– Нещодавно Ви написали в газеті «Москоу Таймз» про те, що критичні слова прем’єра Росії Володимира Путіна на адресу одного з інвесторів коштували фондовому ринку півтрильйона доларів. Поясніть, звідки ця цифра?
– Коли якась країна починає агресивну зовнішню політику, то вона також починає агресивну зовнішньоторговельну політику. Вона також блокує внутрішні економічні реформи, а ще різко підвищує політичний ризик цієї країни. За оцінкою [одного з найбільших у світі] швейцарського банку UBS, це зростання політичного ризику може зменшити вартість акцій на 20 відсотків, а це означає геть 300 мільярдів доларів із фондового ринку. Кредитні ставки на нові позики для Росії нині на 2–3 відсотки вищі, ніж місяць тому.
– Ви також стверджуєте, що проблеми російської економіки почалися ще до грузинського конфлікту. Через що?
– Це кінець бізнесового циклу, ціни на нафту впали на третину, і російська економіка потерпає від перегріву. Це час, коли дуже потрібні реформи, а Путін тут повертається спиною.
– Офіційна мета Росії – подвоїти ВВП до 2020 року. Чому Ви вважаєте, що це неможливо?
– Найважливіша причина – це поєднання масштабної корупції і неспроможність розбудувати необхідну інфраструктуру. Росія сьогодні неспроможна будувати автомагістралі. Вона не може збудувати трубопроводи. А деякі з них їм дуже потрібні. Хаос із рухом у Москві – наочний приклад головної проблеми Росії сьогодні.
– Новина про банкрутство одного з найбільших американських банків та перепродаж іншої фінансової компанії вже призвели до падіння фондового ринку США до найнижчої позначки за останні сім років. Яким чином це впливає на решту світових ринків?
– Існує приказка: якщо в Нью-Йорку кашляють, то в уразливих частинах світу отримують запалення легенів. Росія набагато вразливіша, ніж вона про це думає, чи її влада про це думає.
– Чи російські фінансові негаразди можуть перекинутися до інших колишніх пострадянських держав?
– Велика проблема в регіоні – це інфляція: в середньому 15 відсотків. До того ж у кількох державах є фіксований обмінний курс, і тому вони імпортують інфляцію, що не мали б робити.
– Яким чином останні фінансові потрясіння можуть вплинути на пересічну людину?
– Тепер велике запитання, наскільки скоротиться економічне зростання, адже йдеться про поєднання двох чинників – економічного сповільнення в світі та інфляції. Поки що центральноєвропейські держави з цим вправляються чудово. А от держави Балтії досить сильно потерпають. Що буде з Росією та Україною – це відкрите запитання. Коли минає економічний бум, то багато що залежить від якості економічної політики. Будь-яка серйозна помилка може коштувати дуже дорого.
– Зрештою, чого саме Ви очікуєте: чи економічна ситуація ще погіршиться?
– Без сумніву. Ми вже бачимо сповільнення економічного зростання в державах СНД. Росія та Україна поки мають високі темпи зростання. Але я гадаю, що досить скоро економіка Росії сповільниться. Масштаби сповільнення залежатимуть від економічної політики.
(Прага – Київ)
– Коли якась країна починає агресивну зовнішню політику, то вона також починає агресивну зовнішньоторговельну політику. Вона також блокує внутрішні економічні реформи, а ще різко підвищує політичний ризик цієї країни. За оцінкою [одного з найбільших у світі] швейцарського банку UBS, це зростання політичного ризику може зменшити вартість акцій на 20 відсотків, а це означає геть 300 мільярдів доларів із фондового ринку. Кредитні ставки на нові позики для Росії нині на 2–3 відсотки вищі, ніж місяць тому.
– Ви також стверджуєте, що проблеми російської економіки почалися ще до грузинського конфлікту. Через що?
– Це кінець бізнесового циклу, ціни на нафту впали на третину, і російська економіка потерпає від перегріву. Це час, коли дуже потрібні реформи, а Путін тут повертається спиною.
– Офіційна мета Росії – подвоїти ВВП до 2020 року. Чому Ви вважаєте, що це неможливо?
– Найважливіша причина – це поєднання масштабної корупції і неспроможність розбудувати необхідну інфраструктуру. Росія сьогодні неспроможна будувати автомагістралі. Вона не може збудувати трубопроводи. А деякі з них їм дуже потрібні. Хаос із рухом у Москві – наочний приклад головної проблеми Росії сьогодні.
– Новина про банкрутство одного з найбільших американських банків та перепродаж іншої фінансової компанії вже призвели до падіння фондового ринку США до найнижчої позначки за останні сім років. Яким чином це впливає на решту світових ринків?
– Існує приказка: якщо в Нью-Йорку кашляють, то в уразливих частинах світу отримують запалення легенів. Росія набагато вразливіша, ніж вона про це думає, чи її влада про це думає.
– Чи російські фінансові негаразди можуть перекинутися до інших колишніх пострадянських держав?
– Велика проблема в регіоні – це інфляція: в середньому 15 відсотків. До того ж у кількох державах є фіксований обмінний курс, і тому вони імпортують інфляцію, що не мали б робити.
– Яким чином останні фінансові потрясіння можуть вплинути на пересічну людину?
– Тепер велике запитання, наскільки скоротиться економічне зростання, адже йдеться про поєднання двох чинників – економічного сповільнення в світі та інфляції. Поки що центральноєвропейські держави з цим вправляються чудово. А от держави Балтії досить сильно потерпають. Що буде з Росією та Україною – це відкрите запитання. Коли минає економічний бум, то багато що залежить від якості економічної політики. Будь-яка серйозна помилка може коштувати дуже дорого.
– Зрештою, чого саме Ви очікуєте: чи економічна ситуація ще погіршиться?
– Без сумніву. Ми вже бачимо сповільнення економічного зростання в державах СНД. Росія та Україна поки мають високі темпи зростання. Але я гадаю, що досить скоро економіка Росії сповільниться. Масштаби сповільнення залежатимуть від економічної політики.
(Прага – Київ)