Місцева мусульманська громада невелика, однак на території Естонії мусульмани живуть уже досить давно. До Другової світової війни мечеть була в Нарві, але потім її не стало.
Ідея побудувати нову мечеть виникла в естонських мусульман іще в 1991 році, однак тоді на її будівництво не було коштів. Щоб вирішити фінансове питання, естонські мусульмани звернулися по допомогу до правителя арабського емірату Шарджа Султана бін Мухаммеда аль-Касімі, який і погодився сплатити всі витрати. Він навіть звернувся до мерії Таллінна з проханням надати земельну ділянку для будівництва мечеті та культурного центру для місцевих мусульман.
Головний імам Естонії Ільдар Мухамедшин наголошує: «Це буде для місцевих мешканців, а не для якихсь міфічних іноземців, які приїдуть і наповнять Естонію». За його словами, поряд із мечеттю буде також культурний центр, у якому можна буде вивчати арабську мову, ісламську культуру, проводитиметься наукова діяльність.
Ніхто не хоче давати землю
Однак справа з отриманням земельної ділянки затягується. Місцеві аналітики зазначають, що поки що ні талліннська мерія, ні естонський уряд не хочуть брати на себе відповідальність.
Влада Таллінна передала прохання шейха для розгляду в уряд, мотивуючи тим, що ухвалення рішень, які здатні вплинути на глобальний розвиток країни, не належить до компетенції міської управи. Натомість Кабінет Міністрів повернув запит знову до Талліннської мерії.
Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп заявляє: «Я не вважаю, що це питання повинен вирішувати уряд. На мій погляд, усі релігії в Естонії могли б діяти безперешкодно. Уряд не вирішував і питання про будівництво синагоги в Естонії. Це вирішили самі євреї і придбали землю».
У суспільстві бракує одностайності
В естонському суспільстві нема одностайності в думці щодо будівництва мечеті. Опитування, проведене естонською газетою Postіmees, засвідчило, що майже 76% респондентів не підтримують будівництво мечеті в Таллінні.
Партія християнських демократів Естонії вважає, що мечеть разом із науково-культурним центром може спричинити до подій, подібних тим, що відбулися навесні 2007 року в Таллінні у зв’язку з перенесенням пам’ятника радянському воїнові. За їхньою оцінкою, Естонія поки що не вправляється з інтеграцією народів, які тут живуть, а мечеть тільки ускладнить ситуацію.
Християнські демократи Естонії визнають, що традиції місцевих мусульман далекі від ідеології фундаменталістського ісламу, оскільки їхні предки прийшли сюди з Татарстану, Азербайджану чи Середньої Азії. Однак будівництво мечеті фінансує близькосхідна ісламська країна, яка, швидше за все, і диктуватиме ідеологію для мусульманської громади Естонії. Такі центри ісламу, зазначається в заяві християнських демократів, є гострою проблемою для деяких західних країн.
(Рига – Прага – Київ)
Ідея побудувати нову мечеть виникла в естонських мусульман іще в 1991 році, однак тоді на її будівництво не було коштів. Щоб вирішити фінансове питання, естонські мусульмани звернулися по допомогу до правителя арабського емірату Шарджа Султана бін Мухаммеда аль-Касімі, який і погодився сплатити всі витрати. Він навіть звернувся до мерії Таллінна з проханням надати земельну ділянку для будівництва мечеті та культурного центру для місцевих мусульман.
Головний імам Естонії Ільдар Мухамедшин наголошує: «Це буде для місцевих мешканців, а не для якихсь міфічних іноземців, які приїдуть і наповнять Естонію». За його словами, поряд із мечеттю буде також культурний центр, у якому можна буде вивчати арабську мову, ісламську культуру, проводитиметься наукова діяльність.
Ніхто не хоче давати землю
Однак справа з отриманням земельної ділянки затягується. Місцеві аналітики зазначають, що поки що ні талліннська мерія, ні естонський уряд не хочуть брати на себе відповідальність.
Влада Таллінна передала прохання шейха для розгляду в уряд, мотивуючи тим, що ухвалення рішень, які здатні вплинути на глобальний розвиток країни, не належить до компетенції міської управи. Натомість Кабінет Міністрів повернув запит знову до Талліннської мерії.
Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп заявляє: «Я не вважаю, що це питання повинен вирішувати уряд. На мій погляд, усі релігії в Естонії могли б діяти безперешкодно. Уряд не вирішував і питання про будівництво синагоги в Естонії. Це вирішили самі євреї і придбали землю».
У суспільстві бракує одностайності
В естонському суспільстві нема одностайності в думці щодо будівництва мечеті. Опитування, проведене естонською газетою Postіmees, засвідчило, що майже 76% респондентів не підтримують будівництво мечеті в Таллінні.
Партія християнських демократів Естонії вважає, що мечеть разом із науково-культурним центром може спричинити до подій, подібних тим, що відбулися навесні 2007 року в Таллінні у зв’язку з перенесенням пам’ятника радянському воїнові. За їхньою оцінкою, Естонія поки що не вправляється з інтеграцією народів, які тут живуть, а мечеть тільки ускладнить ситуацію.
Християнські демократи Естонії визнають, що традиції місцевих мусульман далекі від ідеології фундаменталістського ісламу, оскільки їхні предки прийшли сюди з Татарстану, Азербайджану чи Середньої Азії. Однак будівництво мечеті фінансує близькосхідна ісламська країна, яка, швидше за все, і диктуватиме ідеологію для мусульманської громади Естонії. Такі центри ісламу, зазначається в заяві християнських демократів, є гострою проблемою для деяких західних країн.
(Рига – Прага – Київ)
