У родині Тринівих п’ятеро синів. Лише двоє залишилися у рідному селі Спас Рожнятівського району, інші – в Івано-Франківську, Долині, Рогатині. Ігор Тринів із дому поїхав 27 років тому, зараз очолює Рогатинський аграрний коледж. Але завжди з братами з’їжджаються додому на храмове свято, бо це традиція.
Разом ідуть до церкви святити яблука – вони тут особливо смачні. Від стихії село не дуже постраждало. І пов’язують це з особливою назвою, про походження якої розповів Ігор Тринів. Як колись татаро-монголи нападали і йшли через Перегінськ, наші люди всі спаслись у лісі. І так пішло: Спас. І назва від того».
В одному селі назва давня, в іншому була заборонена
Тож свою назву рожнятівський Спас має давню, і вона ніколи не змінювалася. А ось коломийський Спас називається так лише з часів незалежності України. Історичне «Іспас» було відмінене за комуністичних часів, розповіла сільський голова Олександра Гоянюк.
«Нас за Союзу поділили на два села. Посередині села була дорога, так що люди встали вранці, з однієї сторони вийшов в Долішньому, з другої – в Горішньому. Там було, може, і політичне підгрунтя. У нас дуже багато хлопців загинуло, було в УПА, багато було вивезених, кожна друга хата. Село, яке не дуже за Союзу влада полюбляла», – зазначила Олександра Гоянюк.
В обох селах стверджують, що природа у них особлива – між лісів і гір, чисте повітря, гарні краєвиди. І люди працьовиті, майстрові. На заробітки виїжджали в усі часи, бо в горах з роботою складно. Та, каже сільський голова, повертаються у рідний Спас.
(Івано-Франківщина – Київ – Прага)
Разом ідуть до церкви святити яблука – вони тут особливо смачні. Від стихії село не дуже постраждало. І пов’язують це з особливою назвою, про походження якої розповів Ігор Тринів. Як колись татаро-монголи нападали і йшли через Перегінськ, наші люди всі спаслись у лісі. І так пішло: Спас. І назва від того».
В одному селі назва давня, в іншому була заборонена
Тож свою назву рожнятівський Спас має давню, і вона ніколи не змінювалася. А ось коломийський Спас називається так лише з часів незалежності України. Історичне «Іспас» було відмінене за комуністичних часів, розповіла сільський голова Олександра Гоянюк.
«Нас за Союзу поділили на два села. Посередині села була дорога, так що люди встали вранці, з однієї сторони вийшов в Долішньому, з другої – в Горішньому. Там було, може, і політичне підгрунтя. У нас дуже багато хлопців загинуло, було в УПА, багато було вивезених, кожна друга хата. Село, яке не дуже за Союзу влада полюбляла», – зазначила Олександра Гоянюк.
В обох селах стверджують, що природа у них особлива – між лісів і гір, чисте повітря, гарні краєвиди. І люди працьовиті, майстрові. На заробітки виїжджали в усі часи, бо в горах з роботою складно. Та, каже сільський голова, повертаються у рідний Спас.
(Івано-Франківщина – Київ – Прага)
