Обмін полоненими можна вважати першим проявом доброї волі. Однак основним кроком для пом’якшення напруження було б виведення російських військ із території Грузії, вважають спостерігачі.
Перший обмін полонених відбувся на контрольно-пропускному пункті за 30 кілометрів від Тбілісі. Кореспондент Радіо Свобода з місця події повідомив, що 5 російських полонених, включно з двома пілотами, обміняли на 15 грузинських полонених вояків.
Капрал Ґоча Чачанідзе із 2-ї бригади піхотинців сказав Радіо Свобода, що після поранення в бойовій операції, він потрапив у полон і тиждень перебував у госпіталі у Владикавказі (Північна Осетія). За його словами, йому надали належну медичну допомогу.
Спочатку обмін військовополоненими планували на вчора, однак його перенесли. Москва звинуватила в цьому грузинську сторону, заявивши, що Тбілісі висував вимоги військово-політичного характеру.
Влада Грузії заявляла, що наданий Москвою список полонених є неточним.
Секретар Ради національної безпеки Грузії Александер Ломая повідомив, що йдеться саме про обмін полоненими, захопленими цього місяця під час боїв.
Росія і Грузія наприкінці минулого тижня підписали угоду про припинення вогню.
У понеділок російський лідер Дмитро Медведєв, виступаючи у Владикавказі, заявив: «Ми не допустимо, щоб це злочин залишився непокараним і продовжимо жорстку політику гарантування безпеки в регіоні». Наприкінці минулого тижня Медведєв пообіцяв президентові Франції, яка головує в ЄС, що з понеділка, 18 серпня, розпочнеться виведення російських військ.
Захід невдоволений
Представники західних країн висловлюють стурбованість російською поведінкою. Міністр закордонних справ Великобританії Девід Мілібенд заявив, що «Росія повинна дотримуватися зобов’язань, оголошених президентом Медведєвим». Водночас Мілібенд застеріг російське керівництво: «неприпустимо, щоб застосування сили було базою демаркації ліній навколо Росії».
Міністр закордонних справ Великобританії виступив із цією заявою ще до початку засідання стосовно конфлікту в Грузії міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.
А міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав сьогодні Росію вивести свої війська «хоча б із серця Грузії», щоб забезпечити довгострокове припинення вогню в регіоні.
Головне сьогодні, вважає німецький міністр, це стабілізувати ситуацію, яка все ще є хиткою, забезпечити оголошене припинення вогню.
Державний секретар США Кондоліза Райс застерегла Росію, що та веде «небезпечну гру», і Захід не повинен дозволити Росії «досягти стратегічних цілей» стосовно нападу на Грузію.
Тим часом колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе назвав Росію «загрозою Європі» і закликав «покарати Росію за вторгнення до Грузії».
«Конфлікт в Грузії – це тест», – сказав Шеварднадзе в інтерв’ю газеті Le Parisien. «Якщо європейці не відреагують на дії Росії зараз, які гарантії вони можуть забезпечити Польщі чи країнам Балтії у випадку повторення такого сценарію?» – зауважив Едуард Шеварднадзе.
За його словами, вступ Грузії до НАТО не буде провокаційним кроком стосовно Росії, бо «НАТО – не агресивна організація».
Закликаючи ЄС та США збільшити фінансову та гуманітарну допомогу Грузії, Шеварднадзе зауважив: «А чому б і не військову допомогу також?»
За посередництва президента Франції, Росія і Грузія минулого тижня підписали угоду про припинення вогню. Президент Росії Дмитро Медведєв у неділю офіційно оголосив, що виведення російських військ почнеться у понеділок, 18 серпня. Однак цього дня не було помітно, щоб російські армійські підрозділи покидали Грузію.
Лише сьогодні кореспонденти західних інформаційних агентств повідомили, що російські бронетранспортери та танки покидають стратегічно важливе грузинське місто Ґорі.
