Про долю без сумніву унікальної постаті Качуровського мовили відомий письменник і керівник Ліги меценатів Михайло Слабошпицький, знаний культуролог професор Вадим Скуратівський, вчений-історик, джерелознавець Сергій Білокінь, причетні безпосередньо до видання працівники видавничого Дому Києво-Могилянська академія – Віра Соловйова та інші, а ще – гості з Росії: голова ради товариства української культури «Славутич» у Москві, доктор медицини, професор Василь Антонів та його заступник, академік двох академій, директор Інституту реабілітації Тарас Дудко.
Щойно вийшла у світ і ще одна книга – другий том «Генерики і архітектоніки» Ігоря Качуровського, яку принесли сюди із друкарні ще теплою, мов хлібинку. Цими круто замішаними «хлібинами» з творчого спадку письменника буде тепер годуватися Україна ще довго.
Автор долучився до свого свята – телефоном
Цікаво, що сам автор, якому ось-ось виповниться 90 і який не зміг в силу різних обставин прибути до Києва з Мюнхена, все ж долучився до свого свята – телефоном. І ця віртуально-акустична його присутність ностальгійно війнула вітром того часу, в якому Ігор Качуровський 20 літ був присутнім для безлічі шанувальників його слова тільки голосом – на хвилях Радіо Свобода.
Творчість Ігоря Качуровського вміщує в собі так багато, що іноді не віриться, як зауважив Михайло Слабошпицький, що все це написала одна людина, а не цілий колектив письменників. Літературознавчі праці, поезія і проза, переклади, радіоскрипти – все це розгортає перед читачем цілі світи, цілі пласти культури і літератури не лише української, а й світової. Таких енциклопедистів, ерудитів і плідних ентузіастів, а радше – подвижників, не біймося цього слова! – нині мало.
«Ми тільки підступаємося до освоєння постаті Ігоря Качуровського»
Представник емігрантської гілки літератури, яка вже успішно «прищеплена» до родимого «дерева», Ігор Качуровський сповнений творчих сил, і за кілька днів до свого 90-ліття працює в поті чола – готує нову книгу, яку обіцяє невдовзі видати все той же Видавничий Дім Національної Києво-Могилянської Академії. Про це він сказав, подякувавши всім за шану та увагу до його творчості. Це буде своєрідне доповнення до широко відомої книги Юрія Лавриненка «Розстріляне відродження» – обсягом приблизно в 1000 сторінок...
Найцінніший досвід письменника Ігоря Качуровського – його власна доля, і цей досвід ще вивчатимуть інші письменники та літературознавці, філологи, культурологи. Це вже тепер зрозуміло. «Ми тільки підступаємося до освоєння постаті Ігоря Качуровського», – зазначив професор Вадим Скуратівський. А поки що триває час, коли ніхто не забороняє читати його твори, любити його книги. Щасливий час!...
(Київ – Прага)
Щойно вийшла у світ і ще одна книга – другий том «Генерики і архітектоніки» Ігоря Качуровського, яку принесли сюди із друкарні ще теплою, мов хлібинку. Цими круто замішаними «хлібинами» з творчого спадку письменника буде тепер годуватися Україна ще довго.
Автор долучився до свого свята – телефоном
Цікаво, що сам автор, якому ось-ось виповниться 90 і який не зміг в силу різних обставин прибути до Києва з Мюнхена, все ж долучився до свого свята – телефоном. І ця віртуально-акустична його присутність ностальгійно війнула вітром того часу, в якому Ігор Качуровський 20 літ був присутнім для безлічі шанувальників його слова тільки голосом – на хвилях Радіо Свобода.
Творчість Ігоря Качуровського вміщує в собі так багато, що іноді не віриться, як зауважив Михайло Слабошпицький, що все це написала одна людина, а не цілий колектив письменників. Літературознавчі праці, поезія і проза, переклади, радіоскрипти – все це розгортає перед читачем цілі світи, цілі пласти культури і літератури не лише української, а й світової. Таких енциклопедистів, ерудитів і плідних ентузіастів, а радше – подвижників, не біймося цього слова! – нині мало.
«Ми тільки підступаємося до освоєння постаті Ігоря Качуровського»
Представник емігрантської гілки літератури, яка вже успішно «прищеплена» до родимого «дерева», Ігор Качуровський сповнений творчих сил, і за кілька днів до свого 90-ліття працює в поті чола – готує нову книгу, яку обіцяє невдовзі видати все той же Видавничий Дім Національної Києво-Могилянської Академії. Про це він сказав, подякувавши всім за шану та увагу до його творчості. Це буде своєрідне доповнення до широко відомої книги Юрія Лавриненка «Розстріляне відродження» – обсягом приблизно в 1000 сторінок...
Найцінніший досвід письменника Ігоря Качуровського – його власна доля, і цей досвід ще вивчатимуть інші письменники та літературознавці, філологи, культурологи. Це вже тепер зрозуміло. «Ми тільки підступаємося до освоєння постаті Ігоря Качуровського», – зазначив професор Вадим Скуратівський. А поки що триває час, коли ніхто не забороняє читати його твори, любити його книги. Щасливий час!...
(Київ – Прага)