Польські спостерігачі сподівались, що однією з головних тем, про які говорив польський прем’єр Дональд Туск під час зустрічі з українською колегою Юлією Тимошенко, буде проблема відновлення пошукових археологічних робіт на території меморіалу в Биківні на околиці Києва. Ідеться про місце масових страт, які чинив у радянські часи НКВС, серед того й страт тисяч поляків. Як повідомляє газета Dziennik, українська сторона відклала ці роботи до наступного року, мотивуючи тим, що київська мерія розробляє архітектурний проект некрополя. Польща хоче створити в Биківні некрополь пам’яті трьох тисяч поляків, що в часи Радянського Союзу загинули там від рук НКВС. Dziennik повідомляє у п’ятницю про те, що Президент Польщі Лех Качинський цього тижня також звернувся до Президента України Віктора Ющенка з проханням сприяти вирішенню цієї проблеми.
Зі статті, вміщеній у тижневику Newsweek. Polska, дізнаємось про те, як до проблеми європейської інтеграції України ставляться впливові співробітники прем’єра Дональда Туска. Думками з цього приводу ділиться з читачами тижневика голова закордонної комісії Європарламенту Яцек Сар’юш-Вольський. Newsweek. Polska в інтерв’ю з європейським політиком ставить йому запитання: «Чи Європа має думку, як їй далі бути з Україною?» – «Відповім глузуючи, що, якби в Євросоюзі навіть була якась думка про це, то українці її заперечили б. Те, що зараз відбувається в Києві, сприймається тут погано. Воно заперечує все, що Євросоюз може пропонувати, а пропонувати він може багато», – відповів Яцек Сар’юш-Вольський. Коментуючи те, як Україна використала польський досвід інтеграції з ЄС, польський європолітик сказав, що українці поводяться наперекір сподіванням. «Вони мали проводити реформи, достосувати своє законодавство до законодавства ЄС, повинні перестати сваритись, боротись одне з одним», – говорить польський політик. Яцек Сар’юш-Вольський заперечує в інтерв’ю закиди української сторони, буцімто Євросоюз нічого не пропонує Україні. «Українці перш за все вимагають гарантій членства в ЄС, лише після цього обіцяють провести реформи. Так діло не піде. Так само було і з нами. Однак українці не мають права сподіватись, що отримають більше, ніж колись ми», – сказав польський діяч.
Журнал Wprost цього тижня відводить багато місця на своїх сторінках проблемам найсерйознішого в найновішій історії політичного протистояння в Україні. Кожен черговий розділ політичної кризи наближає Україну до статусу російської колонії, підсумовує тижневик. Оглядачі тижневика критикують рішення квітневого саміту НАТО в Бухаресті щодо перспектив членства України та Грузії. Москва отримала виразне повідомлення: проблему Києва та Тбілісі треба вирішити ще до зими. Тим часом Росія посилює «паспортизацію» мешканців Криму, подібні заходи з метою розколу України невдовзі можуть початись також у Донбасі або Одесі, вважає тижневик Wprost.
Польща користується найбільшим політичним впливом у Євросоюзі з-посеред новоприйнятих країн-членів ЄС, вона також сьома в політичному рейтингу всіх країн-членів ЄС, повідомляє щоденник Gazeta Wyborcza. Щоденник наводить результати опитування, яке серед 50 впливових політиків у Брюсселі та Варшаві провів дослідницький інститут APCO Worldwide. Впливовішими від Польщі у ЄС вважають Німеччину, Францію, Великобританію, Іспанію та Нідерланди. На думку респондентів, на міцне політичне становище Польщі в ЄС впливає велика за обсягом територія країни, завзятість в обстоюванні своєї політичної позиції, а ще якісні кадри.
(Варшава – Прага – Київ)
Зі статті, вміщеній у тижневику Newsweek. Polska, дізнаємось про те, як до проблеми європейської інтеграції України ставляться впливові співробітники прем’єра Дональда Туска. Думками з цього приводу ділиться з читачами тижневика голова закордонної комісії Європарламенту Яцек Сар’юш-Вольський. Newsweek. Polska в інтерв’ю з європейським політиком ставить йому запитання: «Чи Європа має думку, як їй далі бути з Україною?» – «Відповім глузуючи, що, якби в Євросоюзі навіть була якась думка про це, то українці її заперечили б. Те, що зараз відбувається в Києві, сприймається тут погано. Воно заперечує все, що Євросоюз може пропонувати, а пропонувати він може багато», – відповів Яцек Сар’юш-Вольський. Коментуючи те, як Україна використала польський досвід інтеграції з ЄС, польський європолітик сказав, що українці поводяться наперекір сподіванням. «Вони мали проводити реформи, достосувати своє законодавство до законодавства ЄС, повинні перестати сваритись, боротись одне з одним», – говорить польський політик. Яцек Сар’юш-Вольський заперечує в інтерв’ю закиди української сторони, буцімто Євросоюз нічого не пропонує Україні. «Українці перш за все вимагають гарантій членства в ЄС, лише після цього обіцяють провести реформи. Так діло не піде. Так само було і з нами. Однак українці не мають права сподіватись, що отримають більше, ніж колись ми», – сказав польський діяч.
Журнал Wprost цього тижня відводить багато місця на своїх сторінках проблемам найсерйознішого в найновішій історії політичного протистояння в Україні. Кожен черговий розділ політичної кризи наближає Україну до статусу російської колонії, підсумовує тижневик. Оглядачі тижневика критикують рішення квітневого саміту НАТО в Бухаресті щодо перспектив членства України та Грузії. Москва отримала виразне повідомлення: проблему Києва та Тбілісі треба вирішити ще до зими. Тим часом Росія посилює «паспортизацію» мешканців Криму, подібні заходи з метою розколу України невдовзі можуть початись також у Донбасі або Одесі, вважає тижневик Wprost.
Польща користується найбільшим політичним впливом у Євросоюзі з-посеред новоприйнятих країн-членів ЄС, вона також сьома в політичному рейтингу всіх країн-членів ЄС, повідомляє щоденник Gazeta Wyborcza. Щоденник наводить результати опитування, яке серед 50 впливових політиків у Брюсселі та Варшаві провів дослідницький інститут APCO Worldwide. Впливовішими від Польщі у ЄС вважають Німеччину, Францію, Великобританію, Іспанію та Нідерланди. На думку респондентів, на міцне політичне становище Польщі в ЄС впливає велика за обсягом територія країни, завзятість в обстоюванні своєї політичної позиції, а ще якісні кадри.
(Варшава – Прага – Київ)
