії Герберта – це поєднання латинської, візантійської культур, водночас слов'янська емоційність, іронічність, зазначив літературознавець Яцек Лукасевич: «Він є поетом покоління, а це покоління воєнне, народився перед війною, а коли вона закінчилась, мав 15 років, але ще не був дорослим. Своїм поколінням вибрав покоління воєнне, з ним себе уособлював».
Поет так і не побував більше у Львові
Поет так і не побачив перед смертю (відійшов у вічність 10 років тому) свого рідного Львова. Але він сумує за малою батьківщиною, своїми рідними у віршах. Пригадує гімназію Казимира Великого у Львові, де навчався в 1938році. У 1943 здав екзамени на атестат зрілості і вступив у підпільний університет Яна Казимира, на філологічний факультет. Щоб не потрапити на примусові роботи до Німеччини, Герберт працював в епідеміологічному інституті у Львові, де займався… розведенням тифозних вошей. Уся ця іронія життя присутня у його творчості. Оскільки німці цінували працю над вакциною проти тифу, тому й не арештовували працівників.
Але в 1944, коли уже радянська армія захопила Львів, Герберти виїхали у Краків, як і тисячі поляків. Львів’яни польського походження принесли польську культурну спадщину зі Львова. Для прикладу: бібліотеку Оссолінеуму у Вроцлаві. Відтак Оссолінські зустрічі стали традиційними у Польщі та Львові.
2008-ий рік Сейм Польщі оголосив Роком Герберта, зазначив посол Польщі в Україні Яцек Ключковські: «У Польщі є непогана традиція у світі політики, що польський парламент щороку оголошує ім’я видатної людини, якій присвячені протягом року низка заходів, ми підтримуємо людей, які заслужили перед державою».
Чимало з видатних поляків пов’язані з Україною, передусім Львовом. Тому більшість культурних заходів відбуваються у Львові. Їх фінансуватиме польська сторона. Водночас, після запровадження віз для українців, дедалі менше мистецьких заходів із України відбувається у Польщі.