За словами російського офіцера, колона прямує до Південної Осетії, а далі має намір повернутися до Росії.
Перший обмін полонених відбувся на контрольно-пропускному пункті за 30 кілометрів від Тбілісі. Кореспондент Радіо Свобода з місця події повідомив, що 5 російських полонених, включно з двома пілотами, обміняли на 15 грузинських полонених вояків.
Капрал Ґоча Чачанідзе із 2-ї бригади піхотинців сказав Радіо Свобода, що після поранення в бойовій операції, він потрапив у полон і тиждень перебував у госпіталі у Владикавказі (Північна Осетія). За його словами, йому надали належну медичну допомогу.
Спочатку обмін військовополоненими планували на вчора, однак його перенесли. Москва звинуватила в цьому грузинську сторону, заявивши, що Тбілісі висував вимоги військово-політичного характеру.
Влада Грузії заявляла, що наданий Москвою список полонених є неточним.
Секретар Ради національної безпеки Грузії Александер Ломая повідомив, що йдеться саме про обмін полоненими, захопленими цього місяця під час боїв.
Росія і Грузія наприкінці минулого тижня підписали угоду про припинення вогню.
У понеділок російський лідер Дмитро Медведєв, виступаючи у Владикавказі, заявив: «Ми не допустимо, щоб це злочин залишився непокараним і продовжимо жорстку політику гарантування безпеки в регіоні». Наприкінці минулого тижня Медведєв пообіцяв президентові Франції, яка головує в ЄС, що з понеділка, 18 серпня, розпочнеться виведення російських військ.
Захід невдоволений
Представники західних країн висловлюють стурбованість російською поведінкою. Міністр закордонних справ Великобританії Девід Мілібенд заявив, що «Росія повинна дотримуватися зобов’язань, оголошених президентом Медведєвим». Водночас Мілібенд застеріг російське керівництво: «неприпустимо, щоб застосування сили було базою демаркації ліній навколо Росії».
Міністр закордонних справ Великобританії виступив із цією заявою ще до початку засідання стосовно конфлікту в Грузії міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.
А міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав сьогодні Росію вивести свої війська «хоча б із серця Грузії», щоб забезпечити довгострокове припинення вогню в регіоні.
Головне сьогодні, вважає німецький міністр, це стабілізувати ситуацію, яка все ще є хиткою, забезпечити оголошене припинення вогню.
Державний секретар США Кондоліза Райс застерегла Росію, що та веде «небезпечну гру», і Захід не повинен дозволити Росії «досягти стратегічних цілей» стосовно нападу на Грузію.
Тим часом колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе назвав Росію «загрозою Європі» і закликав «покарати Росію за вторгнення до Грузії».
«Конфлікт в Грузії – це тест», – сказав Шеварднадзе в інтерв’ю газеті Le Parisien. «Якщо європейці не відреагують на дії Росії зараз, які гарантії вони можуть забезпечити Польщі чи країнам Балтії у випадку повторення такого сценарію?» – зауважив Едуард Шеварднадзе.
За його словами, вступ Грузії до НАТО не буде провокаційним кроком стосовно Росії, бо «НАТО – не агресивна організація».
Закликаючи ЄС та США збільшити фінансову та гуманітарну допомогу Грузії, Шеварднадзе зауважив: «А чому б і не військову допомогу також?»
За посередництва президента Франції, Росія і Грузія минулого тижня підписали угоду про припинення вогню. Президент Росії Дмитро Медведєв у неділю офіційно оголосив, що виведення російських військ почнеться у понеділок, 18 серпня. Однак цього дня не було помітно, щоб російські армійські підрозділи покидали Грузію.
Лише сьогодні кореспонденти західних інформаційних агентств повідомили, що російські бронетранспортери та танки покидають стратегічно важливе грузинське місто Ґорі.
За словами російського офіцера, колона прямує до Південної Осетії, а далі має намір повернутися до Росії.
