Відповідно до підписаної угоди, Сполучені Штати розташовують 10 ракет-перехоплювачів на польському узбережжі Балтійського моря. Полігон, укомплектований американськими збройними силами, буде виконувати допоміжну функцію для американської радарної установки. Її розмістять південніше, у Чехії. Вашингтон сподівається, що все устаткування буде у бойовій готовності вже до 2013 року.
Як пояснює Вашингтон і НАТО, новий протиракетний щит має захистити Північну Америку і Європу проти атак з боку третіх країн. Йдеться про Північну Корею та Іран. Обидві держави активно озброюються стратегічними ракетами великої досяжності.
Переговори стосовно розгортання системи ПРО у Європі виявилися непростими для Вашингтона. Намірам Пентагону рішуче протистоїть Москва. Кремлівські лідери заявляють, що протиракетний щит призначений не для оборони від нападу третіх країн, а покликаний змінити розстановку сил у Європі.
Глава американської делегації, заступник державного секретаря Джон Руд зауважив: «Незважаючи на те, що протягом переговорів, це природньо, були піднесення і сповільнення, я маю подякувати обом делегаціям. Вони наблизили цю подію у світлі намагань зробити щось дійсно важливе заради безпеки обох країн, а також наших союзників і друзів».
США допоможуть Польщі модернізувати військо
Польща ставила серйозні вимоги Вашингтону, вимагаючи посиленої безпеки протиракетного щита і засобів для модернізації її власного війська. Нині, коли Варшава отримує щедру допомогу, польські посадовці задоволені, що нарешті матимуть на своїй території оборонно-ракетний потенціал.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський заявив: «Ми матимемо у Польщі не один, а два американських гарнізони. У нас буде одна база для захисту всього регіону НАТО від балістичних ракет великої досяжності. Також ми матимемо батарею ракет 96 «Петріотс», розташованих у місці наших оборонних потреб».
За словами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, «Польща почне опановувати батарею під командуванням США, зробивши її доступною для польської армії. Потім буде другий етап, що передбачає оснащення польської армії ракетами».
На підписання польсько-американської угоди відразу негативно відреагувала Росія. Чільний російський генерал Анатолій Наговіцин заявив у Москві, що для США цей крок не минеться безкарно, з огляду на те, що американська установка у Європі може бути використана у воєнному конфлікті з Росією. За словами Наговіцина, Росія може направити свої ракети до будь-якого полігону у Європі, де розташовані системи ПРО.
Польсько-американська домовленість ще більше ускладнила відносини між США і Росією. Президент Дмитро Медведєв минулого місяця заявляв, що «це розміщення ... ще більше зіпсує ситуацію. Ми будемо змушені дати адекватну відповідь». Це було до конфлікту у Грузії, котрий, як відомо, загострив антизахідні настрої Кремля.
Російсько-грузинський конфлікт прискорив домовленість США і Польщі?
Польські й американські посадовці відмовилися коментувати, чи криза на Кавказі прискорила підписання документу. Пан Сікорський заявив, що цей конфлікт продемонстрував, як «ми опинилися перед новою міжнародною ситуацією. Ця ситуація не змінює наших планів, на мій погляд, а лише зміцнює». Речник військового департаменту США Джефф Моррел заявив журналістам у Вашингтоні: «Я не бачу жодних ознак, що російське вторгнення до Грузії вплинуло на переговори. Але хтозна? Кожний може робити свої висновки».
Обидві американські угоди з урядами Польщі і Чехії мають схвалити парламенти двох країн. Донині громадська думка у цих державах ЄС була проти розміщення американських протиракетних установок. Залишається спостерігати нині за тим, чи події у Грузії полегшать ратифікацію угод у парламентах.
(Прага – Київ)
Як пояснює Вашингтон і НАТО, новий протиракетний щит має захистити Північну Америку і Європу проти атак з боку третіх країн. Йдеться про Північну Корею та Іран. Обидві держави активно озброюються стратегічними ракетами великої досяжності.
Переговори стосовно розгортання системи ПРО у Європі виявилися непростими для Вашингтона. Намірам Пентагону рішуче протистоїть Москва. Кремлівські лідери заявляють, що протиракетний щит призначений не для оборони від нападу третіх країн, а покликаний змінити розстановку сил у Європі.
Глава американської делегації, заступник державного секретаря Джон Руд зауважив: «Незважаючи на те, що протягом переговорів, це природньо, були піднесення і сповільнення, я маю подякувати обом делегаціям. Вони наблизили цю подію у світлі намагань зробити щось дійсно важливе заради безпеки обох країн, а також наших союзників і друзів».
США допоможуть Польщі модернізувати військо
Польща ставила серйозні вимоги Вашингтону, вимагаючи посиленої безпеки протиракетного щита і засобів для модернізації її власного війська. Нині, коли Варшава отримує щедру допомогу, польські посадовці задоволені, що нарешті матимуть на своїй території оборонно-ракетний потенціал.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський заявив: «Ми матимемо у Польщі не один, а два американських гарнізони. У нас буде одна база для захисту всього регіону НАТО від балістичних ракет великої досяжності. Також ми матимемо батарею ракет 96 «Петріотс», розташованих у місці наших оборонних потреб».
За словами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, «Польща почне опановувати батарею під командуванням США, зробивши її доступною для польської армії. Потім буде другий етап, що передбачає оснащення польської армії ракетами».
На підписання польсько-американської угоди відразу негативно відреагувала Росія. Чільний російський генерал Анатолій Наговіцин заявив у Москві, що для США цей крок не минеться безкарно, з огляду на те, що американська установка у Європі може бути використана у воєнному конфлікті з Росією. За словами Наговіцина, Росія може направити свої ракети до будь-якого полігону у Європі, де розташовані системи ПРО.
Польсько-американська домовленість ще більше ускладнила відносини між США і Росією. Президент Дмитро Медведєв минулого місяця заявляв, що «це розміщення ... ще більше зіпсує ситуацію. Ми будемо змушені дати адекватну відповідь». Це було до конфлікту у Грузії, котрий, як відомо, загострив антизахідні настрої Кремля.
Російсько-грузинський конфлікт прискорив домовленість США і Польщі?
Польські й американські посадовці відмовилися коментувати, чи криза на Кавказі прискорила підписання документу. Пан Сікорський заявив, що цей конфлікт продемонстрував, як «ми опинилися перед новою міжнародною ситуацією. Ця ситуація не змінює наших планів, на мій погляд, а лише зміцнює». Речник військового департаменту США Джефф Моррел заявив журналістам у Вашингтоні: «Я не бачу жодних ознак, що російське вторгнення до Грузії вплинуло на переговори. Але хтозна? Кожний може робити свої висновки».
Обидві американські угоди з урядами Польщі і Чехії мають схвалити парламенти двох країн. Донині громадська думка у цих державах ЄС була проти розміщення американських протиракетних установок. Залишається спостерігати нині за тим, чи події у Грузії полегшать ратифікацію угод у парламентах.
(Прага – Київ)
