Сербія хоче винагороди за затримку Радована Караджича – такого висновку дійшов офіційний Брюссель з огляду на динамічні заяви та вимоги сербських лідерів.
«Ми мусимо розібратися в тому, що зроблено, й у тому, що ще має бути здійснено. Зокрема, розробити дорожню карту для якнайшвидшого набуття Сербією членства у Євросоюзі», – зазначив Борис Тадич напередодні свого приїзду.
Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу погоджується з тим, що Сербія у майбутньому має опинитися в числі країн-членів ЄС. Баррозу навіть назвав можливу дату надання Сербії кандидатського статусу, зазначивши, що це можливе тільки за умови одностайності в поглядах Євросоюзу на його розширення.
«Такі рішення мають ухвалювати одностайно. Проте, гадаю, що за умови доброї волі всіх сторін і рішучості, зокрема, в повноцінній співпраці з Гаазьким трибуналом та проведення Сербією реформ, можливим є надання кандидатського статусу Сербії вже наступного року. У будь-якому разі, вимога надання членства Сербії не може розглядатися доти, доки не буде позитивного рішення щодо ратифікації тимчасової угоди. Це законна умова, яку ми мусимо виконати», – зазначив голова Єврокомісії.
Весною цього року була підписана двостороння Угода про стабілізацію та асоціацію з Євросоюзом. Її вважали першим важливим кроком Сербії до набуття статусу майбутнього члена в ЄС. Проте документ так і залишається нератифікованим сербським парламентом. Процес блокується пронаціоналістичною сербською опозицією, котра дотримується промосковської орієнтації.
Косово і євроінтеграція – окремі процеси
Першим рішучим кроком назустріч Європі з боку щойно обраного проєвропейського парламенту Сербії був арешт колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича. У липні цього ватажка, який тривалий час був у розшуку, передали до Гааги для здійснення над ним судового процесу.
Подальше наближення до ЄС виявилося і в поверненні сербських дипломатів до країн Євросоюзу, яких відкликав був офіційний Белград одразу після оголошення незалежності Косова.
Сьогодні зранку Борис Тадич ще раз наголосив на тому, що Сербія не має наміру визнавати незалежність Косова. Він, проте, зазначив, що ніякої агресії, ніякого економічного блокування з боку Сербії немає, і всі суперечливі питання вирішуються виключно дипломатичними засобами. Сербський лідер відкрито заявив, що приїхав до Брюсселя для того, щоб прискорити інтеграцію своєї країни до європейського блоку.
«Я повністю переконаний, що без Сербії немає повноцінного, укомплектованого Євросоюзу в південно-західній частині континенту. Наше загальне бачення таке: вирішення питання майбутнього статусу Косова та питання європейської інтеграції Сербії – це два окремі процеси. Це важливо для стабільності, зваженого підходу та знаходження розумних та плідних рішень», – заявив Борис Тадич.
Гаага чекає на Младича та Хаджича
Офіційний Белград не раз заявляв про свої наміри стати членом Євросоюзу вже до 2014 року. На думку політичних експертів, отримання Сербією європейських перспектив залежатиме від рівня її співпраці з Гаазьким міжнародним трибуналом. Там все ще очікують на арешт двох останніх втікачів від правосуддя: колишнього військового керівника боснійських сербів Ратка Младича та колишнього голову хорватських сербів Ґорана Хаджича.
«Ми робимо все можливе, щоб знайти Ратка Младича та Ґорана Хаджича. У той самий день, коли ми знайдемо їх, одразу передамо до рук правосуддя. Я ще раз обіцяю, що ми продовжимо нашу співпрацю із Гаазьким трибуналом», – зазначив президент Сербії Борис Тадич.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Ми мусимо розібратися в тому, що зроблено, й у тому, що ще має бути здійснено. Зокрема, розробити дорожню карту для якнайшвидшого набуття Сербією членства у Євросоюзі», – зазначив Борис Тадич напередодні свого приїзду.
Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу погоджується з тим, що Сербія у майбутньому має опинитися в числі країн-членів ЄС. Баррозу навіть назвав можливу дату надання Сербії кандидатського статусу, зазначивши, що це можливе тільки за умови одностайності в поглядах Євросоюзу на його розширення.
«Такі рішення мають ухвалювати одностайно. Проте, гадаю, що за умови доброї волі всіх сторін і рішучості, зокрема, в повноцінній співпраці з Гаазьким трибуналом та проведення Сербією реформ, можливим є надання кандидатського статусу Сербії вже наступного року. У будь-якому разі, вимога надання членства Сербії не може розглядатися доти, доки не буде позитивного рішення щодо ратифікації тимчасової угоди. Це законна умова, яку ми мусимо виконати», – зазначив голова Єврокомісії.
Весною цього року була підписана двостороння Угода про стабілізацію та асоціацію з Євросоюзом. Її вважали першим важливим кроком Сербії до набуття статусу майбутнього члена в ЄС. Проте документ так і залишається нератифікованим сербським парламентом. Процес блокується пронаціоналістичною сербською опозицією, котра дотримується промосковської орієнтації.
Косово і євроінтеграція – окремі процеси
Першим рішучим кроком назустріч Європі з боку щойно обраного проєвропейського парламенту Сербії був арешт колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича. У липні цього ватажка, який тривалий час був у розшуку, передали до Гааги для здійснення над ним судового процесу.
Подальше наближення до ЄС виявилося і в поверненні сербських дипломатів до країн Євросоюзу, яких відкликав був офіційний Белград одразу після оголошення незалежності Косова.
Сьогодні зранку Борис Тадич ще раз наголосив на тому, що Сербія не має наміру визнавати незалежність Косова. Він, проте, зазначив, що ніякої агресії, ніякого економічного блокування з боку Сербії немає, і всі суперечливі питання вирішуються виключно дипломатичними засобами. Сербський лідер відкрито заявив, що приїхав до Брюсселя для того, щоб прискорити інтеграцію своєї країни до європейського блоку.
«Я повністю переконаний, що без Сербії немає повноцінного, укомплектованого Євросоюзу в південно-західній частині континенту. Наше загальне бачення таке: вирішення питання майбутнього статусу Косова та питання європейської інтеграції Сербії – це два окремі процеси. Це важливо для стабільності, зваженого підходу та знаходження розумних та плідних рішень», – заявив Борис Тадич.
Гаага чекає на Младича та Хаджича
Офіційний Белград не раз заявляв про свої наміри стати членом Євросоюзу вже до 2014 року. На думку політичних експертів, отримання Сербією європейських перспектив залежатиме від рівня її співпраці з Гаазьким міжнародним трибуналом. Там все ще очікують на арешт двох останніх втікачів від правосуддя: колишнього військового керівника боснійських сербів Ратка Младича та колишнього голову хорватських сербів Ґорана Хаджича.
«Ми робимо все можливе, щоб знайти Ратка Младича та Ґорана Хаджича. У той самий день, коли ми знайдемо їх, одразу передамо до рук правосуддя. Я ще раз обіцяю, що ми продовжимо нашу співпрацю із Гаазьким трибуналом», – зазначив президент Сербії Борис Тадич.
(Брюссель – Прага – Київ)
